Постанова № 30197782, 21.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р.Справа № 1570/4472/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Каскадспецбуд» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеської області державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Каскадспецбуд» звернулося до суду з позовом до Роздільнянської МДПІ в Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 липня 2012 року № 0000072200.

Свої позовні вимоги ПП «Каскадспецбуд» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27листопада 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі Роздільнянська МДПІ в Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за жовтень 2011 року, результати якої відображені в акті від 14 червня 2012 року № 74/22-00/37257407 /а.с. 9-23/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало завищення податкового кредиту на загальну суму у 126666,66 гривень.

Зміст порушень полягав у здійсненні безтоварних господарських операцій з ТОВ «Дізель Плюс» з придбання товарів без їх реального отримання.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 3 липня 2012 року № 0000072200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 158333,75 гривень (основний платіж - 126667 гривень, штрафні санкції - 31666,75 гривень) /а.с. 25/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Абзацом « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту можуть бути віднесені суми податку сплачені виключно за реально отримані товари, або які (товари) використовувалися таким платником податку у власній господарській діяльності.

Перевіркою позивача була встановлена відсутність: вищенаведеного контрагенту позивача за податковою адресою, відсутність у нього (контрагента) будь-яких ресурсів (фінансових, матеріальних та тощо) для здійснення господарської діяльності. Були встановлені, також, такі ж самі труднощі для здійснення господарської діяльності у інших СПД у ланцюзі постачання до позивача.

Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими інвентаризаціями відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної операції.

Окрім того, ч. 2 ст. 10 того ж Закону передбачено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Абзацом «г» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року N 69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за N 202/412 передбачено, що проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

Таким чином, належним та допустимим доказом товарності вищенаведеної господарської операції позивача може бути інвентаризація на день встановлення таких фактів (під час перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не має належних та допустимих доказів товарності своїх операцій з ТОВ «Дізель Плюс».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо подальшої реалізації придбаного у вищенаведеного контрагенту товару у зв'язку з тим, що з наданих документів немає можливості встановити ідентичність придбаних у нього товарів використаним у господарській діяльності.

З урахуванням відсутності належних та допустимих доказів реальності вищенаведеної господарської операції позивача з подальшим використанням товару у власній господарській діяльності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість збільшення позивачем податкового кредиту за вищенаведеною операцією, тобто жодних підстав для висновку про протиправність спірного рішення не мається.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства «Каскадспецбуд» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 липня 2012 року № 0000072200 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 березня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Ю.В. Яковлев/