Постанова № 30207340, 14.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року № 826/1085/13-а

О 14 годині 10 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Власенкової О.О., Літвінової А.В.

при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар"

до 1) Державної податкової служби України,

2) Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання недійсним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Шар" звернулося до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним, нечинним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 8 січня 2013 року № 197/6/10-2215;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року № 0004411501;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року № 0004421501.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Положення про порядок подання та розгляду скарг платників органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року № 1001, та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року №0004411501 підлягає скасуванню з тих підстав, що податковим органом неправомірно збільшено Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Шар" орендну плату з юридичних осіб, оскільки позивач сплачує орендну плату відповідно до договору оренди земельної ділянки та вказав на те, що Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" оскаржено рішення господарського суду м. Києва, яким внесено зміни до договору оренди. Також позивач вказав на те, що податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року № 0004421501 підлягає скасуванню з тих підстав, що платник податків не зобов'язаний повідомляти податковий орган про зміну бухгалтера юридичної особи за місцезнаходженням бригади працівників.

Представник Державної податкової служби України заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та вказав, що Державною податковою службою України правомірно та в межах своїх повноважень розглянуто повторну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" на податкові повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 23 жовтня 2012 року №0003791501 та № 0003801501 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Вінницькій області від 5 грудня 2012 року № 20175/10/10-02-11.

Представник Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби заперечив по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на Податковий кодекс України та зазначив, що податковим органом правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" занижено об'єкт оподаткування орендної плати за землю в сумі 38445,28 грн. та не було повідомлено Хмільницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби про зміну бухгалтера Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Шар" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник окремих податків в Хмільницькій об'єднаній державній податковій інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

В період з 1 жовтня 2012 року по 5 жовтня 2012 року Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" з питань достовірності нарахування та сплати плати за землю (орендної плати) з 1 січня 2011 року по 1 вересня 2012 року.

За результатами невиїзної документальної перевірки Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби складено акт від 9 жовтня 2012 року № 54/15/19121522, яким встановлено порушення Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар":

- пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України, а саме: занижено об'єкт оподаткування орендної плати за землю в сумі 38445,28 грн. (за січень-грудень 2011 року на суму 24281,24 грн., за січень-липень 2012 року на суму 14164,04 грн.);

- порушення абзацу другого пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, а саме: платником несвоєчасно подано відомості відносно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку.

На підставі складеного акту Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби винесені податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23 жовтня 2012 року № 0003791501, яким Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Шар" збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 45027,45 грн., а саме: за основним платежем - 38445,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6582,17 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб, код платежу: 5013050200 та податкове повідомлення-рішення форми "С" від 23 жовтня 2012 року №0003801501, яким застосовано до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у Вінницькій області від 5 грудня 2012 року № 20175/10/10-02-11 скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 23 жовтня 2012 року № 0003791501 в частині визначення штрафної санкції в сумі 5 грн. з орендної плати за земельну ділянку державної та/або комунальної власності, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0003791501 залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0003801501 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. за не проведення в Хмільницькій об'єднаній державній податковій інспекції реєстрації змін місцезнаходження та змін стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи та зобов'язано Хмільницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби прийняти податкове повідомлення-рішення встановленої форми про застосування до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" штрафу в розмірі 510 грн. за не проведення в Хмільницькій об'єднаній державній податковій інспекції Вінницької області Державної податкової служби реєстрації змін місцезнаходження та змін стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

На виконання рішення Державної податкової служби у Вінницькій області Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби винесені податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12 грудня 2012 року № 0004411501, яким Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Шар" збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 45022,45 грн., а саме: за основним платежем - 38445,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6577,17 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб, код платежу: 5013050200 та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12 грудня 2012 року № 0004421501, яким застосовано до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 8 січня 2013 року № 197/6/10-2215 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 23 жовтня 2012 року № 0003791501 та № 0003801501 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Вінницькій області від 5 грудня 2012 року № 20175/10/10-02-11 прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

У відповідності до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відносно висновків Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, викладених в акті перевірки щодо заниження Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" об'єкту оподаткування орендної плати за землю, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 березня 2007 року між Хмільницькою міською радою, як орендодавцем, та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення 7 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 12 жовтня 2006 року передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки в двох частинах земельною площею 2944 кв.м. (в тому числі площею 2925 кв.м. та 19 кв.м.) з земель запасу міста, що знаходиться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, а саме: в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 15, для обслуговування власного нерухомого майна. В договорі зазначено, що грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 23 лютого 2007 року № 99 складає 189557,78 грн. Згідно пункту 2.3 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 1768,06 грн. щорічно.

Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" подані до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік та за 2012 рік, визначивши суму орендної плати за землю, яка підлягає сплаті за рік в розмірі 5678,82 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби при проведенні перевірки встановлено, що позивачем визначено в поданих податкових деклараціях орендну плату по старій грошовій оцінці, оскільки грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, відповідно даних виконавчого комітету Хмільницької міської ради, відділу Держкомзему у м. Хмільнику та рішення Господарського суду м.Києва від 24 грудня 2010 року № 58/125 складає 998568,63 грн.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.5 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як вбачається з листа відділу Держкомзему у м. Хмільнику Вінницької області від 6 січня 2012 року № 01-13/15, надісланого на адресу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Столярчука, 15, площею 0,2944 га, яка передана в оренду Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "ШАР" складає 998568,63 грн., орендна плата - 29957,06 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки для Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" становить 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки, яка складає 998568,63 грн. та становить 29957,06 грн.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, рішенням господарського суду м.Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 58/125 за позовом Хмільницького міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" позов задоволено частково та внесено зміни до договору оренди від 6 березня 2007 року, укладеного між Хмільницькою міською радою та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР", а саме: в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 слова 1768,06 грн. змінено на слова 29957,06 грн.

За таких обставин, розмір податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, орендовану позивачем є меншим, ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні податкових декларацій платником податку невірно визначено розмір орендної плати, чим порушено вимоги Податкового кодексу України.

Відносно доводів позивача про те, що Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" оскаржено до Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року, суд зазначає про наступне.

Позивачем під час розгляду справи надана копія апеляційної скарги Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" № 22 від 28 січня 2013 року, яка подана до господарського суду м. Києва 29 січня 2013 року, що підтверджується відтиском штемпелю вхідної кореспонденції господарського суду м. Києва.

Згідно листа господарського суду м. Києва від 7 лютого 2013 року, справу № 58/125 разом з апеляційною скаргою надіслано до Київського апеляційного господарського суду 5 лютого 2013 року.

Отже, як встановлено під час розгляду справи, Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" подана апеляційна скарга на рішення господарського суду м. Києва 29 січня 2013 року, тобто вже після проведення Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби перевірки Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, як вбачається з апеляційної скарги Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на рішення господарського суду м. Києва, позивач рішення суду отримав 10 січня 2011 року.

Позивач в апеляційній скарзі, як й під час розгляду даної адміністративної справи, зазначив, що Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" вперше подана апеляційна скарга на рішення господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 58/125 19 січня 2011 року, яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2011 року повернуто Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "ШАР" на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів наведеного суду не пред'явлено.

Крім того, суду також не надано доказів того, що Київським апеляційним господарським судом поновлено Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "ШАР" строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" від 28 січня 2013 року на рішення господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року.

За таких обставин, суд визнає необгрунтованими доводи позивача відносно протиправності дій податкового органу щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з орендної плати за землю з огляду на те, що рішення господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року не набрало законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі скасування Київським апеляційним господарським судом рішення господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 58/125, Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" має право у відповідності до глави 4 Кодексу адміністративного судочинства України звернутися до адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що рішенням господарського суду м.Києва від 24 грудня 2012 року лише в судовому порядку внесені зміни до укладеного договору оренди земельної ділянки та не вирішувалося питання щодо збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Столярчука, 15 в м. Хмільнику, яку орендує Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР".

Разом з тим, доказів оскарження рішення Хмільницької міської ради, яким введено в дію з 1 січня 2010 року нову нормативну грошову оцінку земель м. Хмільник, суду не пред'явлено.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на встановлені у суді обставини та наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про правомірність збільшення Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Шар" суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 38445,28 грн.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (пункт 7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби правомірно застосовано до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" штрафні санкції в розмірі 6577,17 грн.

Відносно висновків Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, викладених в акті перевірки щодо порушення Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" абзацу другого пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, а саме: платником несвоєчасно подано відомості відносно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку, суд зазначає про наступне.

Згідно пункту 66.4 статті 66 Податкового кодексу України платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати органу державної податкової служби відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідальність за неподання такої інформації визначається цим Кодексом.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5. статті 66 Податкового кодексу України).

Пунктом 7.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588, для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного органу державної податкової служби реєстраційну заяву за ф. N 1-ОПП або ф. N 5-ОПП з позначкою "облік за неосновним місцем обліку". Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Згідно пункту 9.2 Порядку обліку платників податків і зборів, платники податків, які не включаються до Єдиного державного реєстру, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цим Порядком, зобов'язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до органу державної податкової служби уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за ф. N 1-ОПП, ф. N 5-ОПП подається з позначкою "Зміни" або за ф. N 1-РПП - з позначкою "Перереєстрація, зміни".

Відповідно до пункту 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, платники податків - це юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати реєстраційну заяву за ф. N 1-ОПП з позначкою "Зміни" з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, до органу державної податкової служби у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків. У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за ф. N 1-ОПП, за ф. N 5-ОПП з позначкою "Зміни" або за ф. N 1-РПП з позначкою "Перереєстрація, зміни" органи державної податкової служби вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та фіксують зазначені зміни в журналах за ф. N 2-ОПП та за ф. N 7-ОПП.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем не подано до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відомостей про зміну бухгалтера Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар".

Вказані обставини представниками сторін під час розгляду справи не заперечені, проте представники позивача зазначили, що Мале приватне виробничо-комерційного підприємство "Шар" не повинно було подавати інформацію щодо зміни бухгалтера юридичної особи, оскільки на території м. Хмільник не знаходиться юридична особа, її філії чи відокремлені підрозділи, а знаходиться лише бригада працівників.

Проте, вказані доводи представників позивача судом до уваги не приймаються, оскільки позивач знаходиться на обліку в Хмільницькій об'єднаній державній податковій інспекції Вінницької області Державної податкової служби як платник орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, позивач подає декларації з плати за землю саме до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, а тому з урахуванням норм Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків і зборів суд приходить до висновку, що Мале приватне виробничо-комерційного підприємство "Шар" зобов'язане було подати до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби реєстраційну заяву за ф. N 1-ОПП з позначкою "Зміни" з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платника податку, в незалежності від подання реєстраційної заяви за основним місцем обліку.

Відповідно до абзацу другого пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність застосування до Малого приватного виробничо-комерційного підприємство "Шар" штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Відносно позовних вимог про визнання незаконним, нечинним та скасування рішення Державної податкової служби України від 8 січня 2013 року № 197/6/10-2215, суд зазначає про наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, рішенням Державної податкової служби України від 8 січня 2013 року № 197/6/10-2215 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 23 жовтня 2012 року № 0003791501 та № 0003801501 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Вінницькій області від 5 грудня 2012 року № 20175/10/10-02-11 прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Представник Державної податкової служби України під час розгляду справи заявив клопотання про закриття провадження в цій частині позовних вимог з тих підстав, що рішення про результати розгляду повторної скарги не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного рішення є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Суд під час розгляду справи прийняв до уваги доводи представника Державної податкової служби України відносно того, що позивач оскаржує рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги, яке не містить приписів обов'язкових для виконання та не являється нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки воно не має обов'язкового характеру і не тягне за собою правових наслідків.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Державна податкова служба України в даному випадку є суб'єктом владних повноважень та виконує владні управлінські функції щодо позивача.

За таких обставин, суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави неналежності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Оскільки позовну вимогу щодо скасування рішення Державної податкової служби України неможливо віднести до юрисдикції іншого суду, суд позбавлений можливості застосувати положення статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині, а тому дана вимога розглянута по суті.

При цьому, суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.

Проте, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Отже, як встановлено під час розгляду справи, позивач скористався своїм правом на оскарження податкових повідомлень-рішень Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби в адміністративному порядку, а Державною податковою службою України в межах своїх повноважень розглянуто повторну скаргу позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним, нечинним та скасування рішення Державної податкової служби України від 8 січня 2013 року №197/6/10-2215.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" до Державної податкової служби України, Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання недійсним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий М.А.Бояринцева

Судді О.О. Власенкова

А.В. Літвінова

Повний текст постанови складений 22 березня 2013 року.