Постанова № 30187737, 11.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року (о 13 год. 10 хв.)Справа № 0870/8985/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Мудрак Д.В.

представника відповідача 1 Ратієва Д.С.,

представника третьої особи Жовтоножко Д.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

до відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

третя особа: Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (далі - ПрАТ «Завод напівпровідників», або - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, або відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2),третя особа Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжі (далі - ДПІ в Заводському районі м.Запоріжжя), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування ПрАТ «Завод напівпровідників» податку на додану вартість;

стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Завод напівпровідників суму бюджетної заборгованості в розмірі 243493,52 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Завод напівпровідників» пеню в розмірі 9819,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає у підприємства після винесення рішення апеляційного суду і даний висновок засновується на положеннях п.4.1.4. Податкового кодексу України, який передбачає, що при наявності «конфлікту норм» рішення повинно прийматись на користь платника податку, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях від 03.10.2012 вх. № 42188. Зокрема, зазначає, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується із набранням, згідно з приписами ст. 254 КАС України, судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду законної сили. Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства. Учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. В спірних правовідносинах ознак бездіяльності податкового органу не вбачається, оскільки нормою п.200.15 ст.200 ПК України на податковий орган не покладається обов'язок після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати Органу Державного Казначейства України відповідний висновок. Крім того зазначає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС не є стороною у справі №2а-2489/10/0870, отже і не отримувалась копія постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012. За даними особового рахунку, що ведеться в СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС у позивача відсутні бюджетна заборгованість у сумі 243493,52 грн. Щодо пені, то в свою чергу строк визначений п.200.15 ст.200 ПК України у зв'язку з чим пеня нараховується після закінчення процедури судового оскарження протягом п'яти робочих днів що настали за днем отримання відповідного судового рішення, коли сума заявлена до відшкодування матиме статус заборгованості бюджету і відшкодування податку на додану вартість. На підставі зазначеного просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2, в судове засідання не з'явився, проте до суду звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області. 01.10.2012 на адресу суду надійшли пояснення (вх. № 41906) відповідно до яких представник відповідача зазначив, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби, або за рішенням суду. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів у сумі 243493,52 грн., немає. Також просить суд при розгляді справи врахувати та приєднати надані пояснення до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема зазначив, що на данний час недоцільні вимоги позивача до прийняття остаточних рішень Вищим Адміністративним Судом України, оскільки рішення касаційної інстанції в даному випадку ВАСУ є остаточним.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

За матеріалами справи судом встановлено, що з 01.12.2009 по 22.01.2010 ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя було проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Завод напівпровідників», результати якої оформлені Актом №40/23-023/31792555 від 29.01.2010 року. З посиланням на згаданий Акт перевірки ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000082301/0/224 від 10.02.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 584559,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суд від 13.08.2010 року по справі № 2а-2489/10/0870позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 243493,52 грн.

01.03.2012 року відповідно до Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Суд відмічає, що згідно з ч. 5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З наявних у справі документів слідує, що відповідно пп. 7.7.3-7.7.7 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем за наслідками проведеної перевірки було винесено рішення про зменшення заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ. Вказане рішення суб"єкта владних повноважень, як зазначено вище, було оскаржено позивачем до суду.

Тобто позивачем, у відповідності до пп. 7.7.8 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», було розпочату процедуру оскарження вказаного рішення суб'єкта владних повноважень.

Системно аналізуючи положення ст. ст. 254-255 КАС України, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.56 і 200 ПК Українип, суд приходить висновку, що моментом закінчення процедури судового оскарження рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є дата набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 01.03.2012 (дата винесення апеляційним адміністративним судом рішення про справі про скасування податкового повідомлення - рішення) процедура судового оскарження рішень відповідача, прийнятих за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених позивачем до відшкодування, була завершена.

Відповідно до ч. 2 пп. 7.7.9 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, представниками відповідача - ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя визнано, що рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 було отримано податковим органом 11.04.2012 , долучено до відповідної касаційної скарги, яка станом на теперішній час знаходиться на розгляді Вищого адміністративного суду України, при цьому висновок на отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ податковою інспекцією не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

Оскільки процедура судового оскарження рішення контролюючого органу була завершена 01.03.2012, то суд вважає за необхідне керуватись при вирішенні спору п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податко на додану вартість», де зазначено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно абзацу другого п.200.15 ст.200 ПК України (який набрав чинності з 01.01.2011.) також зазначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З матеріалів справи слідує, що відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС до теперішнього часу не надано до органу Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок на відшкодування ПДВ на користь позивача в сумі 243493,52 грн.

Згідно п.п.14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п. 200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про державну податкову службу", N 509-XII, 04.12.1990 (далі Закон N 509-XII, 04.12.1990), Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону N 509-XII, 04.12.1990, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми ПДВ підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відтак, вказана обставина не потребує додаткового доказування. Крім того, в ході розгляду справи відповідач - податковий орган не подав до суду жодних доказів неправомірності формування платником податків спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ, належних доводів з даного приводу не навів.

Розглядаючи справу в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби з ненадання висновку до органу Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 243493,52 грн., суд зазначає наступне.

Бездіяльністю, за загальним правилом, є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, котрі вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно з законодавством України.

Як слідує з матеріалів справи, питання про отримання позивачем спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ податковою інспекцією фактично не розглядалось, після набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, податковою інспекцією висновків на перерахування ПрАТ «Завод напівпровідників» коштів не складалось, таких висновків до органів Державної казначейської служби України не подавалось.

Отже, у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень допущена бездіяльність, адже не було вчинено належних дій.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 щодо необізнаності судових рішень щодо стягнення бюджетної заборгованості та неповідомлення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя про вказані рішення при передачі підприємства на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з наступного.

Відповідно до п.1.2 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», N 276, 18.07.2005, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України (далі - Інструкція №276) встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Відповідно до 1.7. Інструкції №276 ,облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

04.02.2011 на виконання вимог п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України податкова служба повідомила позивача щодо включення до Реєстру великих платників податків та зміни основного місця обліку позивача та необхідністю до 14.02.2011 подати заяву про взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби.

11.04.2011 № 43/10/29-028 ПрАТ «Завод напівпровідників» взятий на облік в органах державної податкової служби (СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, код ДПІ-0824). Тобто саме з цього часу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі веде оперативний облік податків і зборів позивача, контролює їх находження відповідно до Інструкції №276.

З урахуванням наведеного, позов в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності також підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми пені в розмірі 9819,56 грн, суд вважає позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, на яку посилається позивач, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Тобто, як вбачається з вказаної норми нарахування пені передбачено саме при погашенні основної суми заборгованості, оскільки саме в такому разі можна визначити розмір пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як зазначалось вище, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів після закінчення процедури судового оскарження зобов'язаний подати до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган Державного казначейства протягом п'яти операційних днів після отримання висновку, видати платнику податків зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платнику податку. Таким чином датою отримання відповідачем рішення по справі про скасування податкового повідомлення - рішення є 11.04.2012, сума заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість становить 243493,52 грн, отже виходячи з розрахунку суми пеня складає 9280,69 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги той факт, що відповідачами не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню. Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач 1 не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ, а тому така бездіяльність відповідача 1 являється протиправною.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 158, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» податку на додану вартість в розмірі 243493,52 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», код ЄДРПОУ 31792555, п/р 26000976712515 у Запорізькій філії ПУМБ, МФО 313623) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 243493,52 грн. (двісті сорок три тисячі чотириста дев'яносто три гривні п'ятдесят дві копійки).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» пеню в розмірі 9340,57 грн. (дев'ять тисяч триста сорок гривен п'ятдесят сім копійок).

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2141,92 грн. (дві тисячі сто сорок одна гривня дев'яносто дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак