Рішення № 30178083, 11.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/9935-2012 11.03.13

За позовом Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради

до Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект"

про стягнення 19 558,47 грн.

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Ониськів О.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Романенко С.В., довіреність №1 від 02.01.2013.

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект" про стягнення заборгованості за надані послуги з водо-, теплопостачання, водовідведення та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 19 974,32 грн., з яких: 18555,91 грн. основний борг та 1418,41 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 42-Г від 01.04.2008 позивач за період з жовтня 2011 по червень 2012 надав відповідачу обумовлені договором послуги, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав.

В судовому засіданні 17.09.2012, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду вказаної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-75/9935-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 справу № 5011-75/9935-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Нечай О.В. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.11.2012 справу № 5011-75/9935-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Марченко О.В., Нечай О.В., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2012, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/9935-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Марченко О.В., Нечай О.В. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 справу №5011-75/9935-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Нечай О.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/9935-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Нечай О.В. та призначено справу до розгляду.

20.12.2012 позивач подав додаткові пояснення по справі, в яких навів детальний розрахунок заявлених до стягнення коштів.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2012 справу №5011-75/9935-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Марченко О.В., у зв'язку із перебуванням судді Нечай О.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/9935-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Марченко О.В. та призначено справу до розгляду.

16.01.2013 відповідач надав лист про відмову від продовження договору № 42-Г від 01.04.2008.

22.01.2013 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 117/48 від 21.01.2013, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 42-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 в сумі 19558,47 грн., з яких: 18555,91 грн. основний борг та 1002,56 грн. пеня.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2013 справу №5011-75/9935-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Ониськів О.М., у зв'язку із перебуванням судді Куркотової Є.Б. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/9935-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Ониськів О.М. та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог та відклав розгляд справи.

25.02.2013 позивач подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що лист відповідача про відмову від продовження дії договору не звільняє останнього від обов'язку оплатити фактично надані у заявлений період послуги, оскільки останній після направлення зазначеного листа продовжував отримувати відповідні послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2013 розгляд справи відкладено на 11.03.2013.

В судовому засіданні 11.03.2013 представник позивача позовні вимоги, в редакції заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 11.03.2013 свого представника не направив, про причини його неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 28.02.2013 про оголошення перерви.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 11.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між позивачем (виконавець) та відповідачем (орендар/власник) укладено договір № 42-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 679,00 кв.м, що знаходиться за адресою, м. Київ, вул. Василенка, 19 і участь орендаря (власника) у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно встановлених постачальниками табуляграм. Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами, які можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому Договору без додаткового погодження сторін.

За умовами вказаних пунктів договору орендар (власник) користується послугами опалення, гарячого та холодного водопостачання, оплата за які здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго», ДКО «Київводоканал») надає балансоутримувачу (позивачу у справі).

Згідно з п. 2.6. Договору, крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 0,84*679,0 кв.м - 570,36 грн. та може коригуватися без додаткового погодження сторін, в залежності від фактичних витрат у звітному періоді.

Орендар (власник) також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 34,63 грн./міс. (п. 2.7 Договору).

При цьому, всі платежі, які передбачені договором незалежно від результатів господарської діяльності орендар (власник) повинен сплачувати щомісячно, до 1 числа місяця наступного за звітним.

Як зазначає позивач відповідно до умов Договору в період з 01.10.2011 по 30.06.2012 він надавав відповідачу вищевказані послуги, але відповідач всупереч умовам Договору та взятих на себе зобов'язань за ним, не сплатив за послуги, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 18555,91 грн., яку просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що термін дії Договору встановлений з 01.04.2008 року по 01.04.2012 року, при цьому дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить іншу сторону про припинення договору, тоді як відповідач листом від 20.03.2012, який був направлений позивачу 21.03.2012 цінним листом із описом вкладення, повідомив позивача про відмову від продовження дії договору № 42-Г від 01.04.2008, що свідчить про припинення його дії з 01.04.2012, а також на не чинність застосованих позивачем тарифів у період дії договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, позивач на виконання умов укладеного договору у період з 01.10.2011 по 30.06.2012 надав відповідачу обумовлені в договорі послуги, з урахуванням експлуатаційних витрат, на загальну суму 18555,91 грн., що підтверджується копіями облікових карток по опаленню та розшифровками рахунків абонента по водопостачанню.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг.

Відповідач же свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати вартості отриманих послуг та участі у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги у заявленому розмірі.

Відтак, враховуючи, що факт надання позивачем послуг та факт відсутності оплати наданих послуг відповідачем доведений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Втім, оскільки відповідно до п. 5.1 Договору він припинив свою дію 01.04.2012, у зв'язку з чим припинились зобов'язання сторін за Договором в силу ст.ст. 598, 631 Цивільного кодексу України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги саме у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати спожитих послуг за Договором є правомірними лише за період з 01.10.2011 по 01.04.2012 в сумі 12498,98 грн.

Разом з тим, незважаючи на те, що між сторонами не було укладено новий договір про надання комунальних послуг після 01.04.2012, суд вважає обґрунтованими вимоги і в частині стягнення плати за надані послуги у період з 01.04.2012 по 30.06.2012, оскільки позивач продовжував надавати, а відповідач отримувати комунальні послуги з опалення приміщення загальною площею 7,4 кв.м, що знаходиться за адресою, м. Київ, вул. Василенка, 19 та належить відповідачу на праві приватної власності (реєстраційне посвідчення № 038288 від 12.04.2007), з постачання холодної води та транспортування теплової енергії, при цьому відповідач не звертався з заявою про відмову від вказаних комунальних послуг, а продовжував їх споживати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Умовами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" також визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з тим, обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг встановлені статтями 20, 21 вказаного Закону, зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - своєчасне та якісне надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що укладення договору про надання комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін, а відтак бездоговірне споживання комунальних послуг не є правовою підставою для звільнення відповідача від їх оплати. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 06.02.2008.

Пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Однак, відповідач цією можливістю не скористався, відключення від мереж централізованого опалення та постачання води згідно з визначеним законодавчими актами України порядком не здійснив, що спростовує доводи відповідача про те, що він не мав наміру отримувати комунальні послуги, які надавались йому позивачем.

Відповідно до п.п. 10, 12 Правил, оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу плату за комунальні послуги у період з 01.04.2012 по 30.06.2012 в загальному розмірі 6056,93 грн., в тому числі з централізованого опалення та холодного водопостачання з дотриманням п.п. 10, 12 Правил, а також витрати по утриманню будинку та прибудинкової території, які відповідач зобов'язаний нести в силу вимог ст. 322 ЦК України та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2012 у справі № 30/396).

При цьому, нарахування експлуатаційних витрат здійснювалось на підставі наказу директора КП "Грушківське" Соломянської районної в місті Києві ради від 01.03.2011 р. №74 "Про затвердження ставок експлуатаційних зборів з орендарів та власників нежитлових приміщень", який прийнятий на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 р. №1221 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури", зі змінами в розпорядженні від 25.01.2011 р. №75 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 р. №1221" у відповідності до вимог Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529 "Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Претензією від 02.07.2012 № 783 позивач просив здійснити оплату фактично наданих комунальних послуг та витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, втім відповідач оплату не здійснив.

Тоді як, сам лише факт припинення дії Договору з 01.04.2012, в даному випадку, не звільняє відповідача від обов'язку з оплати одержаних комунальних послуг та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території у період з 01.04.2012 по 30.06.2012, оскільки відносини сторін у вказаний період мали позадоговірний характер. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 24 січня 2013 року у справі № 1/5005/5776/2012, від 06 листопада 2012 у справі № 5023/775/12 та ін.).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За правилами ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відтак, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок по укладенню нового договору на отримання комунальних послуг, не скористався, у встановленому законом порядку, правом на відмову від отримання послуг, він без достатніх правових підстав споживав у період з 01.04.2012 по 30.06.2012 комунальні послуги, які надавались позивачем, що зумовлює обов'язок відповідача відшкодувати їх вартість, у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, яка згідно наведеного позивачем розрахунку, перевіреного судом становить 6056,93 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані та спожиті відповідачем послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі.

Окрім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору позивачем нарахована пеня на підставі п. 2.9. Договору в розмірі 1002,56 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2.9. Договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 850,99 грн., оскільки як зазначено вище Договір припинив свою дію 01.04.2012, тобто обґрунтованою є пеня за порушення строку сплати заборгованості з жовтня по квітень 2012 року та за період, що не перевищує 6 місяців, як то передбачено ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення плати за комунальні послуги та експлуатаційних витрат в період з 01.10.2011 по 30.06.2012 спростовуються вищевикладеним.

Також безпідставними є і доводи відповідача про те, що тарифи, на підставі яких розраховано суму заборгованості в період дії договору не є чинними, оскільки розпорядження КМДА про встановлення тарифів не пройшли державну реєстрацію, так як доказів скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів, на підставі яких позивачем проводилося нарахування вартості послуг у спірний період, не надано.

До того ж, відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами комунальної форми власності, належить до відання виконавчих органів міських рад.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Відтак, нормативно-правові акти КМДА (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах провадження виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають.

Вищезазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 01.02.2012 у справі № 52/102.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 4, кв. 5, ідентифікаційний код 34184939) на користь Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23а, ідентифікаційний код 35756939) 18555 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. основного боргу, 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 99 коп. пені та 1597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2013.

Головуючий суддя: Т.В. Васильченко

Судді: О.В.Марченко

О.М.Ониськів