Рішення № 30195702, 20.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р. Справа № 923/136/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА", м.Київ

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Херсон

про стягнення 65 520 грн. 00 коп.

за участі представників:

позивача: не прибув;

відповідача: не прибув.

Приватне акціонерне товариство "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 509-ДР від 02.04.2012 року у розмірі 65 520 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.02.2013 р. прийнято справу до провадження № 923/136/13-г.

Представник позивача у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення позовних вимог від 12.02.2013 р. № 1202/с, відповідно до якої просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі у розмірі 40 320 грн. та штраф за прострочення сплати орендної плати у розмірі 25 200 грн. Оскільки дана заява не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи заяву позивача про зміну позовних вимог.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибув, надіслав до господарського суду клопотання про розгляд справи за наявними доказами без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, клопотання про розгляд справи без його участі не направив.

Так, ухвала про прийняття справи до свого провадження, надіслана судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Витязі з ЄДРПОУ від 13.12.2012 р. - АДРЕСА_1, про що свідчать відповідні штампи суду на звороті примірників даних ухвал.

Ухвала суду від 06.02.2013 року, повернулася до господарського суду без вручення адресату.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд -

в с т а н о в и в:

02.04.2012 року між приватним акціонерним товариством "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди № 509-ДР (далі-Договір) з додатком № 1 до Договору від 02.04.2012 р.

Згідно з Договором № 509-ДР орендодавець передає, а орендар отримує у тимчасове платне користування площі у нежитловому приміщенні, що знаходяться у Торгівельному центрі орендодавця за адресою: м.Київ, Оболонський проспект, 20-а, загальною площею 18.00 (вісімнадцять цілих) м2. Відповідно до пункту 3.1. Договору строк оренди до 31.12.2013 року.

Розмір орендної плати сторонами узгоджено в сумі 6 300 грн. 00 коп. на місяць, з урахуванням ПДВ (п.4.1. Договору). Орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця передоплатою не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється такий платіж. Підставою для сплати орендної плати є рахунок-фактура. У випадку неотримання орендарем рахунку-фактури підставою для оплати є даний Договір (п.4.7. договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору передача орендареві майна в тимчасове користування з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди (додаток № 1).

Акт прийому-передачі складений та підписаний сторонами 02 квітня 2012 року, дату приймання-передачі частини приміщення у користування зазначено 02 квітня 2012 року.

Розділом 9 Договору встановлено відповідальність сторін.

Так, п.9.1. Договору встановлено, що за невиконання та/або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність згідно умов договору. У випадках, прямо не передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 9.8. Договору за порушення строків здійснення платежів, передбачених Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати пені, за кожний день прострочення.

У разі прострочення орендарем сплати орендної плати та/або інших платежів, передбачених цим Договором, більш ніж на тридцять днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві штраф в розмірі місячної орендної плати за кожний випадок такого порушення.

Окрім того, абзацом 3 пункту 9.8. Договору встановлено, що у разі наявності в орендаря заборгованості з орендної плати та/або інших платежів передбачених цим Договором, більше 60 днів, орендна плата починаючи з 61 дня збільшується в 2 рази.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за договором розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за послуги по оренді нежитлового приміщення за серпень-листопад 2012 року у сумі 40 320 грн. 00 коп. За порушення строків внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 25 200 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічне положення містить стаття 759 Цивільного кодексу України.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 40 320 грн. 00 коп. та штрафу в сумі 25200,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оскільки позивачем при зверненні до суду 11.12.2012 р. сплачено судового збору у розмірі 1609,50 грн., суд, з урахуванням Закону України "Про судовий збір", - дійшов висновку щодо стягнення з відповідача до державного бюджету України судового збору у розмірі 111,00 грн.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, інші реквізити суду не відомі) на користь приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА"(03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.34, код ЄДРПОУ 30725116, р/р 26000010499601 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) - 40 320 грн. 00 коп. основного боргу, 25200,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, інші реквізити суду не відомі) на користь державного бюджету України (рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045) судовий збір у розмірі 111,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська