ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2013 року Справа № 5013/580/11
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М.- головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргудочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на ухвалугосподарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 р.та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р.у справі № 5013/580/11 господарського суду Кіровоградської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Теплоенергетик"простягнення 6 086 228,98 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Мицько Р.М. (дов. № 273/10 від 14.12.2012 р.);
відповідача: Бандуровська Д.О. (дов. № 7 від 22.08.2012 р.);
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із заявою № 946/10 від 03.04.2012 р. про визнання наказу від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 4 673 816,55 грн. - основного боргу, 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 грн. - 3% річних та 100 000 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 р. (суддя Коротченко Л.С.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. (головуючий суддя: Широбокова Л.П., судді: Прудніков В.В., Чимбар Л.О.), наказ господарського суду Кіровоградської області № 5013/580/11 від 18.07.2011 р. визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 грн. - 3% річних та 100 000 грн. - пені, у задоволенні решти заяви відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що заборгованість перед позивачем в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені списані підприємством на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а отже обов'язок комунального підприємства "Теплоенергетик" щодо сплати грошових коштів за рішенням суду в цій частині відсутній.
Не погодившись із зазначеною ухвалою Кіровоградської області від 19.11.2012 р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р., дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу та постанову в частині визнання наказу господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені та в задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи на предмет застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2011 р. у справі № 5013/580/11 позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" 4 673 816,55 грн. - боргу за поставлений природній газ, 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 грн. - 3% річних, 368 052,76 грн. - пені задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4 673 816,55 грн. - боргу, 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 - 3% річних, 100 000 грн. - пені, 25 500 грн. - державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 р. апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, рішення суду від 24.05.2011 р. без змін.
18 липня 2011 року видано наказ про примусове виконання рішення та постанови.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 р. касаційна скарга позивача залишена без задоволення, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 р. без змін.
Постановою від 07.09.2011 р. державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мірошніком О.С. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 18.07.2011р. у справі № 5013/580/11.
11.04.2012 р. комунальним підприємством "Теплоенергетик" було подано заяву про визнання наказу господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 4 673 816,55 грн. - основного боргу, 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 грн. - 3% річних та 100 000 грн. - пені.
Згідно протоколу № 1 засідання комісії комунального підприємства "Теплоенергетик" від 06.09.2011 р. на підставі п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" № 3319-ІУ від 12.05.2011 р. та п. 7 "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 р. № 894, вирішено списати з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість перед ДК "Газ України" зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, 3% річних та інфляції, які нараховані підприємству на заборгованість за природний газ, спожитий з 1 січня 2010 р. по 1 січня 2011 р. щодо стягнення яких є рішення суду за договором № 06/09-1420-БО-18 у сумі 1 144 359,14 грн., і яка не сплачена станом на 06.09 2011 р.
Відповідно до протоколу № 3 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 28.11.2011р. вирішено списати з бухгалтерського обліку підприємства кредиторську заборгованість перед ДК "Газ України" за спожитий природний газ, що не сплачена станом на 28.11.2011р. за договором № 06/09-1420 БО-18 від 23.09.2009р. у сумі 4 673 816,55 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (який набув чинності 04.06.2011 р. та діяв до 30.06.2012 р.), його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок". Пунктом 2.5. цього закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. № 894 затверджено "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (далі - Порядок), яким визначено певну процедуру списання заборгованості за природний газ, у тому числі і заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій.
Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявником було дотримано вимоги зазначеного вище Порядку, дія Закону станом на день подання заяви до суду як і на день затвердження протоколу № 1 була чинною та поширювалась на комунальне підприємство "Теплоенергетик".
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів, що штрафні (пеня) та фінансові санкції (три відсотки річних та індекс інфляції) нараховані на заборгованість за природний газ, спожитий з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. Нарахування пені проведено за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р., інфляційних втрат - з листопада 2009 р. по березень 2011 р., 3% річних - з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. Таким чином, протоколом № 1 від 06.09.2011 р. заборгованість у сумі 1 144 359,14 грн. правомірно списана відповідачем.
Щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 4 673 816,55 грн. судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що оскільки стягнута за рішенням господарського суду від 24.05.2011 р. основна заборгованість в сумі 4 673 816, 55 грн. виникла за період з січня - квітня 2010 р., вона не є заборгованістю, яка відповідно до ст. 2 Закону № 3319-УІ, підлягає списанню, оскільки є фактично заборгованістю, що виникла вже після 01.01.2010 р. Господарськими судами вірно зроблено висновок, що дії боржника щодо підписання та затвердження протоколу № 3 не відповідають приписам Закону № 3319-УІ, тому списання боржником суми основного боргу 4 673 816,65 грн. не вважається законним, отже, зобов'язання боржника щодо її сплати не є припиненим.
За наявності вказаних вище підстав, наказ господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 є таким, що частково не підлягає виконанню у порядку, встановленому нормами господарського процесуального права.
З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заява комунального підприємства "Теплоенергетик" № 946/10 від 03.04.2012 р. про визнання наказу від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 799 016,14 грн. - інфляційних втрат, 245 343 грн. - 3% річних та 100 000 грн. - пені задоволена, а у задоволенні решти заяви відмовлено.
Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у справі № 5013/580/11 залишити без змін.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Студенець В.І.
Судове рішення № 30195376, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/580/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: