Рішення № 30206407, 19.03.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1345/13-ц

2/303/137/13

номер стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 березня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого судді Довжанин В.М.

при секретарі Пуга В.П.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07 січня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, за яким позивач запозичив відповідачу 350000,00 грн. В подальшому позивач запозичив відповідачу ОСОБА_4 ще 100000,00 грн. Таким чином, загальна сума позики відповідача склала 450000,00 грн., що стверджується власноручно написаними ним роз писками від 07 січня та 11 травня 2011 року, при цьому строк погашення боргу був визначений 01 вересня 2012 року.

30.03.2012 року відповідачем було написано боргову розписку, відповідно до якої відповідач зобов'язався повернути вище вказані кошти в строк до з 01.05.2012 по 01.08.2012 року.

Крім того 04.04.2012 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування коштами із розрахунком 4 000, 00 гривень за кожні 100 000, 00 гривень позики в місяць, що складає 18 000, 00 гривень на суму позики щомісячно.

Таким чином, за десять місяців поточного року, станом на 01 листопада 2012 року у відповідача утворилася заборгованість у вигляді відсотків за користування грошовими коштами 180 000,00 грн., однак сплатив відповідача тільки 31 300,00 грн., за боргованість по відсоткам складає 148700,00 грн., загальна сума боргу станом на день закладення позову складає 598 700,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені ро довими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуван ням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

18.03.2013 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог. Дану заяву мотивує тим, що, відповідно до укладеного 05 квітня 2012 року договору, відповідач ОСОБА_4 на день його укладення боргував позивачу за 1-й квартал 2012 року у вигляді відсотків за ко ристування грошовими коштами 54 000, 00 гривень. Цим же договором було обумовлено, що почи наючи з 01.04.2012 року відсотки за користування грошима становлять 10 000, 00 гривень в місяць, тобто за 7 місяців відсотки складають 70 000, 00 гривень, а всього на зальну суму станом на 01 листопада 2012 року 124 000, 00 гривень, однак сплатив тільки 103 000, 00 гривень.

За період знаходження справи в суді, тобто за період з 01.11.2012 року по 15.03.2013 року відповідач заборгував по відсотки в розмірі 45 000, 00 гривень.

Отже, сума боргу по відсоткам станом на 15.03.2013 року складає 66 000, 00 гривень (21 000, 00 гривень + 45 000, 00 гривень), а всього на загальну суму 450 000, 00 гривень

Представник позивача ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме: не визнала в частині нарахування відсотків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 07 січня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, за яким позивач запозичив відповідачу 350000,00 грн. В подальшому позивач запозичив відповідачу ОСОБА_4 ще 100000,00 грн. Таким чином, загальна сума позики відповідача склала 450000,00 грн., що стверджується власноручно написаними ним роз писками від 07 січня та 11 травня 2011 року, при цьому строк погашення боргу був визначений 01 вересня 2012 року.

30.03.2012 року відповідачем було написано боргову розписку, відповідно до якої відповідач зобов'язався повернути вище вказані кошти в строк до з 01.05.2012 по 01.08.2012 року.

Крім того 04.04.2012 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування коштами із розрахунком 4 000, 00 гривень за кожні 100 000, 00 гривень позики в місяць, що складає 18 000, 00 гривень на суму позики щомісячно.

Відповідно до укладеного 05 квітня 2012 року договору, відповідач ОСОБА_4 на день його укладення боргував позивачу за 1-й квартал 2012 року у вигляді відсотків за ко ристування грошовими коштами 54 000, 00 гривень. Цим же договором було обумовлено, що почи наючи з 01.04.2012 року відсотки за користування грошима становлять 10 000, 00 гривень в місяць, тобто за 7 місяців відсотки складають 70 000, 00 гривень, а всього на зальну суму станом на 01 листопада 2012 року 124 000, 00 гривень, з яких відповідач сплатив тільки 103 000, 00 гривень, тобто залишилося не відшкодовано 21 000, 00 гривень.

За період знаходження справи в суді, тобто за період з 01.11.2012 року по 15.03.2013 року відповідача утворилася заборгованість у виді відсотків розмірі 45 000, 00 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача станом на 15.03.2013 року становить 450 000, 00 гривень - основний борг; 66 000, 00 гривень - відсотки.

Вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що предметом даного спору є правовідносини, що склалися в сфері надання фінансових послуг, однак якщо ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, то регулювання відносин між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, регулюються нормами ЦК України,

Договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь - які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктивного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Таким чином вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 1046-1049 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2, борг в розмірі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та 66 000 (шістдесят шість тисяч) гривень 00 копійок відсотків за користування грошовими коштами

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь Мукачівського УДК на рахунок 31215206700003, Код отримувача 22107709, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Банк отримувача: ГУДКУ в Закарпатській області, Код банку отримувача 812016, ЄДРПОУ 37358617, судовий збір в розмірі 396 (триста дев'яносто шість) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.М. Довжанин