Рішення № 30206475, 28.03.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

0827/2-3804/11

Пр.0827/2-237/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Артемової Л.Г.,

при секретарі Панченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжелектротранс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої каліцтвом,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 20.05.2010 року сталася ДТП, а саме водій трамваю ОСОБА_2 порушивши Правила дорожнього руху допустила наїзд на неї. Внаслідок наїзду вагоном на позивачку другим вагоном рухомого складу трамваю позивачку відкинуло на проїжджу частину вул. Іванова, де під час падіння відбувся контакт з правою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 2104». Відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 286 КК України, де позивачка була визнана потерпілою. 19.09.2011 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя було винесено постанову про звільнення ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про амністію». Внаслідок ДТП позивачці було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток лівого стегна в області шийки зі зміщенням уламків, які кваліфіковані експертом як ушкодження середньої ступені тяжкості, які не є небезпечними для життя, але такі, що потягли тривалий розлад здоров'я, більш ніж 21 день.

Посилаючись на ці обставини позивачка просить стягнути з КП «Запоріжелектротранс»на її користь 30 000,00 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди та 4011,64 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, витрати на юридичну допомогу 300,00 грн. 17.01.2012 року позивачка змінила позовні вимоги, а саме, просить стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 5735,00 грн. та витрати на юридичну допомогу у сумі 3850,00 грн.

В судовому засіданні позивачка та його представник наполягали на задоволенні їх вимог.

Представника відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову в повному обсязі заперечував, просив залишити без задоволення вимогу про стягнення матеріальної шкоди та витрат на юридичну допомогу, суму моральної шкоди зменшити у відповідності до обставин справи.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позов в повному обсязі не визнає, пояснює, що частково добровільно відшкодувала витрати позивачки у лікарні в сумі 500,00 грн.

Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення учасників процесу та їхніх представників, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов, підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19.09.201 року, ОСОБА_2, яка звинувачувалася органами досудового слідства у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, була звільнена від кримінальної відповідальності згідно п «б»ст. 1,6 Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року (а.с.15). Згідно зазначеної постанови, ОСОБА_2 звинувачувалася в тому, що 20.05.2010 року, приблизно в 13-30, керуючи трамваєм з рухомим складом з двох вагонів, здійснювала рух з боку вул. Карпенко Карого в бік вул.8 березня в м.Запоріжжі. ОСОБА_1 стояла на бордюрному камені в безпосередній близькості від трамвайного полотна. У зустрічному до трамваю напрямку рухався автомобіль ВАЗ 2104, який зупинився напроти позивачки, внаслідок затору, ОСОБА_2 в свою чергу маючи можливість уникнути зіткнення з пішоходом, який не має змоги покинути трамвайну колію через безпосередню близькість автомобілю, продовжила рух не вчинивши дій на упередження ДТП. ОСОБА_1 була відкинута другим вагоном на проїжджу частину вул. Іванова де зіткнулася з автомобілем. Внаслідок ДТП позивачці були спричинені тілесні ушкодження.

Свою провину ОСОБА_2 не визнавала не на досудовому слідстві не в судовому засіданні, не була засуджена лише на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році». Вина ОСОБА_2 не була встановлена, обставини справи не можна вважати встановленими відповідно до ст. ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Проте, частково задовольняючи позов суд враховує висновок експертизи проведеної в рамках досудового слідства № 42/к-164/11 від 04.05.2011 року (а.с.79), згідно якого в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення п. 12.3.Правил дорожнього руху України (а.с.), крім того відповідач не заперечує свого обов'язку відшкодування, але посилаючись на те, що в діях позивачки теж є порушення Правил дорожнього руху просить зменшити розмір моральної шкоди.

Згідно правил ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, установлена відповідальність особи, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки, у даному випадку рухомим складом трамваю, за шкоду яка ним спричинена.

Однак, відшкодуванню підлягають лише прямі витрати, які пов'язані безпосередньо з ДТП, а саме витрати на придбання ліків, які призначені під час лікування та рекомендовані до вживання після виписки з лікарні, згідно виписок з КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», відділення травматології (а.с.72, 73).

Так суд приймає до уваги чеки, що підтверджують придбання ліків, які призначені та використані, а саме: солумедрол - на суму 289,30 грн., 96,00 грн., 97,00 грн., 133,00 грн.; милиці на суму 104,00 грн., антисептики на суму 71,70 грн., тіосульфат натрію на суму 12-60 грн., лоратадін на суму 4,70 грн., бетамитазон крем, шприци на суму 24,50 грн., нитрофуран на сумму 14,55 грн., перев'язочний матеріал на суму 58,20 грн., гіпсові пов'язки на суму 63,25 грн., геровітал на суму 61,00 грн. (а.с.7-14).

З урахуванням того, що ОСОБА_2 відшкодувала 500,00 грн., то стягненню підлягають витрати на суму 462,24 грн.

Інші препарати не призначені лікарем, крім того серед ниє біологічно активні добавки та вітаміни, ліки від хвороб на які позивачка страждала до травми і тому суд відмовляє у стягненні цих сум. Не можна перевірити, що ці препарати були придбані саме для лікування позивачки, оскільки це об'єктивно не підтверджується медичними документами.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, яка була завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини особи, що таку шкоду спричинила.

Внаслідок травми позивачка інвалідізована, їй присвоєна третя група інвалідності внаслідок пошкоджень опорно -рухомого апарату, що підтверджується висновком МСЕК (а.с.16), втратила можливість вільно пересуватися, що погіршало якість її життя, це суд бере до уваги.

Проте, сторони погоджуються, що позивачка, в свою чергу, діяла з порушенням п. п. 4.1 та 4.7 Правил дорожнього руху України, які зобов'язують пішоходів рухатися виключно по пішохідним доріжкам та тротуарам, забороняють рух пішоходів по трамвайним шляхам та зобовязують пішоходів переходити дороги у встановлених місцях, свідомо порушуючи правила, пішохід створив аварійно небезпечну ситуацію.

У місці це де сталася ДТП паралельно, без розділення пішохідною зоною, в одному напрямку, прокладені трамвайний шляхопровід та автодорога, з пожвавленим автомобільним рухом. В безпосередній близькості обладнаний пішохідний перехід, який позивачка не скористалася, легковажно почала перехід у завідомо небезпечному місці.

Крім того, втрата непрацездатності не може бути віднесена на рахунок відповідача, оскільки позивачка була пенсіонеркою.

Суд вважає достатнім стягнути на користь позивачки моральну шкоду у сумі 15000,00 грн., що з урахуванням обставин справи є адекватним відшкодуванням понесених нею моральних страждань.

Суд залишає без задоволення вимоги про стягнення витрат на юридичну допомогу. Відшкодування сум які сплачені ОСОБА_1 ПП «Юрконсалтінг»не можуть бути задоволені судом, оскільки відсутній розрахунок витрат, посилання на договір, відсутній акт виконаних робіт. Договори з юристами надані суду не містять розмір гонорару, порядку його обчислення, розрахунок робіт із зазначенням фактичних видатків. Договір з ОСОБА_5 не підписаний. Крім того, суми, які заявлені як витрати на юридичну допомогу виплачені не позивачкою а іншою особою, З документів, які надані неможливо зробити висновок про те, які саме юридичні послуги були надані позивачці ( а.с..

Витрати на пальне також не знайшли свого об'єктивного підтвердження, оскільки суду не надано доказів того, що пальне, чеки на яке надані є прямими видатками пов'язаними із травмою. Відсутній відповідний розрахунок, кілометражу, нормативні витрати пального.

Судові витрати розподіляються судом у відповідності до задоволених вимог на користь держави у відповідності до правил Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187ЦК України суд, Правил дорожнього руху України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжелектротранс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої каліцтвом задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжелектротранс»(м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, 69095, р/с 26000070000278, ЗФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 313816, код ОКПО 03328379) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 462,24 грн., на відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжелектротранс»(м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, 69095, р/с 26000070000278, ЗФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 313816, код ОКПО 03328379) на користь держави судові витрати в сумі 214,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.Г.Артемова