Рішення № 30203279, 25.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 =====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

25 березня 2013 року Справа № 913/527/13-г

Провадження №14/913/527/13-г

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 15 655 грн. 00 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники сторін:

від позивача: Барчунінов К.О., юрисконсульт 2 категорії сектора актово-претензійної роботи комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень", довіреність № 37 від 01.01.2013;

від відповідача: Поета А.І., довіреність № 01/127 від 24.01.2013.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 15 655 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 50595552 у вагоні № 60019486.

У судовому засіданні встановлено, що найменуванням позивача є - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Так, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ№493447 найменуванням підприємства значиться - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Відповідно п. 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", затвердженого Загальними зборами засновників (учасників) ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", протокол від 09.11.2012 № 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" є юридичною особою створеною відповідно до чинного законодавства України, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" у Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

У пункті 1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" зазначено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

На підставі викладеного, вірним найменуванням відповідача у справі слід вважати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі

У судовому засіданні від представник відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 05/406 від 22.03.2013, яким проти позову заперечив посилаючись на те, що вантажовідправник вжив усіх заходів по належному навантаженню та збереженню вантажу, що станцією прийняття спірного вагону не було зроблено жодних зауважень щодо кількості вантажу та стану поверхні завантаження, спірний вагон не був повернутий вантажовідправнику на довантаження, також відповідач посилається і на інші підстави, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Зазначений відзив на позовну заяву судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Також, у судовому засіданні від відповідача надійшло письмове клопотання № 05/336 від 11.03.2013, яким він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 1/5 від заявленої у позові суми. У зазначеному клопотанні відповідач посилаючись на норми статті 509 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського процесуального кодексу України та статей 22 і 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, аргументуючи зазначене клопотання тим, що розмір штрафу за невірне зазначення відомостей у залізничній накладній є занадто великим для підприємства, оскільки на даний час ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" перебуває у скрутному фінансовому становищі та сплата штрафу у повному обсязі значно погіршить фінансовий стан підприємства. Відповідачем зазначено, що за 2012 року підприємством не було отримано прибутку та борг перед Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складає 186325 грн. 40 коп., а перед ПФУ в місті Антрацит борг складає 101 222 грн. 51 коп., у підтвердження чого ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" додало до клопотання копію фінансового звіту за 2012-й року.

Також, ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" у клопотанні посилається на те, що на думку відповідача, невірне зазначення відомостей у залізничній накладній не завдало жодних збитків ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин.

Клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій з доданими до нього документами долучено до матеріалів справи.

Представник позивача надав письмове заперечення на клопотання представника відповідача про зменшення суми штрафу № 13-04/120 від 21.03.2013, яким проти зазначеного клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій заперечив з посиланням на те, що обов'язок правильного визначення маси вантажу покладається на відправника нормативно - правовими актами, а саме, Статутом залізниць України та "Правилами перевезення", які видані на підставі Закону України "Про залізничний транспорт".

У заперечені також зазначено, що відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитками.

Позивач вважає, що відповідачем не доведено надмірність для нього розміру даного штраф та зазначено позивачем, що відповідач систематично порушує обов'язок вірно визначити масу вантажу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року по залізничній накладній № 50595552 на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці на адресу ДП "Бердянський морський торгівельний порт" у вагоні № 60019486 (напіввагон) надійшов вантаж - антрацит, відправлений зі станції Карахаш Донецької залізниці, відправлений ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

На станції призначення проведена видача вантажу вантажоодержувачам з перевіркою маси вантажу на 150-тоних вагонних вагах повірених 15.08.2012.

В технічному та комерційному відношенні вагони справні, у вагонах глухі торцеві стінки, люки щільно закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 20-30 см., навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Перевіркою було виявлено - в накладній № 50595552 у вагоні № 60019486 вказана маса вантажу складає 68000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 63000 кг, що на 5000 кг менше ніж вказано у накладній, про що було складено комерційний акт АА№ 043433/406 від 24.08.2012.

Сума штрафу за невірно зазначену масу вантажу становить - 15 655 грн.

Позивачем на станцію Карахаш Донецької залізниці було надіслано запити з проханням надати інформацію щодо проведення контрольного зважування або зважування за участю працівників станції Карахаш Донецької залізниці вагону № 60019486.

Від станції Карахаш Донецької залізниці на запит позивача надійшов лист у якому зазначено, що на станції відправлення контрольне зважування вагону № 60019486 не проводилось.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даної суми штрафу.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проведенні видачі вантажу на станції призначення при переважуванні вагонів на вагонних 150-тоних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 50595552 у вагоні № 60019486 вказана маса вантажу складає 68000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 63000 кг, що на 5000 кг менше ніж вказано у накладній, про що було складено комерційний акт АА № 043433/406 від 24.08.2012.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом № 043269/119 від 14.04.2012р.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата складає - 3131 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

3131 грн. х 5 = 15655 грн.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 50595552.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні маси вантажу.

За таких підстав позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

При розгляді клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд враховує:

- ступінь виконання зобов'язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

- не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведеній вище накладній.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому стані. Згідно звіту про фінансові результати за 2012-й рік - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, в тому числі, утворилась заборгованість із сплати збору до Пенсійного фонду України в місті Антрацит в розмірі 101 222 грн. 51 коп. та перед Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів в розмірі186325 грн. 40 коп. Тобто, у відповідача склалось скрутне фінансове становище, для виправлення якого потрібні час та можливість здійснення фінансових операцій. Відповідно, накладення штрафу на ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" у розмірі, вказаному позивачем, призведе до поглиблення фінансових проблем підприємства, що в свою чергу унеможливить сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що в свою чергу паралізує роботу підприємства та вкрай ускладнить виконання рішення суду у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 Господарського кодексу України та задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій до 11 741 грн. 25 коп., враховуючи те, що підприємство відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі та шкоди чи збитків позивачу не завдано.

Суд вважає, що вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, але враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке судом задоволено, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1. ст. 230, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" про стягнення 15 655 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівське, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828, одержувач коштів ВСП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця" р/р 26007000215001 в ДФ АБ "Експрес-банк" код ЄДРПОУ 04713145, МФО 306964) штраф у розмірі 11 741 грн. 25 коп., витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.03.2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 27 березня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький