Рішення № 30192954, 21.03.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/16296/2012

Провадження № 2/520/1488/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за період навчання,

ВСТАНОВИВ :

29.11.2012 року позивач звернувся з вказаним позовом, який в подальшому уточнив та згідно останньої редакції від 04.03.2013 року просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31257272210126, в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, Код ЄДРПОУ 08571570) грошові кошти у розмірі 39 666 гривень 14 копійок, а також суму судових витрат у розмірі 396, 66 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 у 2006 році був зарахований курсантом 1-го курсу факультету підготовки транспортної міліції до Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ та був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення.

05.10.2007 року між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України у Одеській області з другого боку, та громадянином України ОСОБА_2 був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ.

Позивач посилається на те, що після випуску з вищого навчального закладу Відповідач був відряджений для проходження служби до ГУМВС України в Одеській області, однак наказом ГУМВС України в Одеській області від 26.03.2012 № 121 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_1 дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Таїровського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в області було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням). Таким чином, позивач вказує на те, що відповідач порушив з п. 2.3 пп. 2.3.6., а також п. 3 пп. 3.2 даного Договору, в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за відмови від подальшого проходження служби.

У звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання зявилась представник позивача ОДУВС ОСОБА_3, уточнену позовну заяву підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання зявився, позов визнав частково з урахуванням фактичних витрат, що були понесені позивачем на його навчання та утримання. Пояснив, що на другий рік проходження служби у нього народився син, а у звязку з тим, що заробітна плата складала 1800 гривень, він був вимушений звільнитися з органів внутрішніх справ і переїхати до Російської Федерації на заробітки для гідного існування своєї родини. Крім того пояснив, що на теперішній час має бажання та можливість відслужити в ОВС визначений договором термін, у звязку з чим звернувся із заявою до ГУМВС України в Одеській області, в якій просить поновити його на службі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини, які є предметом позовних вимог, регламентуються діючим законодавством України, зокрема: Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року за №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Відповідно до ст.53 Конституції України, держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

У судовому засіданні встановлено, що 16.08.2006 року ОСОБА_1 було зараховано курсантом 1-го курсу факультету підготовки транспортної міліції до Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ та був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання, про що свідчить витяг з наказу ОЮІ ХНУВС № 101 о/с (а.с. 8).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про вищу освіту» випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи. Випускник вищого навчального закладу, який навчається за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

05.10.2007 року між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України у Одеській області з другого боку, та громадянином України ОСОБА_2 був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 5-6).

Згідно з п. 2 даного Договору Університет зобов'язаний забезпечити: теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно - правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з протоколом персонального розподілу) після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації, а Особа в свою чергу згідно з п. 2.3 пп. 2.3.5 даного контракту зобов'язаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений і відпрацювати не менше трьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 року № 77 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів МВС» Одеський юридичний інститут був виключений із складу Харківського національного університету внутрішніх справ та перетворений в Одеський державний університет внутрішніх справ (а.с.31).

Згідно наказу ОДУВС від 26.06.2010 року № 97 о/с ОСОБА_1 був відряджений для проходження служби до ГУМВС України в Одеській області (а.с. 7).

Згідно наказу ГУМВС України в Одеській області від 26.03.2012 року № 121 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за ст. 64 п. "ж" ( за власним бажанням).

Таким чином, на думку суду, відповідач порушив п. 2.3 п.п. 2.3.6., а також п. 3 п.п. 3.2 даного Договору, в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за відмови від подальшого проходження служби.

Відповідно до пп. 4.2 п.4 Договору у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який визначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Крім того відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 затверджено «Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Пункт 14 зазначеного Порядку встановлює, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Згідно п. 2.2. спільного наказу МВС, Міноборони, СБУ, Мінфіном України., зареєстрованого Мінюстом України № 863/14130 від 30.07.07 року, про «Порядок відшкодування курсантами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», вказано, що після закінчення навчального року, в наказі начальника ВНЗ про переведення курсанта на наступний курс навчання, навпроти прізвища кожного курсанта, проставляється загальна сума його утримання за рік. Щорічні виписки з цих наказів, залучаються до особистої справи курсанта.

Заявляючи про суму грошового змісту, що підлягає стягненню з відповідача, позивач в обґрунтування свого позову надав суду данні про щорічне інформування відповідача про розміри фактичних витрат витрачених на його утримання, що витікає з обов'язків виконавця, яким є сторона позову та розрахунок фактичних витрат на підготовку відповідача за увесь період навчання (а.с. 10, 26,27,28,29, 30).

Відповідно п.п.2,7 порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.2007 року № 313, зазначено, що Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.2 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2006 року № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року, однією з підстав для дострокового припинення (розірвання) контракту про навчання курсантом вищого військового навчального закладу, є відмова від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення навчання.

Пунктом 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (закон № 2232 - XII) визначено, що: «курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству Оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку».

Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964. Так, відповідно до затвердженого вказаною постановою КМУ «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок витрат на утримання відповідача здійснено відповідно до ч. 1 п. 5 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах». Витрати відшкодовуються у повному розмірі курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад - за весь період навчання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Частина 1 статті 623 ЦК України визначає, що боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме необхідно стягнути з відповідача відшкодування за навчання починаючи з 2007 року, а саме: з дати укладання Договору про підготовку фахівця у Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, так як з дня укладання договору і настали обовязки у сторін, а посилання представника позивача на зобовязання, які підписав відповідач у 21 квітня 2006 році суд не може враховувати як належний доказ, так як на момент підписання зобовязання відповідач не досяг вісімнадцятирічного віку, а від так не набув повної цивільної дієздатності.

Крім того, при винесенні рішення суд бере до уваги абсолютну недоведеність заперечень відповідача стосовно того, що він, починаючи з другого курсу, не перебував на казарменому положенні, харчувався за власні кошти та знаходився на домашньому проживанні, так як зазначене не знайшло свого підтвердження під час судового засідання.

Також, суд не може опиратись як на підставу для відмови у задоволенні позову на припущення щодо майбутнього поновлення відповідача на службі в органах внутрішніх справ, так як у разі такого поновлення ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.

В силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати в сумі 328, 45 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 623 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за період навчання задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31257272210126, в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, Код ЄДРПОУ 08571570) грошову суму у розмірі 32 845 гривень 91 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31257272210126, в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, Код ЄДРПОУ 08571570) судові витрати у розмірі 328, 45 гривень

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Куриленко О. М.