Справа № 815/79/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2013 року о 15 год. 09 хв. м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.
за участю сторін:
представника позивача - Яблочкін В.М. (по довіреності)
представника відповідача - Караханян А.М. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом Приватного підприємства «ЮГ РЕГІОН» до Державної податковоїінспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулось Приватне підприємство «ЮГ РЕГІОН» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000852334 від 25.10.2012 року.
Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом, їх реальність, позивачем виконано вимоги Податкового кодексу України при включенні до податкового кредиту сум по податковим накладним не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому висновки податкового органу в акті перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту на підставі відомостей баз автоматичного співставлення податкової звітності позивача та його контрагента є неправомірними, а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (аркуші справи 214-215), оскільки по даним інформаційних баз встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентом, податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство «ЮГ РЕГІОН» 22.09.2010 року зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради та воно знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (аркуші справи 40, 42).
Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №100306324, основними видами діяльності якого за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, інша діяльність у сфері електрозв'язку, дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, надання інших допоміжних комерційних послуг (аркуші справи 41, 43).
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби у період з 13.08.2012 року по 22.08.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку ПП «ЮГ РЕГІОН» з питань правових відносин з ТОВ «Альфа Карін» за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №1099/22-34/37281686/62 від 22.08.2012 року (аркуші справи 11-17).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «ЮГ РЕГІОН» п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суми податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 287556,23 грн.
На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000852334 від 25.10.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 287556 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 71889 грн. (аркуш справи 10).
Позивач скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення №0000852334 від 25.10.2012 року в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Одеській області, проте податковим органом скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (аркуші справи 18-25).
Як вбачається з акту перевірки №1099/22-34/37281686/62 від 22.08.2012 року та наданих пояснень представника відповідача, підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на додану вартість за квітень 2012 року стали розбіжності в базах автоматичного співставлення податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагента, неможливість провести зустрічну звірку ТОВ «Альфа Карін» з питань взаємовідносин з ПП «Юг Регіон» з підстав внесення до ЄДР запису про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ «Альфа Карін» та не прийняття податкових накладних виписаних ТОВ «Альфа Карін» як належним чином оформлених первинних документів, оскільки сума податку на додану вартість по ним перевищує 10 тис грн., проте вони не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд не погоджується з висновками акту перевірки та вважає їх не обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 201.1, п.201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року передбачають, що суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, не відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару чи послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.
При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наданих до суду доказів вбачається, що між ПП «ЮГ РЕГІОН» та ТОВ «Альфа Карін» 16.01.2012 року укладено договір поставки №2, за яким ПП «ЮГ РЕГІОН» отримувало від свого контрагента офісне обладнання, кабелі та будівельні матеріали (аркуші справи 70-74).
При поставці товару ТОВ «Альфа Карін» виписано позивачу податкові накладні №2 від 12.04.2012 року, №4 від 12.04.2012 року, №47 від 17.04.2012 року, №48 від 18.04.2012 року, №49 від 19.04.2011 року, №51, 52, 53 від 30.04.2012 року (аркуші справи 82-83, 85-86, 89-91, 101-102, 105-106), які внесені позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та в квітні 2012 року включені до податкового кредиту (аркуші справи 204-207).
На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні №2 від 12.04.2012 року, №4 від 12.04.2012 року, №47 від 17.04.2012 року, №48 від 18.04.2012 року, №49 від 19.04.2011 року, №51, 52, 53 від 30.04.2012 року (аркуші справи 81, 84, 87-88, 93, 96, 100, 104, 107).
Оплата отриманого товару проводилась у безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Альфа Карін» (аркуші справи 76-80).
Весь отриманий товар був оприбуткований на складі, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 за квітень 2012 року з яких вбачається оприбуткування та реалізація отриманих товарів (аркуші справи 77-79).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено з ПАТ «Бріанна Транс» договір №21/02/12 від 21.02.2012 року на транспортне-експедиторське обслуговування, за яким перевезення придбаного ПП «ЮГ РЕГІОН» товару у ТОВ «Альфа Карін» та його подальше транспортування контрагентам при реалізації здійснювалось ПАТ «Бріанна Транс», що також підтверджується товарно-транспортними накладними (аркуші справи 92, 99, 103, 110, 123-128, 130-131, 148, 152, 156, 160, 175, 179, 183, 187).
В підтвердження отримання товару уповноваженою особою позивач надає наказ про покладення відповідних обов'язків на працівника ПП «ЮГ РЕГІОН» (аркуш справи 201-203).
Також, у позивача в користуванні для здійснення господарської діяльності знаходиться приміщення, у т.ч. для розміщення офісу та розміщення складу, згідно договору оренди нерухомого майна №281-37 від 05.04.2011 року (аркуші справи 112-122).
Крім того, в підтвердження реалізації придбаного товару позивач надав договори та первинні документи (податкові та видаткові накладні, докази оплати та отримання уповноваженими особами товару, товарно-транспортні накладні, тощо) щодо взаємовідносин з ТОВ «Т.К.О.», ТОВ «Українська південна торгівельна компанія», ТОВ «Софія» (аркуші справи 139-184).
Таким чином, позивачем надано первинні документи в підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Альфа Карін» та використання придбаного товару в межах своєї господарської діяльності, проте будь-яких зауважень до первинних документів в акті перевірки крім відсутності реєстрації податкових накладних №2 від 12.04.2012 року, №4 від 12.04.2012 року, №51, №52, №53 від 30.04.2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у інспекторів та в судовому засіданні у представника відповідача не було.
Оскільки ТОВ «Альфа Карін» не здійснило реєстр податкових накладних №2 від 12.04.2012 року, №4 від 12.04.2012 року, №51, 52, 53 від 30.04.2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем подано до податкового органу податкову декларацією за квітень 2012 року з Додатком 8 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (аркуші справи 204-209).
Таким чином, ТОВ «Альфа Карін» виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що дає право позивачу на включення суми ПДВ по цим накладним до податкового кредиту.
Слід зазначити, що подання заяви про порушення постачальником порядку реєстрації накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для прийняття звітності позивача податковим органом, проте така заява є підставою для проведення перевірки продавця, тобто контрагента позивача.
Посилання на розбіжності в базах автоматичного співставлення між податковим кредитом позивача та податковим зобов'язанням ТОВ «Альфа Карін», як на підставу для позбавлення позивача права на податковий кредит не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивач не може відповідати за дії контрагента, якщо доведе реальність здійснення господарських операцій первинними документами. Зазначена правова позиція підтверджується рішеннями Верховного суду України та Європейського суду з прав людини.
Оскільки позивачем доведено здійснення господарських операцій з його контрагентом, надано первинні документи по цим операціям, виконано вимоги Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, податковим органом не проведено перевірку контрагента, а не декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Альфа Карін» тягне негативні наслідки тільки для цього суб'єкту господарювання, суд прийшов до висновку щодо неправомірного нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ПП «ЮГ РЕГІОН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000852334 від 25.10.2012 року неправомірним, та таким, що підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства «ЮГ РЕГІОН» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000852334 від 25.10.2012 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000852334 від 25.10.2012 року.
Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови складено та підписано 25 березня 2013 року.
Суддя Л.І. Свида
.
Судове рішення № 30202610, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/79/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: