Постанова № 30202871, 18.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12665/12/0170/13

18.03.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагроінвест"- Аширов Февзі Юсуфович, довіреність № б/н від 01.10.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Станколідер"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагроінвест" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 18.12.12 у справі № 2а-12665/12/0170/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагроінвест" (вул. Путилінська, 15, кв. 3, селище Укромне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97536)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Станколідер" (пр. Воронцова, 7, місто Дніпропетровськ, 49023)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003952204,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагроінвест» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Станколідер" про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003952204- відмовлено.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагроінвест» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку позивача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та задовольнити позов.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагроінвест" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Станколідер" про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003952204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52500,00 грн., у тому числі: основний платіж- 42000,00 грн. штрафні санкції-10500,00 грн.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про правомірність визначення позивачу грошового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 19.09.2012 №0003952204, оскільки у випадку відсутності запису у Єдиному реєстрі податкових накладних про зареєстровану податкову накладну, платник податків позбавлений права формування податкового кредиту на суму, вказану у податковій накладної, що не пройшла відповідної реєстрації.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

19.09.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003952204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52500,00 грн., у тому числі: основний платіж- 42000,00 грн. штрафні санкції-10500,00 грн.

Передумовою визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52500,00 грн. став акт від 27.08.2012 №736/22-3/37774018 позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань правомірності віднесення податкових накладних до податкового кредиту в квітні 2012 року, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2012 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станколідер»(постачальник) був укладено договір поставки №1/04, згідно якому постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію: кукурудзу некласну, а покупець- прийняти товар та сплатити за нього обумовлену ціну. Сума договору складала 2520000,00грн., у тому числі податок на додану вартість- 42000,00грн.

На підтвердження виконання умов договору постачальником покупцю була видана податкова накладна від 02.04.2012 №1, оформлена відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи позивач за квітень 2012 року задекларував податковий кредит в загальній сумі 235100,00 грн., у тому числі: 42000,00 грн. за операціями з постачальником ТОВ "Станколідер" (353415504615). У рядку 2 розділу П додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року платником податків відображена сума податку за постачальником 353415504615 в обсягу постачання 210000,00 грн., податок на додану вартість -42000,00 грн.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за 4 місяць 2012 року позивачем задекларована податкова накладна від 02.04.2012 №1 від ТОВ "Станколідер" на суму 252000,00 грн., у тому числі, податок на додану вартсь- 42000,00 грн. Проте податкова накладна ТОВ "Станколідер" від 02.04.2012 №1 не зареєстрована.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у випадку відсутності запису у Єдиному реєстрі податкових накладних про зареєстровану податкову накладну, платник податків позбавлений права формування податкового кредиту на суму, вказану у податковій накладної, що не пройшла відповідної реєстрації.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзац 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право за ним зберігається протягом 365 календарних днів.

Судом першої інстанції не враховано, що особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, має право включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту, у разі здійснення операцій з придбання товарів та отримання від продавця або постачальника податкової накладної, оформленої відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця(пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів(послуг)на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів(послуг) платник податку- продавець товарів(послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом десяті днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Судова колегія дійшла висновку про те, що позивач мав право включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку з тим, що придбало товар за договором постачання та сплатило за нього ціну з урахуванням суми податку на додану вартість та отримав від продавця податкову накладну, оформлену відповідно до приписів статті 201Податквого кодексу України, з відміткою про її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що законом не передбачено обов'язок покупця (у даному випадку позивач по справі) щодо звірки отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних, це є правом покупця, у зв'язку з чим він має право без перевірки відповідної накладної віднести суму до податкового кредиту. Якщо відповідачем було встановлено розбіжності з даними контрагентів у реєстрів виданих та отриманих накладних, який веде позивач, і після перевірки якого було встановлено те, що отримана податкова накладна не внесена до Єдиного реєстру, відповідач повинен був повідомити про це позивача, який в свою чергу має право після отримання такого повідомлення протягом десяті днів уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірного рішення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, що визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі10500,00 грн. було здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003952204.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, судова колегія дійшла висновку про те, що в даній адміністративній справі позивачем доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення законних прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагроінвест» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 у справі №2а-12665/12/0170/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагроінвест» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 19.09.2012 №0003952204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагроінвест» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державного казначейства у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим Державної казначейської служби.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко