Вирок № 30207218, 15.02.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/8548/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді Швиденко В.А,

при секретарі Мацюк М.В.,

за участю прокурора Кокошко О.В.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хибалівка Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

24.01.2003 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;

13.09.2004 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі;

15.12.2004 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.05.2010 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, згідно наказу №38-К від 17.06.2011 року був призначений на посаду оператора заправної станції ПП «Бутан-Плюс», розташованої в м. Києві по вул. Новокостянтинівській, 1-Б. Цього ж дня він уклав із підприємством договір про індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого підсудному ОСОБА_2 були ввірені товарно-матеріалні цінності ПП «Бутан-Плюс».

На початку жовтня 2011 року у підсудного ОСОБА_2 виник умисел на привласнення готівкових грошових коштів вказаного підприємства, не оприбуткованих в касі та отриманих від реалізації ввірених йому товарно-матеріальних цінностей, а саме, газу зрідженого, не облікованого у змінному звіті.

Після цього, підсудний ОСОБА_2 протягом жовтня 2011 року у денний час, діючи повторно з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння коштами ПП «Бутан-Плюс» не обліковуючи відвантаження газу зрідженого у змінному звіті та не оприбутковуючи виручені кошти у касі підприємства, привласнював грошові кошти.

Проведеною інвентаризацією 27 грудня 2011 року на згадуваному підприємстві було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей, а саме, газу зрідженого в кількості 2432, 28 л на загальну суму 13 510 грн. 25 коп., чим завдано підприємству ПП «Бутан-Плюс» матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив покази, які давав на досудовому слідстві, визнав усі фактичні обставини вчинення злочину, заявлений по справі цивільний позов, щиро покаявся та показав, що з 17.06.2011 року він працював на посаду оператора заправної станції ПП «Бутан-Плюс», розташованої в м. Києві по вул. Новокостянтинівській, 1-Б та був матеріально відповідальною особою. Протягом жовтня 2011 року, перебуваючи на зміні, без дозволу керівництва брав гроші з каси, при цьому не обліковував відвантаження газу зрідженого у змінному звіті та не оприбутковував виручені кошти у касі підприємства. Утворену заборгованість гасив в рахунок заробітної плати, однак відшкодувати всю суму не зміг, оскільки потрапив до лікарні. На даний час він частково відшкодував завдану злочином шкоду, запевняв суд у своєму бажанні продовжувати виплати в рахунок погашення боргу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що в жовтні 2011 року він працював оператором на заправці ПП "Бутан-Плс" за адресою: Київ, вул. Новокостянтинівська, 1Б. З ним працювали оператори-заправники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Виконуючи свої службові обов'язки на АГЗП при прийнятті зміни ним була виявлена розбіжність показників лічильника ГРК та змінних звітів. Про цей факт він повідомив менеджера з технічних питань. Оскільки про цей борг було відомо керівництву він далі продовжив виконувати свої посадові обов'язки. Окрім цього, повідомив, що подібна ситуація повторювалась. Сума заборгованості змінювалась внаслідок її часткового погашення ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що в жовтні 2011 року він працював оператором заправки ПП «Бутан-Плюс". З ним працювали оператори заправники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У жовтні 2011 року, з приходом на роботу ОСОБА_2 була виявлена розбіжність показників лічильника ГРК та змінних звітів. Про цей факт він повідомив менеджера з технічних питань, який вже знав про нього, вказавши, що це борг ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 показав, що з грудня 2010 року він працював на ПП «Бутан-Плюс" на посаді менеджера з технічних питань. У жовтні 2011 року, при прийнятті зміни оператором АГЗС ОСОБА_3 була виявлена розбіжність показників лічильника ГРК та змінних звітів. Про цей факт йому було повідомлено. Під час проведеної бесіди підсудний ОСОБА_2 повідомив йому, що вказана недостача утворилась з його вини, та написав розписку на ім'я директора про те, що він дійсно без дозволу керівництва АГЗС брав грошові кошти з каси та не повернув. Проте, у подальшому ситуація повторилась, ОСОБА_2 продовжив отримувати кошти за реалізований газ, не відображаючи реалізацію у звітному звіті, які витрачав. У грудні 2011 року ОСОБА_2 отримав ушкодження голови у результаті бійки із невідомими, внаслідок чого був доставлений до лікарні де стаціонарно лікувався, внаслідок чого стало очевидним, що ОСОБА_2 не зможе погасити борг, який склав 13 510,25 грн. і утворився із його вини.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав, що він працював керівником відділу АГЗС "Бутан-Плюс". У жовтні 2011 року від ОСОБА_5 йому стало відомо про розбіжність показників лічильника ГРК та змінних звітів. ОСОБА_2 визнав факт недостачі, яка виникла з його вини та написав розписку, в якій зобов'язався погасити борг, однак цього не зробив.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав, що він працює на посаді директора ПП "Бутан-Плюс". Внаслідок закриття заправки було проведено інвентаризацію під час якої було виявлено розбіжність показників лічильника ГРК та змінних звітів що виникла з вини оператора ОСОБА_2

Відповідно до акту зняття фактичних показників лічильника ГРК та відсоткового показника від 27.12.2011 року була виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей, а саме, газу зрідженого на загальну суму 13510 грн. 25 коп. (а.с. 7).

Згідно розписки ОСОБА_2 від 24.10.2011 року, він зобов'язався повернути самовільно взятий газ в кількості 1449 л. до 30.11.2011 року (а.с.38).

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 191 КК України.

При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу підсудного, його молодий вік, те, що по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вчинив злочин маючи непогашену та не зняту судимість.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст.66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочинів, що передбачено п. 1 ч.1 ст.67 КК України.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, особу підсудного, те, що він покаявся у вчиненому, частково погасив завданий злочином збиток, запевнив суд у своєму бажанні в короткі строки повністю відшкодувати завдану шкоду та просив надати йому таку можливість, має проблеми із здоров'ям після отриманої 11.12.2011 року внутрішньої проникаючої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, вдавленим переломом лобної ділянки зліва, лінійним переломом скроневої кістки зліва, внутрішньої мозкової гематоми лівої лобної долі, тому суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

Позовні вимоги цивільного позивача ПП «Бутан-Плюс» підтверджуються фактичними обставинами, які пред'явлені в обвинуваченні, підсудний ОСОБА_2 визнав позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з цим суд прийшов до висновку, що заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на три роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку три роки.

Згідно п.2, п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ПП «Бутан-Плюс» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Бутан-Плюс» (місце знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, 22, код ЄДРПОУ 36705975, р/р 26003000046886, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) завдані злочином матеріальні збитки в розмірі чотирьох тисяч гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя В. А. Швиденко