Постанова № 30207263, 21.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 803/429/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (далі - УПФУ в Рожищенському районі) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (далі - ПАТ "Рожищенський сирзавод") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 239 312, 84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Рожищенський сирзавод" перебуває на обліку УПФУ в Рожищенському районі, як платник страхових внесків, а з січня 2011 року - єдиного соціального внеску. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Крім того, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" товариство щомісяця до 25 числа зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, станом на 01.02.2013 року у відповідача існує заборгованість перед УПФУ в Рожищенському районі по сплаті єдиного внеску за період з листопада по грудень 2012 року в розмірі 226 809, 92 грн. та по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року в розмірі 12 502, 92 грн., а всього на загальну суму 239 312, 84 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року в сумі 12 502, 92 грн. та по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада по грудень 2012 року в сумі 226 809, 92 грн., а всього на загальну суму 239 312, 84 грн.

Від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання, суть якого зводиться до того, що ПАТ "Рожищенський сирзавод", як платник страхових внесків, на протязі багатьох років вчасно та в повному обсязі проводило розрахунки з Пенсійним фондом України. Вказує, що на даний час проводиться робота з купівлі-продажу корпоративних прав підприємства новими власниками, у зв'язку з чим просить відтермінувати сплату заборгованості на більш пізній строк та не застосовувати штрафні санкції до підприємства.

Представником позивача подано до суду письмове клопотання за вх. №3736/13 від 21.03.2013 року, в якому просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, свого повноважного представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4302506396507. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

У зв'язку з цим, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.1994 року ПАТ "Рожищенський сирзавод" зареєстроване як юридична особа Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області та з 12.10.2011 року включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Волинській області (Відділу статистики у Рожищенському районі) серії АБ №200976/62 від 12.10.2011 року. (а.с.13)

Крім того, відповідач зареєстрований в УПФУ в Рожищенському районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак зобов'язаний сплачувати пенсійні страхові внески в порядку та розмірах, визначених законодавством України.

Як встановлено судом, на ПАТ "Рожищенський сирзавод" працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким УПФУ в Рожищенському районі області призначена і проводиться виплата пенсії відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці для чоловіків - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До внесення змін в Закон України "Про пенсійне забезпечення" згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року статтею 13 регулювався порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак згаданим Законом від 17.02.2000 року дану норму було виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У частині 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, УПФУ в Рожищенському районі за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року проведена виплата пенсій відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 12 502, 92 грн.

Крім того, суми виплачених пенсій також підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проведеним УПФУ в Рожищенському районі, актом звірки розрахунків по пільговим пенсіям до УПФУ в Рожищенському районі та розрахунком суми боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та сум єдиного соціального внеску по ПАТ "Рожищенський сирзавод".(а.с.12, 18-21)

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, прийнятою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У підпункті 6.8 пункту 6 вищезгаданої Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, на відповідача - ПАТ "Рожищенський сирзавод" покладено обов'язок на перерахування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії щодо вищезгаданих пенсіонерів, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як встановлено судом, УПФУ в Рожищенському районі направлялись на адресу ПАТ "Рожищенський сирзавод" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року, проте відповідачем ці витрати не сплачені.

Таким чином, заборгованість ПАТ "Рожищенський сирзавод" по витратах на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року, яка відповідачем не погашена становить 12 502, 92 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Рожищенський сирзавод" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Однак, станом на 01.02.2013 року у відповідача існує заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада по грудень 2012 року в сумі 226 809, 92 грн.

З преамбули Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) вбачається, що він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У відповідності до статті 1 Закону України № 2464-VI страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

В частині 2 статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску (юридичної особи або фізичної особи, що має найманих працівників) ПАТ "Рожищенський сирзавод", сума єдиного внеску, що підлягає до сплати УПФУ в Рожищенському районі за період з листопада по рудень 2012 року становить 226 809, 92 грн.(а.с.5-10)

Крім того, заборгованість ПАТ "Рожищенський сирзавод" по сплаті єдиного внеску за період з листопада по рудень 2012 року в розмірі 226 809, 92 грн. підтверджується актом звірки розрахунків всіх платежів до УПФУ в Рожищенському районі та розрахунком суми боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та сум єдиного соціального внеску по ПАТ "Рожищенський сирзавод". (а.с.11, 20-21)

Враховуючи вищевикладене, станом на 01.02.2013 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного соціального внеску за період з листопада по грудень 2012 року становить 226 809, 92 грн.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що станом на 01.02.2013 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску за період з листопада по грудень 2012 року становить 226 809, 92 грн. та по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року становить 12 502, 92 грн., а всього на загальну суму 239 312, 84 грн.

На день розгляду справи - 21.03.2013 року заборгованість відповідачем не погашена, а тому вищезгадана сума заборгованості по сплаті єдиного внеску та по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області.

Доказів про сплату заборгованості до Управління Пенсійного фонду в Рожищенському районі Волинської області відповідач суду не подав.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску за період з листопада по грудень 2012 року в сумі 226 809, 92 грн. та по відшкодуванню витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року в сумі 12 502, 92 грн. задовольнити повністю.

Поряд з тим, заявлене відповідачем клопотання про відтермінування сплати заборгованості до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 2 статті 162 КАС України встановлено повноваження суду при вирішенні справи, згідно якого у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Стаття 263 КАС України визначає підстави та порядок розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, клопотання відповідача є передчасним, оскільки згідно із наведеними нормами, відповідач має право звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення платежу на стадії виконання судового рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (код ЄДРПОУ 00444694) на користь управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада по грудень 2012 року в розмірі 226 809 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот дев'ять) гривень 92 копійки та по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по 01 лютого 2013 року в розмірі 12 502 (дванадцять тисяч п'ятсот дві) гривні 92 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 березня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока