Рішення № 30207048, 06.03.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/3021/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно Договору страхування наземного транспорту № 3012917 від 20 січня 2010 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Україна» та ним, де Вигодонабувачем було визначено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», було застраховано належний йому, на підставі права власності, транспортний засіб (ТЗ) автомобіль НОМЕР_1.

Зазначає, що відповідно до Договору страхування, відповідач зобов'язався, при настанні страхового випадку, здійснити йому виплату страхового відшкодування у встановленому цим договором розмірі та терміни.

Посилається на те, що такий страховий випадок, за страховим ризиком передбаченим підпунктом 7.2. договору страхування « Збитки в наслідок ДТП», наступив, а саме громадянин ОСОБА_2, 24.03.2010 року, керуючи автомобілем Тойота д/н НОМЕР_2 на перехресті вулиці Кутузова та бульвару Лесі Українки в м. Києві порушив Правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з його автомобілем НОМЕР_3.

Звертає увагу суду на те, що при настанні страхового випадку, він своєчасно виконав усі дії, перелік яких передбачений у пункті 18 Договору страхування та надав документи, перелік яких передбачений у пункті 19 Договору страхування. Будь-яких інших додаткових угод, щодо покладання на страхувальника додаткових зобов'язань між ним та відповідачем не укладались. Заподіяний збиток третіми особами йому не відшкодовувався. В будь - якій іншій страховій компанії даний транспортний засіб страхового забезпечення не мав.

Вважає, що відповідач грубо порушив і не виконує свої зобов'язання передбачені Договором страхування, а саме здійснив страхове відшкодування лише частково, при цьому спеціалістами страхової компанії невірно встановлено розмір матеріальної шкоди, спричиненої в результаті настання страхового випадку, що підлягає виплаті йому.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись умовами Договору страхування наземного транспорту № 3012917 від 20 січня 2010 року, ст.ст. 16, 20, 25 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 22, 625, 980, 982, 988, 990, 992, 1167 ЦК України, звертається з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача: недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі - 12 053,58 грн.; 300,00 грн. пені; 820,84 грн. інфляційних втрат; 3% річних в розмірі 586,48 грн., а всього 13 760, 90 грн.

16.01.2013 року представник позивача з урахування Висновку судової автотоварознавчої експертизи № 121 від 12.11.2012 року, зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на користь позивача: недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі - 10 549, 97 грн.; 363,75 грн. пені; 718, 45 грн. інфляційних втрат; 3% річних в розмірі 513,33 грн., а всього 12 045, 50 грн. та понесені судові витрати.

Позивач, представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву відповідно до якої останній просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти заочного рішення не заперечує. Від представника третьої особи також надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Причини неявки представника відповідача суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.01.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» правонаступником якої є АТ «Страхова Компанія «АХА Страхування» був укладений Договір страхування наземного транспорту № 3012917 з терміном дії по 21.01.2011 року. Об'єктом страхування за даним Договором є автомобіль НОМЕР_4, страхова сума складає 106 043, 30 коп. Вигодонабувачем за договором було визначено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (а.с.8-а).

Згідно умов зазначеного Договору страхування (а.с.9), страховик зокрема зобов'язався, при настанні страхового випадку, здійснити страхувальнику виплату страхового відшкодування у встановленому цим договором розмірі та терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2010 року на перехресті вулиці Кутузова та бульвару Лесі Українки в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2 та застрахованого автомобіля НОМЕР_3 в результаті якої останній отримав механічні пошкодження, що підтверджується наданими суду Довідками ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.19, 72).

25.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» із Заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.84-86).

19.04.2010 року Постановою Печерського районного суду м. Києва винним у вчиненні вищезазначеної ДТП було визнано водія автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2

Згідно Рахунку на оплату № 5280/1 від 23.04.2010 року ТОВ «Н2О ГРУП» (а.с.73) виведеного на підставі Ремонтної калькуляції № С1939 (а.с.74-77), вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3 після ДТП склала 32 753, 98 грн.

Крім того, 19.05.2010 року ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» було здійснено розрахунок ринкової вартості ДТЗ (а.с.81), відповідно до якого ринкова вартість автомобіля НОМЕР_3 на момент страхування становила 157 190, 17 грн., а не 106 043, 30 грн. як було заявлено страхувальником в Заяві-анкеті на страхування.

26.05.2010 року страховиком було складено страховий Акт № 5086/10/05/11 та видано Наказ № 7761 про виплату страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування, яка підлягає відшкодуванню страховику склала 19 824, 30 грн., однак у зв'язку з тим, що на день настання страхового випадку страхова премія за Договором страхування сплачена не вповному обсязі, страхове відшкодування, згідно з умовами страхування, сплачується за вирахуванням недостатньої частки страхового платежу, тобто сума, що підлягає виплаті складає 19 824, 30 грн. - 1 630, 41 грн. = 18 193, 89 грн. (а.с.70, 71).

27.05.2010 року ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» здійснила виплату вищезазначеної суми страхового відшкодування шляхом її перерахування на рахунок Вигодонабувача - АТ «УкрСиббанк», яка була направлена на погашення кредиту № 11109328000 (а.с.41).

Судом встановлено, що позивач не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування 07.06.2010 року звернувся до КНДІСЕ із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля НОМЕР_3, з метою визначення вартості матеріального збитку завданого внаслідок його пошкодження

Як вбачається з Висновку № 4301/10-18 експертного автотоварознавчого дослідження від 30.06.2010 року (а.с.23-26), матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля НОМЕР_3, внаслідок ДТП, складає 48 856, 04 грн. Ринкова вартість досліджуваного автомобіля складає 138 412, 90 грн.

Крім того згідно наданого суду Висновку № 121 судової автотоварознавчної експертизи (а.с.149-152), яка була проведена на підставі ухвали суду, грошова сума яку становить матеріальна шкода завдана володільцеві автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталася 24.03.2010 року, складає 42 366, 55 грн. Ринкова вартість досліджуваного автомобіля складає 138 239, 99 грн.

Суд визнає даний Висновок судової експертизи, як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 58, 57 ЦПК України, який підтверджує реально завданий позивачу збиток та реальну ринкову вартість автомобіля НОМЕР_3, що в свою чергу спростовує здійснений відповідачем розрахунок страхового відшкодування яке було виплачене позивачу.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається зі змісту статті 989 ЦК України, страхувальник зокрема зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

Крім того даний обов'язок страхувальника, передбачений ст. 21 ЗУ «Про страхування» та Договором страхування наземного транспорту № 3012917 від 20 січня 2010 року.

Відповідно ж до ст. 988 ЦК України, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобовязаний, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач незважаючи на вимоги вищезазначених норм Законів та умов Договору, здійснив позивачу виплату страхового відшкодування в належному розмірі.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 10 549, 97 грн. знайшла своє доведення в судовому засіданні та підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 992 ЦК України визначає, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування та закону.

Згідно п. 23.1. Договору страхування наземного транспорту № 3012917 від 20 січня 2010 року, за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування), Страховик повинен сплатити пеню у розмірі 0.01% від суми заборгованості за кожен робочий день прострочення виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 20.14 Договору страхування наземного транспорту № 3012917 від 20 січня 2010 року, страхове відшкодування сплачується протягом 10-ти робочих днів з дня складання страхового акту.

Як вже зазначалося вище, страховий Акт відповідачем був складений 26.05.2010 року, тобто страхове відшкодування повинно було бути виплачене до 10.06.2010 року.

Судом встановлено, що страхове відшкодування було виплачене відповідачем у встановлений Договором строк, однак не в повному обсязі, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь пені в розмірі 0,01 % від суми недоплаченого страхового відшкодування - 10 549, 97 грн., а саме в розмірі 363,75 грн. з врахуванням строків позовної давності визначених п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції в розмірі 718,45 грн. та 3% річних в розмірі 513,33 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування та штрафних санкцій, знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 214, 60 грн. та витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1 800,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу то в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки останнім в порушення вимог ст. 88 ЦПК України не надано суду документального підтвердження їх понесення.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 23, 386, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 625, 979, 988, 989, 990, 992, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5:

- недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 10 549, 97 грн.;

- пеню в розмірі 363,75 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 718,45 грн.;

- 3% річних в розмірі 513,33 грн.;

- витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1 800,00 грн.;

- судовий збір в розмірі 214,60 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Суддя В. С. Декаленко