Ухвала суду № 30181005, 26.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р.справа № 2а-1575/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання - Бембінек Я.І.

представника позивача -Хомич В.О. ( довіреність від 01.11.2011 року )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за № 1170/2а-1575/11 за позовом підприємства Громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника»- «Фірма Ласка»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2011 року підприємство Громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника»- «Фірма Ласка»( далі- ПГО АПВТ „Фірма Ласка") звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі-Кіровоградська ОДПІ, відповідно до якого просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000292360 від 14.04.2011р., яким ПГО АПВТ „Фірма Ласка" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11664 грн., у тому числі - 9331 грн. за основним платежем та 2333 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000302360 від 14.04.2011р., яким ПГО АПВТ „Фірма Ласка" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20561 грн., у тому числі - 16424 грн. за основним платежем та 4107 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 20 вересня 2011 року у справі за № 1170/2а-1575/11 позовні вимоги підприємства Громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника»- «Фірма Ласка» задоволено у повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що факт придбання позивачем у ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" товару підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, що свідчить про реальність господарських операцій та наявність у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту. Також, враховуючи встановлений в судовому засіданні факт правомірності та обґрунтованості віднесення позивачем до валових витрат на придбання товарів суми нарахованих (сплачених) витрат за отриманий товар, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 9331 грн., сплачену позивачем у звітному періоді у звязку з отриманням від ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за № 1170/2а-1575/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ПГО АПВТ „Фірма Ласка". В обґрунтування вимог апеляційною скарги вказували на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що підприємством перераховувались кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування , отже, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість, та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляла.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими працівниками Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПГО АПВТ „Фірма Ласка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №23/23-6/31276141 від 01.04.2011р.. (а.с. 8-33 т.1).

Згідно висновків Акту встановлено порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся в сумі 16424 грн., у тому числі - за 2 квартал 2008р. 1347 грн., за 3 квартал 2008р. 1500 грн., 2 квартал 2009р. 6755 грн., 3 квартал 2009р. 2827 грн., 4 квартал 2009р. 3995 грн., а також пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі за текстом Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 9331 грн., в тому числі - за червень 2009р. 3974 грн., серпень 2009р. 2560 грн., вересень 2009р. 1130 грн., жовтень 2009р. 1667 грн. (т.1 а.с.8-33).

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302360 від 14.04.2011р., яким ПГО АПВТ „Фірма Ласка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20561 грн., у т.ч. 16424 грн. за основним платежем та 4107 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000292360 від 14.04.2011р., яким ПГО АПВТ „Фірма Ласка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11664 грн., у т.ч. 9331 грн. за основним платежем та 2333 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.34, 35).

Скасування указаних податкових повідомлень-рішень у є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ПГО АПВТ „Фірма Ласка" , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кошти, які було перераховано позивачем на розрахункові рахунки ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" є компенсацією за отриманий товар, а виконання операцій купівлі - продажу між даними юридичними особами документально підтверджена наданими до суду первинними документами, то позивач правомірно відніс до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) суми нарахованих (сплачених) витрат за отриманий від вищевказаних контрагентів товар. Крім того, оскільки факт придбання позивачем у ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" товару підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, та відповідачем не спростовано, що свідчить про реальність господарських операцій та наявність у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

ПГО АПВТ „Фірма Ласка" протягом перевіряємого періоду було укладено з ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" договори купівлі- продажу, згідно яких позивачем придбано у даних контрагентів ножі та запасні частини, вартість яких ПГО АПВТ „Фірма Ласка" віднесено до складу валових витрат. Факти придбання вищезазначеного товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: прибутковими накладними(т.1 а.с.173-175, 200-205, 248-249). Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахункові рахунки ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" вартість отриманого товару, про що свідчать платіжні доручення (т.1 а.с.157-169, 176-178, 186-192, 207-240).

У відповідності з пунктом 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно підпункту 5.2.1 Закону (334/94-ВР) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як видно з зазначених норм у широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію.

Виходячи з визначення первинного документу як такого, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є не просто документообігом, а певним порядком фіксації фактів здійснення господарських операцій.

При цьому, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За оцінкою колегії суддів, визначальною все ж таки має бути подія, підтверджена документально.

Враховуючи те, що кошти, які було перераховано позивачем на розрахункові рахунки ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" є компенсацією за отриманий товар, а виконання операцій купівлі - продажу між даними юридичними особами документально підтверджена наданими до суду первинними документами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) суми нарахованих (сплачених) витрат за отриманий від вищевказаних підприємств товар.

Також достовірно встановлено, що на час укладення позивачем з ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" договорів та їх виконання, дані юридичні особи були зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчать відповідні витяги (т.1 а.с.122-129)

Відомостей про те, що підприємства перебували у процесі припинення підприємницької діяльності, або дані підприємства мали ознаки фіктивності, що має бути підтверджено належними доказами - набравшими законної сили судовими рішеннями ( вироком суду), які відповідачем не надавались, як не спростовувалось і те, що придбані ножі та інші товари, отримані позивачем по договорах, не використовувались ним у господарській діяльності.

За таких обставин посилання відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград", є фіктивними правочинами в силу вимог ст.234 ЦК України визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на порушення кримінальних справ відносно службових осіб постачальників позивача само по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених угод, оскільки відсутні докази того, що вина службових осіб ПП „Регіон Кіровоград", ПП „Некс Кіровоград", ПП „Алегра-Кіровоград", ПП „Єлісаветград Кіровоград", ПП „Альянс Кіровоград" доведена вироком суду, який набрав законної сили.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із аналізу статей Закону 168/97-ВР слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Оскільки у позивача виникла перша подія у вигляді перерахування ним коштів на розрахункові рахунки підприємств та отримання від постачальників податкових накладних, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання позивачем передбачених Законом України «Про податок на додану вартість»підстав для відображення податкового кредиту за вказаними операціями.

Колегія суддів зазначає про вірне посилання суду першої інстанції при зазначених обставинах на правову позицію, викладену в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.11.2010 р. у справі № К-23404/07, від 28.10.2010 р. у справі № К-19470/07, від 08.07.2010 р. у справі № К-23280/07, та інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби".

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що за їх позицією ПГО АПВТ „Фірма Ласка" перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування , а діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, як передбачено статтею 71 КАС України, та не ґрунтуються на матеріалах справи у їх совокупності.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 20 вересня 2011 року у справі за № 1170/2а-1575/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 10 травня 2012 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко