Рішення № 30199280, 20.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2013 р.Справа № 924/75/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ, Хмельницької області

до приватного підприємства "Миролюбівське" с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області

до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району

про стягнення 329021,93 грн., з яких 203059,96 грн. - основний борг, 12293,90 грн. - пеня, 110932,99 грн. - штраф, 2458,78 грн. - 3% річних, 276,30 грн. - інфляційні

Представники сторін:

позивача: Бундз Т.В. - за довіреністю від 01.06.2012р.

відповідача 1: Кадлубовська Л.А. - за довіреністю від 05.02.2013р.

відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів - приватного підприємства "Миролюбівське" с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області та з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" 329021,93 грн., з яких 203059,96 грн. - основний борг, 12293,90 грн. - пеня, 110932,99 грн. - штраф, 2458,78 грн. - 3% річних, 276,30 грн. - інфляційні.

В обґрунтування позову зазначає, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання приватного підприємства "Миролюбівське" с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" договору поставки №24-04/12ВН від 25.04.2012р.

25.08.2012р. між ВСК „Шпичинці" (Поручитель) та ТОВ „Агрохімічна компанія" „ВІТАГРО" (Кредитор) укладено договір поруки №24.04/12ВН, згідно якого поручителем боржника (ТОВ „Миролюбівське") виступив виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці", що підтверджується договором поруки №24-04/12 ВН від 25.08.2012р., згідно умов якого останній зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ПП „Миролюбівське", що виникли з договору №24-04/12 ВН від 25.08.2012р. за договором поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано належним чином завірені копії договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р., додатків №1 від 25.04.2012р., №2 від 26.04.2012р., №3 від 03.05.2012р., №4 від 07.05.2012р., №5 від 11.05.2012р., №6 від 18.05.2012р., №7 від 29.05.2012р., №8 від 11.06.2012р., №9 від 20.06.2012р., №10 від 08.08.2012р., №11 від 15.08.2012р., №12 від 15.08.2012р., №13 від 15.08.2012р., №14 від 21.08.2012р., №15 від 03.09.2012р., №16 від 05.09.2012р., №17 від 24.09.2012р., №18 від 01.10.2012р. до вказаного договору, видаткових накладних № ВА000000070 від 11.05.2012р., № ВА000000162 від 22.05.2012р., № ВА000000444 від 01.06.2012р., № ВА000000564 від 13.06.2012р., № ВА000000631 від 29.06.2012р., № ВА000000804 від 08.08.2012р., № ВА000000919 від 31.08.2012р., № ВА000000955 від 04.09.2012р., № ВА000000986 від 10.09.2012р., № ВА000001098 від 24.09.2012р., № ВА000001181 від 09.10.2012р., згідно довіреності ААД №062019 від 07.05.2012р., ААД №063212 від 21.05.2012р., ААД №063216 від 29.05.2012р., ААД №063222 від 12.06.2012р., ААД №062026 від 20.06.2012р., ААД №062034 від 08.08.2012р., ААД №062038 від 28.08.2012р., ААД №062043 від 03.09.2012р., ААД №062044 від 05.09.2012р., ААД №062048 від 24.09.2012р., ААД №062049 від 02.10.2012р., договору поруки №24-04/12 ВН від 25.08.2012р., банківських виписок від 17.08.2012р., 10.10.2012р., 03.12.2012р., 12.12.2012р. та від 26.12.2012р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, обґрунтовуючи останні доводами викладеними в позовній заяві, та доказами доданими до матеріалів справи.

Відповідач 1 - ТОВ „Миролюбівське" своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує.

Відповідач 2 - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" у відзиві на позов від 25.02.2013р. позовні вимоги визнає в повному обсязі, та просить суд розгляд справи проводити без участі представника ВСК "Шпичинці".

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке:

Відповідно до довідки АБ №344142 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" 02.02.2012р. зареєстровано державним реєстратором Волочиської районної державної адміністрації за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500.

25 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» (Постачальник) та ПП «Миролюбівське» (Покупець) укладено договір поставки № 24-04/12 ВН, за умовами якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях - додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору, ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному окремому випадку окремо та відображатись у відповідних специфікаціях -додатках (які є додатками до договору). Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ВАТ "Державний ощадний банк України" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Згідно з п. 2.6 договору покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зарахувати платіж покупця.

У випадку порушення покупцем більше 30 календарних днів строку оплати за товар, вказаного в відповідній специфікації-додатку, постачальник має право відмовити у подальшій поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов договору настав. При цьому покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги постачальника (п. 2.8. договору).

Відповідно до умов розділу 3 "Зобов'язання сторін" постачальник зобов'язаний: передавати товар покупцеві з дотримання термінів поставки, вказаних в додатках, та в місцях, визначених в графі "Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не визначено в додатку, базис поставки товару - EXW (Інкотермс - 2010) - склад постачальника (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7. Покупець зобов'язаний: прийняти товар в строки котрі вказані в специфікаціях; оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п. 2.3. цього договору; сплатити повну вартість товару без урахування компенсацій в разі протермінування оплати відповідно до умов п. 2.4., 2.5. договору. Виконання обов'язку покупця з оплати товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

Товар вважається відвантаженим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості - відповідно до кількості одиниць виміру, вказаній в накладній (видатковій, товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства - виробника (п. 4.2. договору).

За змістом п.п. 7.2.1., 7.3., 7.4. за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачується штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків за даним договором. Сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної даності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 7 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п. 5.1. договору).

Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені відбитками печаток.

Додатками до договору №1 від 25.04.2012р., №2 від 26.04.2012р., №3 від 03.05.2012р., №4 від 07.05.2012р., №5 від 11.05.2012р., №6 від 18.05.2012р., №7 від 29.05.2012р., №8 від 11.06.2012р., №9 від 20.06.2012р., №10 від 08.08.2012р., №11 від 15.08.2012р., №12 від 15.08.2012р., №13 від 15.08.2012р., №14 від 21.08.2012р., №15 від 03.09.2012р., №16 від 05.09.2012р., №17 від 24.09.2012р., №18 від 01.10.2012р. сторони узгодили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість, терміни та базис поставки, календарний графік платежів. Загальна вартість товару становить 488278,24 грн..

На виконання умов договору поставки позивач здійснив поставку відповідачу 1 товар на суму 488278,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВА000000070 від 11.05.2012р., № ВА000000162 від 22.05.2012р., № ВА000000444 від 01.06.2012р., № ВА000000564 від 13.06.2012р., № ВА000000631 від 29.06.2012р., № ВА000000804 від 08.08.2012р., № ВА000000919 від 31.08.2012р., № ВА000000955 від 04.09.2012р., № ВА000000986 від 10.09.2012р., № ВА000001098 від 24.09.2012р., № ВА000001181 від 09.10.2012р., згідно довіреностей №№ ААД №062019 від 07.05.2012р., ААД №063212 від 21.05.2012р., ААД №063216 від 29.05.2012р., ААД №063222 від 12.06.2012р., ААД №062026 від 20.06.2012р., ААД №062034 від 08.08.2012р., ААД №062038 від 28.08.2012р., ААД №062043 від 03.09.2012р., ААД №062044 від 05.09.2012р., ААД №062048 від 24.09.2012р., ААД №062049 від 02.10.2012р.

Відповідачем 1 заборгованість на поставлений позивачем товар оплачено частково у сумі 285219,30 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.08.2012р., від 10.10.2012р., від 03.12.2012р., від 12.12.2012р. та від 26.12.2012р.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 203059,96 грн., що підтверджується розрахунком.

25 серпня 2012 року між виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці" та ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" укладено договір поруки №24-04/12 ВН, згідно умов якого останній зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ПП „Миролюбівське", що виникли з договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р.

В силу п. 2.1. договору у відповідності до вказаного основного договору (поставки), порукою забезпечуються в тому числі наступні зобов'язання боржника - здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та/або мікродобрива в обсязі та на умовах договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р. та відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкцій у випадках, передбачених договором поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язань за основним договором в обсязі грошових стягнень відповідно до розділу 2 та 7 основного договору (п.п.3.1., 3.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язань за основним договором (п. 6.1. договору).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений відбитками їх печаток.

Станом на дату звернення з позовом до суду залишається неоплаченим поставлений товар на суму 203059,96 грн. з урахуванням часткової оплати у розмірі 285219,30 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.08.2012р., від 10.10.2012р., від 03.12.2012р., від 12.12.2012р. та від 26.12.2012р.

Оскільки, жоден із відповідачів у добровільному порядку суму заборгованості за поставлений товар не сплатив, з урахуванням п. 7.2.1. договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р. та норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останніх у солідарному порядку 329021,93 грн., з яких 203059,96 грн. - основного боргу, 12293,90 грн. - пені, 110932,99 грн. - штрафу, 2458,78 грн. - 3% річних, 276,30 грн. - інфляційних.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом враховано, що між сторонами 25.04.2012р. укладено договір поставки №24-04/12 ВН.

Правовідносини, які виникли між ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" та ПП „Миролюбівське" за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і у ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зі змісту укладеного між ТОВ "Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" та ПП „Миролюбівське" договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р. в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Судом враховується, що ТОВ "Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" на виконання умов договору поставлено ПП „Миролюбівське" товар на загальну суму 488279,26 грн. згідно наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних № ВА000000070 від 11.05.2012р., № ВА000000162 від 22.05.2012р., № ВА000000444 від 01.06.2012р., № ВА000000564 від 13.06.2012р., № ВА000000631 від 29.06.2012р., № ВА000000804 від 08.08.2012р., № ВА000000919 від 31.08.2012р., № ВА000000955 від 04.09.2012р., № ВА000000986 від 10.09.2012р., № ВА000001098 від 24.09.2012р., № ВА000001181 від 09.10.2012р., згідно довіреностей №№ ААД №062019 від 07.05.2012р., ААД №063212 від 21.05.2012р., ААД №063216 від 29.05.2012р., ААД №063222 від 12.06.2012р., ААД №062026 від 20.06.2012р., ААД №062034 від 08.08.2012р., ААД №062038 від 28.08.2012р., ААД №062043 від 03.09.2012р., ААД №062044 від 05.09.2012р., ААД №062048 від 24.09.2012р., ААД №062049 від 02.10.2012р.

За змістом ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З урахуванням пункту 3.2.6. договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р. між виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці" та ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" укладено договір поруки №24-04/12 ВН від 25.08.2012р., згідно умов якого ВСК "Шпичинці" зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ПП „Миролюбівське", що виникли з договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р.

ПП „Миролюбівське" проведено часткову проплату за товар на суму 285219,30 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.08.2012р., від 10.10.2012р., від 03.12.2012р., від 12.12.2012р. та від 26.12.2012р.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Окремо судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України неустойка, штраф, пеня є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 27.04.2012 року (справа №06/5026/1052/2011) та інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.

З урахуванням п.7.2.1. договору поставки №24-04/12 ВН від 25.04.2012р. та норм чинного законодавства ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" нараховано до стягнення в солідарному порядку з ПП „Миролюбівське" та його поручителя ВСК "Шпичинці" 12293,90 грн. - пені, 110932,99 грн. - штрафу.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення суми штрафу судом встановлено, що заявлена сума нарахована обґрунтовано та з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 12263,58 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені.

В позові, в частині солідарного стягнення з відповідачів пені на суму 30,32 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три проценти річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно до умов договору та законодавства України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2458,78 грн. та 276,30 грн. - інфляційних нарахувань.

При проведенні перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат судом враховано лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та встановлено, що остання нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 3% річних нарахована поза межами максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню частково у сумі 2452,75 грн. У стягненні 6,03 грн. належить відмовити.

Враховуючи відсутність доказів сплати відповідачами сум основної заборгованості, 3% річних, інфляційних, штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки у сумі 328985,58 грн., остання підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Аналогічною є позиція викладена у п.п. 9, 9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., у яких визначено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначити у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністью "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ, Хмельницької області до приватного підприємства "Миролюбівське" с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району про стягнення 329021,93 грн., з яких 203059,96 грн. - основний борг, 12293,90 грн. - пеня, 110932,99 грн. - штраф, 2458,78 грн. - 3% річних, 276,30 грн. - інфляційні задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Миролюбівське" (с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області, вул. Петровського,1, код 36297695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Косовського,7, код 37993500) - 203059,96 (двісті три тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 96 коп.) основного боргу, 276,30 грн. (двісті сімдесят шість гривень 30 коп.) нарахувань інфляції, 2452,75 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві гривни 75 коп.) 3% річних, 12263,58 грн. (дванадцять тисяч двісті шістдесят три гривни 58 коп.) пені, 110932,99 грн. (сто десять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривни 99 коп.) штрафу. Солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Миролюбівське" (с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області, вул. Петровського,1, код 36297695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Косовського,7, код 37993500) - 3289,86 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень 86 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (с. Шпичинці, Хмельницького району, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Косовського,7, код 37993500) - 203059,96 (двісті три тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 96 коп.) основного боргу, 276,30 грн. (двісті сімдесят шість гривень 30 коп.) нарахувань інфляції, 2452,75 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві гривни 75 коп.) 3% річних, 12263,58 грн. (дванадцять тисяч двісті шістдесят три гривни 58 коп.) пені, 110932,99 грн. (сто десять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривни 99 коп.) штрафу. Солідарний боржник - приватного підприємства "Миролюбівське" (с. Миролюбівка, Житомирського району, Житомирської області, вул. Петровського,1, код 36297695).

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (с. Шпичинці, Хмельницького району, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Косовського,7, код 37993500) - 3289,86 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень 86 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 6,03 грн. 3% річних та 30,32 грн. пені відмовити.

Повний текст складено 22.03.2013р.

Суддя С.В. Гладій

Пом. судді:

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(м. Волочиськ, Хмельн. обл., вул. Котовського,7)

3 - відповідачу.(с. Миролюбівка, Житомирської обл., Житомирського р-ну, вул. Петровського,1)

4- відповідачу.(с. Шпичинці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл.) (реком. з повід.)