Ухвала суду № 30181654, 21.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

21 березня 2013 року № 826/3600/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доІнспекції у справах захисту прав споживачів у місті Києвіпро визнання протиправною та незаконною постанову від 03.08.2010 р. № 001143/пром., скасування постанов державних виконавців державної виконавчої служби, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції у справах захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправною та незаконною постанови від 03.08.2010 р. № 001143/пром., яка винесена Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві.

Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12 норми підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовуються з урахуванням наступних особливостей.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

В матеріалах справи знаходиться квитанція від 18.03.2013 р. № С1-4853 на суму 34,41 грн. Крім того, квитанція не містить відмітки про зарахування грошових коштів до державного бюджету України.

Станом на 01.01.2013 розмір мінімальної заробітної плати складає 1147,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просить скасувати постанову від 03.08.2010 р. № 001143/пром. про накладення стягнення в розмірі 7 310,00 грн. Таким чином, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги носять майновий характер, а тому судовий збір необхідно сплатити у відповідності з вимогами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини третьої 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано два примірника позовної заяви, для надання їх відповідачам, проте не містить доданих до них матеріалів.

Таким чином, позивачу необхідно надати два примірники доданих до позовної заяви документів для надання їх відповідачам.

Відповідно до частини п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до частини 4 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Відповідно до частини 1 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України до справи приєднуються або оригінали довіреностей або копії засвідчені підписом судді.

Натомість в матеріалах справи міститься копія довіреності представника позивача не завірена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем не зазначено, а тому неможливо визначитися, які саме постанови державних виконавчих служб РУЮ він просить оскаржити. Крім того, в позовній заяві органи Державної виконавчої служби не зазначені як сторони в процесуальному статусі відповідачів в порядку частини 1 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної зави з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана позивачем постанова від 03.08.2010 р.

Згідно з відміткою служби діловодства суду вказаний адміністративний позов подано до суду 18.03.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким внесено зміни, зокрема, до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України набрав чинності 30.07.2010. За таких обставин, з 30.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно із ч.2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Із позовної заяви та документів, доданих до неї, вбачається пропущення позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними окремих положень нормативного акту суб'єкта владних повноважень та зобов'язання їх скасувати.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до положень статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасники виконавчого провадження вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, вищенаведене, позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Крім того, позивачу необхідно надати обґрунтування, чому в одному позові він поєднує різні за змістом позовні вимоги до різних суб'єктів владних повноважень, а саме: скасування постанов державної виконавчої служби та просить визнати незаконною та протиправною постанову від 03.08.2010 р. № 001143/пром. про накладення стягнення.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2. Встановити позивачу строк до 06 квітня 2013 року для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук