Постанова № 30200201, 21.03.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 5002-20/3053-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Фенько Т.П.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Верба Віра Володимирівна, довіреність №36-11 від 19.11.12р. - ТОВ "Сєлена";

представник відповідача: Аметов Сіран Дурсінович, довіреність №05-Д від 01.02.2013р.- Фонд майна Автономної Республіки Крим;

представник відповідача: не з'явився - Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 11.10.2012 у справі № 5002-20/3053-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлена"

до відповідачів: Фонду майна Автономної Республіки Крим

Республіканського комітета Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєлена" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів: Фонду майна Автономної Республіки Крим, Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини з позовними вимогами про доповнення розділу 10 договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 17.12.2008р. наступним пунктом: "У разі неможливості своєчасно передати об'єкт оренди Орендарю, Договір починає діяти з моменту фактичної передачі об'єкту оренди Орендарю та підписання акту приймання-передачі"; зобов'язання Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини передати ТОВ "Сєлена"нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим -нежитлове приміщення загальною площею 141,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, пр. Кирова/вул. Ушинського, 46/2, згідно договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 17.12.2008р.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2012 року у справі № 5002-20/3053-2012 (суддя Куртлушаєв М.І.) позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Фонд майна Автономної Республіки Крим вважає, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку щодо чинності спірного договору оренди, оскільки неправильно застосував умови договору, зокрема пункту 10.1, яким прямо визначено, що договір укладений на 2 роки і 364 дні та діє з 17.12.2008р. по 15.12.2011р., в зв'язку з чим строк його дії закінчився 15.12.2011р., а відтак у сторін відсутні правові підстави для внесення будь - яких змін до договору та передачі позивачу нежитлових приміщень площею 146,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 46/вул. Ушинського,2.

Також, у додаткових письмових поясненнях від 20.02.2013р. за вих. №08-14/628 Фонд майна Автономної Республіки Крим, посилаючись на норми ст. ст. 257, 261 ЦК України, просить застосувати строк позовної давності, який на момент подання даного позову (06.09.2012р.) вже сплив, оскільки позивач з самого моменту укладення спірного договору (17.12.2008р.) знав про обставини, які перешкоджають йому користуватися орендованим майном (а. с. 104-106, том 2).

Крім того, Фондом майна Автономної Республіки Крим було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Севастопольського господарського суду від 06 листопада 2012 року Фонду майна Автономної Республіки Крим відстрочено сплату судового збору до дати призначення розгляду справи 20 листопада 2012 року, апеляційну скаргу останнього прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Заплава Л. М., судді Антонова І. В., Воронцова Н. В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєлена" у своєму відзиві посилається на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки об'єкт спірного договору оренди в його користування переданий не був, акт приймання - передачі приміщення між сторонами не підписувався, з причин наявності судових спорів щодо звільнення цього приміщення попереднім орендарем, а відтак договір оренди не розпочав свою дію та ТОВ "Сєлена" не реалізувало своє право на користування орендованим майном.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що Фондом майна АР Крим не були виконані умови спірного договору оренди в частині передачі орендованого майна позивачу та той факт, що не передача майна відбулася не з вини орендодавця, не спростовує наявності майнового права орендаря щодо користування зазначеним майном, яке було правомірно ним набуте на конкурсних підставах. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що право орендаря на отримання в оренду спірного приміщення є обґрунтованим та підлягає судовому захисту у спосіб визначений у позовній заяві.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати від 20 листопада 2012 року, в зв'язку з хворобою, суддю Заплаву Л. М. замінено у складі колегії суддів на суддю Котлярову О. Л.

Головуючим суддею у справі №5002-20/3053-2012 призначено суддю Воронцову Н. В.

Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Котлярову О. Л. замінено у складі колегії на суддю Фенько Т. П.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., в зв'язку з хворобою, суддю Антонову І. В. замінено у складі колегії на суддю Котлярову О. Л.

В судовому засіданні, 21 березня 2013 року, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасування оспорюваного рішення за мотивами викладеними у відзиві на скаргу, а також просив долучити до справи додаткові документи.

Представник відповідача - Фонду майна АР Крим, наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення.

Представник відповідача - Республіканського комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, під розписку в судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013р. (а. с. 118, том 2).

Враховуючи, що згідно частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, а також беручи до уваги положення частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, за якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає за можливе повторно розглянути справу за відсутності представника відповідача - Республіканського комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, який був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2008 року №680 вирішено провести конкурс на право оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - не житлових приміщень загальною площею 141,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини (а. с. 45, том 2).

Оголошення про проведення конкурсу на право оренди вищевказаного нерухомого майна 11.12.2008р., було розміщене в засобах масової інформації - Газеті "Крымская неделя" №47(1802) від 21.11.2008р. (а. с. 48).

Наказом Фонду майна АР Крим від 17 грудня 2008 року №792 затверджено протокол №2 засідання конкурсної комісії від 11.12.2008р. та результати конкурсу на право оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - не житлових приміщень загальною площею 141,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини (а. с. 47, том 2).

Також, вирішено укласти з єдиним учасником конкурсу - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєлена" договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - не житлових приміщень загальною площею 141,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини.

17 грудня 2008 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєлена" (Орендар) був підписаний Договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим (надалі Договір, а.с. 8-13).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 17.12.2008р. № 792 "Про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії від 11.12.2008р. та результатів конкурсу на право оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - нежитлових приміщень загальною площею 141,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2, що знаходяться на балансі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, передає, а Орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання-передачі (додаток 1).

Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі Майна.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це Майно. Власником цього майна залишається Автономна Республіка Крим, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору, Орендодавець, враховуючи що зазначене майно знаходиться на балансі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (Балансоутримувач), доручає Балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна, зазначеного у п. 1.1. (додаток 1).

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, діє з 17.12.2008р. до 12.12.2011р. (п. 10.1. Договору).

Згідно листа Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини вих. № 95 від 21.01.2009р., на звернення позивача щодо передачі за актом приймання-передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2 була надана відповідь про наявність судових спорів з приводу даного майна, у зв'язку з чим, комітет утримується від цих дій (а. с. 20, том 1).

01 жовтня 2010 року на адреси позивача та Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини вих. № 08-10/6732 (6286/08-06) Фондом майна АР Крим було направлено листа з інформацією, що рішенням господарського суду АР Крим від 22.10.2009р. у справі № 2-26/936-2009 задоволено позов Фонду майна АР Крим до ТОВ "Наталия" про усунення перешкод у користуванні майном та з урахуванням даних обставин, після виконання виконавчою службою наказу про примусове виконання рішення, Фондом майна сумісно з Рескомітетом АР Крим з охорони культурної спадщини будуть вжиті заходи щодо передачі нежитлового приміщення загальною площею 141,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Сєлена" (а.с. 21, том 1).

31.08.2012р. на адресу позивача надійшов лист Фонду майна Автономної Республіки Крим від 27.08.2012р. № 08-10/5892, де зазначається, що згідно пунктів 10.1. та 10.6. Договору, сплинув термін, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки згідно договору, а тому Фондом не вбачається правових підстав для розгляду цього питання та здійснення передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Сєлена" нежитлових приміщень площею 146,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Ушинського, 46/2 (а.с. 18-19, том 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що об'єкт договору оренди у користування позивача переданий так і не був та акт прийому-передачі також не складений з причин тривалих судових спорів відповідачів з попереднім орендарем та примусового звільнення займаних приміщень, чим порушено його право як переможця конкурсу на право оренди нерухомого майна, що стало підставою для звернені зі даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з посиланням на норми статей 631, 795 ЦК України і умови пункту 2.1 договору оренди від 17.12.2008р., а також враховуючи, що об'єкт оренди після підписання вказаного договору не був переданий наймачеві, дійшов висновку, що спірний договір є чинним і підлягає виконанню усіма його сторонами, зокрема в частині передачі об'єкту оренди, оскільки сторонами обумовлений початок перебігу строку дії договору саме з моменту підписання акту - приймання передачі майна, який до цього часу не підписаний. Також, з метою захисту порушеного права позивача, яке виникло в наслідок обставин, які перешкоджали позивачу скористатися своїм правом на користування орендованим майном, місцевий господарський суд вніс зміни до пункту 10.1 спірного договору шляхом конкретизації початку дії договору у разі неможливості своєчасно передати об'єкт оренди.

Проте, колегія суддів не погоджується із рішенням місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог, в зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбаченоможливість захисту законних інтересів суб'єктів господарювання, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання

Враховуючи положення статті 54 Господарського процесуального кодексу та межі повноважень суду при прийнятті рішення за статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюваний законом інтерес є порушеними, доводячи це належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 15 та 16 Цивільного кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів.

При цьому, в силу статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Втім, позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів ні будь-яких своїх прав або охоронюваних законом інтересів, які б були порушені відповідачами і потребували судового захисту у обраний ним спосіб, а саме зобов'язання Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини до вчинення певних дій.

Так, як вже вказувалося вище, орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акт приймання - передачі майна (пункт 2.1 договору).

Водночас, пунктом 2.4 договору визначено, що враховуючи знаходження майна на балансі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (балансоутримувач), орендодавцем (Фондом майна АР Крим) доручено балансоутримувачу підписати акт приймання - передачі майна, зазначеного в п. 1.1.

Згідно листа Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини вих.. №95 від 21.01.2009р., на звернення позивача щодо передачі за актом приймання - передачі нерухомого майна за спірним договором оренди, була надана відповідь про наявність судових спорів з попереднім орендарем щодо звільнення спірного приймання, у зв'язку з чим, комітет утримується від цих дій.

Таким чином, станом на час звернення позивача із пропозицією підписати акт приймання - передачі орендованого майна, існували обставини, які унеможливлювали здійснення таких дій, що в свою чергу не може розцінюватися як відмова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини від підписання такого акту.

Адже, з 01.01.1999 року по 30.07.2007 року нежитлові приміщення площею 146,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 46/вул. Ушинського,2, знаходилися в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка» на підставі охоронно - орендного договору укладеного з Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини.

З огляду на те, що охоронно-орендний договір припинив свою дію, але орендар не звільнив займане приміщення, Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до ТОВ „Наталія" про усунення перешкод в користуванні майном.

Рішенням господарського суду АР Крим від 22 жовтня 2009 року у праві № 2-26/936-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 р., ТОВ „Наталія" зобов'язано усунути Фонду майна АРК перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення по вул. Кірова, 46, у м. Сімферополі, загальною площею 141.9 кв.м., шляхом передачі зазначеного майна за актом приймання-передачі Республіканському комітету з охорони культурної спадщини АР Крим.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 5002-10/4388.1-2010 (2-26/936-2009) залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р., якою відмовлено в перегляді рішення господарського суду АР Крим від 22 жовтня 2009 року у праві № 2-26/936-2009 за нововиявленими обставинами, та встановлено, що Фонд майна АРК та Республіканський комітет з охорони культурної спадщини АР Крим є належними органами, уповноваженими здійснювати управління спірним нерухомим майном.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 р. у справі 2-30/12858-2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2008 р., ТОВ „Наталія" відмовлено у задоволені позовних вимог до Фонду майна АР Крим про зобов'язання Фонду укласти з товариством договір оренди спірного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Республіканського комітету з охорони та використання пам'ятників історії та культури АР Крим.

Постановою державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 20 липня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-26/936-2009 закінчено, у зв'язку з його виконанням.

Однак, 03 серпня 2011 року представниками Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини складений акт, яким зафіксовано, що нежитлові приміщення по вул. Кірова, 46 у м. Сімферополі ТОВ „Наталія" не звільнені, використовуються, але проникнути у приміщення представник власника майна не може через чинення перешкод останнім, в зв'язку з чим, був поданий позов до суду про зобов'язання ТОВ „Наталія" звільнити вказані приміщення шляхом виселення.

Рішенням господарського суду АР Крим від 08.11.2011р. у справі №5002-33/3857-2011 позов було задоволено та вказане рішення залишене без змін апеляційною і касаційною інстанцією.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського ДУЮ від 27.06.2012р. зазначене рішення суду було виконане, приміщення звільнено та передано балансоутримувачу, про що повідомлено Фонд майна АР Крим і позивача у справі (а. с. 69, том 1).

Проте, після усунення обставин, які перешкоджали передачі спірного майна орендодавцю, позивач не звертався до балансоутримувача, який пунктом 2.4 уповноважений на підписання акту приймання - передачі майна, щодо здійснення дій з передачі орендованого майна.

Більш того, у своєму відзиві на скаргу та усних поясненнях Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини посилається на відсутність у нього будь- яких заперечень щодо передачі орендованого майна та підписання відповідного акту приймання - передачі, однак в зв'язку з тим, що від позивача не надходило такої пропозиції на даний час передача майна не здійснена.

Враховуючи вищевикладене та те, що на даний час позивач після 21.01.2009р. не звертався до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини з вимогами передати спірне майно, а відтак ним не було отримано відмови в здійсненні таких дій, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, яке підлягає захисту шляхом зобов'язання комітету здійснити певні дії.

При цьому, судова колегія наголошує, про неможливість застосування в даному випадку п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки підставою для відмови в позові є саме відсутність порушеного права позивача, а не відсутність предмета позову, який повинен існувати на момент звернення позивача до суду та внаслідок дій сторін по врегулювання спору, як то в даному випадку передачі спірного майна та підписання додаткової угоди до договору щодо строку його дії, припинив своє існування.

З огляду на відсутність з боку відповідачів порушень прав позивача щодо передачі орендованого майна, судова колегія вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання останнього вчинити певні дії.

Також, судова колегія вважає безпідставними вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди шляхом доповнення розділу 10 договору в редакції позивача, з огляду на недоведеність законодавчих підстав такого позову.

Так, підстави для реалізації права внесення змін до договору за рішенням суду, містяться в положеннях статей 651, 652 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Втім, позовна заява не містить будь-яких відомостей про порушення відповідачами умов договору або посилання на будь-які інші випадки, встановлені законом для примусового унесення змін до договору.

Згідно з положеннями статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах .

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках , коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Втім, позивач не наводить будь-яких обставин, які могли б вважатися такими, що істотно змінилися, та/або одночасної наявності у сукупності всіх чотирьох умов в розумінні суті статті 652 ЦК України.

Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів наявності підстав для внесення змін до спірного договору, що унеможливлює задоволення позову.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні " від 15.12.2009 р. термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

В п.5 Прикінцевих положень закону зазначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III, який був чинним на час укладення додаткової угоди, до суб'єктів малого підприємництва належать, зареєстровані у встановленому законом порядку суб'єкти підприємницької діяльності, яким є позивач, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за 2008 рік, а тому він в силу прямої вказівки закону має право продовжувати орендні відносити та володіти і користуватися об'єктом оренди до закінчення 5 років з моменту укладення договору оренди від 17.12.2008р., адже відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими в силу ст. 4 ЦК України є і закони.

Тобто, орендні відносини щодо державного та комунального майна за межами строку оренди, передбаченого договором оренди, виникають безпосередньо із Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні " від 15.12.2009 р. і не потребують будь-якої іншої підстави для їх існування (оформлення їх якимось договором чи угодою, або внесенням змін до договору).

Разом з тим, судова колегія, із урахуванням положень ст. 795 ЦК України та пункту 2.1 договору оренди, погоджується із висновком місцевого господарського суду, що початок дії договору безпосередньо пов'язаний з фактичною передачею нерухомого майна наймачеві, тобто підписанням акта приймання - передачі, оскільки саме з даною подією сторони обумовили початок перебігу строку його дії.

Щодо заяви Фонду майна АР Крим про застосування строку позовної давності, судова колегія залишає її без розгляду, оскільки така зава не заявлялася під час розгляду справи в суді першої інстанції, а тому в силу положень ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не розглядаються вимоги, які не розглядалися судом першої інстанції.

Беручи до уваги, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні даного спору було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3 (частиною 3), 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна АР Крим задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2012 року у справі №5002-20/3053-2012 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення:

В позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєлена» (95000, м. Сімферополь, вул. Ушинського, буд. 2/46, код ЄДРПО України 13788248) на користь Фонду майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 17, код ЄДРПО України 00036860) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 536,50 грн.

5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді Т.П. Фенько

О.Л. Котлярова