Постанова № 30200180, 21.03.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 5002-26/4026-2012Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Градової О.Г.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача, Бутенко, Олександр Вікторович, на підставі довіреності за № 6 від 08.01.2013р. (Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод");

відповідача, Карпушенко, Ігор Валерійович, на підставі довіреності за №01079/12 від 09.11.2012р. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Якушев")

прокурор, Алісов Олег Володимирович, на підставі посвідчення за № 005827 від 25.09.2012р. (старший прокурор віддділу прокуратіри міста Севастополя);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 10 січня 2013 року у справі №5002-26/4026-2012

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Якушев"

за участю: прокурор міста Сімферополя

про визнання недійсною додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Сімферопольський виноробний завод» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев» про визнання недійсною додаткової угоди від 20.10.2009 р. до договору цільової поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005 р.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю визнання оскаржуваної додаткової угоди недійсною на підставі статті 229 Цивільного кодексу України, внаслідок помилки при ї укладанні, а саме у зв'язку з не доведенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев» правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Сосна», яке безпосередньо виступало позикодавцем за договором цільової поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005р.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року у справі №5002-26/4026-2012 в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, господарський суд першої інстанції виходив з тих підстав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев» є перейменованим Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосна» з огляду на ідентичність їх ідентифікаційних номерів, а позивач помилково посилається на укладення оскаржуваної додаткової угоди під впливом помилки, оскільки ним невірно розуміються положення чинного законодавства щодо здійснення перейменування юридичної особи.

Також суд зауважив, що при перенайменуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Сосна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев» не відбувалось реорганізації підприємства, або його припинення, що свідчить про ідентичність вказаних товариств.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 10 січня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, фактичним матеріалам справи та невірним застосуванням судом норм матеріального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд у своєму рішення не надав оцінки тим обставинам, що при укладанні додаткової угоди відповідач зазначає себе в якості правонаступника ТОВ "Сосна", однак заперечує цей факт у судовому засіданні та не підтверджує вказані обставини жодним доказом, посилаюсь при цьому тільки на зміну найменування підприємства. Також суд для ідентифікації підприємства приймає тільки одні обставини, а саме ідентифікаційний код, а інші обставини, як то реєстрація відповідача в якості юридичної особи та у податковій раніше, ніж створення, ТОВ "ТПК "Якушев" не бере до уваги.

Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що спірну додаткову угоду підписано особою, не уповноваженою на її підписання, але господарський суд першої інстанції не дослідив та не врахував вказаної обставини.

Одночасно зі скаргою, позивачем заявлено клопотання про відновлення процесуального строку на подачу апеляційної скарги пропущеного внаслідок несвоєчасного отримання оскаржуваного рішення, яке в свою чергу задоволено ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2013р.

Також ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2013р. апеляційна скарга Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" прийнята до провадження апеляційного господарського суду у складі судової колегії: головуючий суддя - Н.І. Сікорська, судді: Градова О.Г., Євдокімов І.В.

19.03.2013 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшла заява заступника прокурора м. Сімферополя про вступ у справу в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод".

У призначене на 21.03.2013р. судове засідання з'явились представник Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" та прокурор, які підтримали доводи апеляційної скарги, а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», який заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

14.07.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосна» - Позикодавцем та Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» - Позичальником укладений договір №1 цільової поворотної фінансової допомоги. (том 1 а.с.7-9)

Відповідно до п.1.1 даного договору, Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язується надати Позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язується прийняти і повернути вказану позику Позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 2.1, позикою за цим договором є сума коштів у розмірі 2500000 грн, що перераховані за цим договором відповідно до своїх зобов'язань ТОВ «Сосна» Позичальнику - ДП «Сімферопольський виноробний завод».

За п. 3.1, строк на який надається позика Позичальнику становить 60 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Цей строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторін до цього договору.

Пунктом 5.2. передбачено, що договір набуває чинності з моменту передачі коштів Позичальникові (перерахування Позичальникові хоча б першої частини коштів) у межах суми визначеній у пункті 2.1. цього Договору, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

05.05.2008 р. ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев» направило на адресу ДП «Сімферопольський виноробний завод» лист №100 з повідомленням, що з 22.06.2006 р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Сосна», ТОВ «Сосна» перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово - промислова компанія «Якушев». (том 1 а.с. 11)

20.10.2009 р. між Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово - промислова компанія «Якушев» укладена Додаткова угода до договору поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005 р., яка підписана від відповідача - в.о. директора О.П. Донець (том 1 а.с.10)

Відповідно до п.1 даної Додаткової угоди, у зв'язку зі спливом терміну повернення позики, зміною юридичної адреси та назви ТОВ «Сосна» на ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев», яке є правонаступником всіх прав і обов'язків ТОВ «Сосна», сторони дійшли згоди про внесення змін в тексті договору від 14.07.2005 р. щодо найменування Позикодавця і реквізити вирішили викласти в наступній редакції: ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев», 24400 Вінницька область, м. Бершадь, вул. Чкалова, 1, р/р 26002002141000 у ЗАТ «Донгорбанк»

м. Донецьк, МФО 334970, ІНН №315352002029, свідоцтво платника ПДВ №01304344, керівник: в.о. директора Донець О.П.

Згідно з п. 2 додаткової угоди, сторони домовились в пункті 3.1 договору внести такі доповнення: «Строк, на який видана позика, подовжується до 31.12.2011 р.».

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим, позивач посилається на відсутність доказів правонаступництва ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сосна», у зв'язку з чим вказує на укладання спірної додаткової угоди до договору поворотної фінансової допомоги внаслідок помилки.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом спору по вказаній справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання додаткової угоди недійсною, а отже до предмету доказування входить встановлення наявності чи відсутності обставин, які є підставами для визнання додаткової угоди недійсною.

Як убачається з самого тексту оспорюваної додаткової угоди до договору, підставами для її укладання було закінчення терміну дії договору та правонаступництво ТОВ "ТПК "Якушев" після ТОВ "Сосна".

Так, дійсно договір №1 цільової поворотної фінансової допомоги був укладений 14.07.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосна» та Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» на 60 календарних днів моменту набуття чинності цим договором.

Спірна додаткова угода була підписана 20 жовтня 2009 року, тобто через чотири роки після настання строку виконання договору.

Однак, така підстава для укладання договору, як правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК "Якушев" після ТОВ "Сосна" повинна підтверджуватися певними обставинами по вказаній справі.

Так, стаття 512 Цивільного кодексу України містить перелік підстав зміни кредитора у зобов'язанні, а саме, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Самостійною підставою заміни кредитора є правонаступництво. Правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Цивільному праву відомі дві форми правонаступництва - універсальне і сингулярне. При універсальному правонаступництві до правонаступника разом із правами первісного кредитора переходять і його обов'язки ( це спадкове правонаступництво і правонаступництво в результаті реорганізації юридичної особи), а при сингулярному правонаступництві до правонаступника переходить тільки певне право кредитора, як, наприклад, при договірній передачі прав вимоги.

Отже, підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва має бути пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч.3ст.11ЦК), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення (припинення юридичної особи шляхом реорганізації тощо).

Судом першої та апеляційної інстанції було безперечно встановлено, про що не заперечує жодна зі сторін, що правонаступництва ТОВ "ТПК "Якушев" після ТОВ "Сосна" у розумінні чинного цивільного законодавства не відбувалось та не настало.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення. (п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними")

Помилка позивача складається у тому, що останній укладаючи додаткову угоду до договору, діяв спрямовано для досягнення мети правочину (внесення змін до нього стосовно зміни позикодавця та продовження строку дії договору), але формування волі на укладання правочину відбулося під впливом обставин, які спотворили справжню волю позивача. Отже, неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, вплинуло на його волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений.

Вказана помилка позивача має істотне значення, оскільки стосується прав та обов'язків сторони за договором, яка зазначила себе в спірній угоді правонаступником.

Таким чином, вчинений правочин, а саме укладена додаткова угода до договору поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005 року, підлягає визнанню недійсною внаслідок того, що особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення.

Доводи відповідача щодо зміни тільки назви Товариства, колегія суддів не може брати до уваги з огляду на наступне.

Як убачається з рішення суду першої інстанції, останній прийшов до висновку, що зміна найменування ТОВ «Сосна» також підтверджуються матеріалами справи, а саме довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно з якою серія АА №246343 (а.с.50-56) у 21-ому записі містяться найменування як «Сосна» так і «Торгово - промислова компанія «Якушев» з ідентичним ідентифікаційним кодом 31535205.

Отже, суд першої інстанції при розгляді справи ідентифікував відповідача як позикодавця за договором поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005 року на підставі однакового номеру ідентифікаційного номеру товариства.

Однак з цим не може погодитися суд апеляційної інстанції, оскільки для ідентифікації юридичної особи на підставі наданих документів має визначатися: найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.

Як убачається з матеріалів справи договір поворотної фінансової допомоги був укладений з одного боку директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сосна" Крушевським О.В., яке мало наступні реквізити: місцезнаходження - м. Донецьк, проспект Ленінський, 43, поточний рахунок 26003108300 в ЗАО "Донгорбанк" ЗКПО 31535205, МФО 334970, ІНН 315352005679.

За ч. 1,3 статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Суд першої інстанції всупереч нормам чинного цивільного законодавства щодо зазначення в найменуванні юридичної особи організаційно-правової форми, яка вноситься до єдиного державного реєстру, не прийняв до уваги тих обставин, що в довідці з витягу з єдиного державного реєстру, на які посилається відповідач, найменування юридичної особи зазначено неповно, що виразилося у зазначенні її, як «Сосна», замість ТОВ «Сосна».

Відповідно до ч. 4 статті 90 ЦК України, у разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Так, матеріали справи не містять доказів виконання вказаного обов'язку у повному обсязі, оскільки відповідач тільки повідомив позивача про зміну назви листом від 05.05.2008 року ( а.с. 11), а доказів розміщення оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, не надано.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінку тим обставинам, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 108006 дата проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Якушев" та взяття його на облік як платника податків вказана 06.06.2001 року (а.с. 14,15, 18), тобто раніше ніж проведення зміни назви ТОВ "Сосна" та раніше ніж створення ТОВ "Сосна". Крім того, ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев" має інші банківські реквізити ніж ТОВ "Сосна".

Щодо посилання суду як на підтвердження обставин щодо ідентифікації юридичної особи ТОВ "ТНК "Якушев" та ТОВ "Сосна" на рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2012 р. у справі №5006/37/119/2012 за позовом ТОВ «ТПК «Якушев» до ДП «Сімферопольський виноробний завод» та ТОВ «Азовська продовольча компанія» про стягнення заборгованості за договором фінансової допомоги №1 від 14.07.2005 р., за яким стягнуто з ДП «Сімферопольський виноробний завод» з на користь ТОВ «ТПК «Якушев» заборгованість в розмірі 2028703,84 грн, штраф у розмірі 1014351,92 грн, пеню у сумі 150129,63 грн та 3% річних у розмірі 29680,22 грн., то колегія вважає зазначити, що вказане рішення не має преюдиціального значення відповідно до ст.. 35 ГПК України по вказаній справі, оскільки має інший склад сторін ( інший відповідач ТОВ «Азовська продовольча компанія») та при розгляді зазначеної справи не перевірялись вказані обставини.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини.

Зі змісту Додаткової угоди до договору поворотної фінансової допомоги від 14.07.2005 р, убачається, що спірний правочин був вчинений від імені ДП "Сімферопольський виноробний завод" директором О.Б. Голубенко, а від імені ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев» виконуючим обов'язки директора О.П. Донець.

Відповідно до п. 9.18 Статуту ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев», директор підприємства без довіреності діє від імені Товариства, представляє його перед будь-якими юридичними або фізичними особами, усіма підприємствами, установами, організаціями, установами державної влади, банками, нотаріусами, судами, іншими нотаріальними, судовими, адміністративними органами, компаніями і фізичними особами -нерезидентами України, та видає доручення від імені Товариства. ( а.с. 38-49)

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Товариства зазначений Якунін-Гетель Валерій Валерійович. ( а.с. 18)

Будь-яких документів, які підтверджують, що Донець О.П. був уповноважений Товариством на укладання вказаної додаткової угоди від ТОВ «Торгово - промислова компанія «Якушев» ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

За частиною другою статті 207 Цивільного колексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують повноваження О.П. Донець на укладання оспорюваної додаткової угоди, у зв'язку з чим твердження позивача про те, що спірну додаткову угоду підписала особа, яка не уповноважена Товариством на укладання вказаного правочину, є обґрунтованими.

Доказів того, що Товариством було погоджено чи схвалено укладання вказаної угоди до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" задовольнити, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, як прийняте при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим приймає нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року у справі №5002-26/4026-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду від 20 жовтня 2009 року до договору поворотної фінансової допомоги від 14 липня 2005 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Якушев" та Державним підприємством "Сімферопольський виноробний завод".

Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) на користь Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (Україна, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 9-й км; код ЄДРПОУ 05414657, п/р 26006000132779 в ПАТ "ЧБРР" МФО 384577) суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 45 грн. перерахованого за платіжним дорученням №1 від 12.10.2012 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Якушев" (вул. Чкалова, буд. 1, Бершадь, Бершадський район, Вінницька область,24400, Україна; код ЄДРПОУ 31535205, р/р 26002002141000 у ЗАТ "Донгорбанк" місто Донецьк, МФО 334970) на користь Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (Україна, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 9-й км; код ЄДРПОУ 05414657, п/р 26006000132779 в ПАТ "ЧБРР" МФО 384577) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1073,00 грн., судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн., а всього - 1646,50 грн.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді О.Г. Градова

І.В. Євдокімов