Постанова № 30172164, 11.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р. Справа № 2а-3665/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дякун М.М.,

представника відповідача - Гринчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач»

до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2012 року за №0000202202,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2012 року за №0000202202.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведена перевірка позивача, за результатами якої складений акт від 16.07.2012 року за №002134. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0000202202 від 30.07.2012 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 582993,80 грн. Однак, висновки податкового органу про порушення товариством вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є помилковими та необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - неправомірним та протиправним. Товариство здійснює реалізацію товарів на АЗС через зареєстрований в установлений законом порядку реєстратор розрахункових операцій ND-797.01. Книга обліку розрахункових операцій №09150114 зареєстрована в ДПІ у м. Івано-Франківську 02.04.2012 року. Господарські операції позивача на АЗС, що пов'язані з оприбуткуванням товару, здійснюється належним чином та оформляються згідно товарно-транспортних накладних, дані яких обліковуються в реєстраторі розрахункових операцій. Підтвердженням цього є змінні Z-звіти №1353 від 11.04.2012 року та №1367 від 25.04.2012 року, оригінали яких роздруковані та підклеєні в Книгу обліку розрахункових операцій, яка знаходиться на АЗС. Крім того, на момент перевірки були наявні відповідні первинні бухгалтерські документи, що засвідчують факт придбання нафтопродуктів та підтверджують факт здійснення позивачем обліку пального, яке поступило в господарську одиницю. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012 року за №0000202202 неправомірним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в адміністративному позові та просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях від 07.12.2012 року (а.с. 43-44). Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Судом установлено, що ТОВ «Пріам-Постач» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36733468) 13.01.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа. Товариство перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську (а.с. 17).

Згідно статуту предметами діяльності товариства, серед іншого, є: оптова, роздрібна та комісійна торгівля нафтопродуктами; будівництво та експлуатація нафтобаз, наливних пунктів нафти та нафтопродуктів тощо.

16.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведена перевірка торгової одиниці ТОВ «Пріам-Постач» - автозаправної станції №КВ-39 за адресою: вул. Леся Курбаса, 1«а» в місті Києві. За результатами перевірки складено акт від 16.07.2012 року за №49/09/15/22/36733468 (а.с. 10-11, 48-51).

Перевіркою встановлені порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року за №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР) та Інструкції про порядок приймання, зберігання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року за №281/171/578/155. Зокрема, перевіркою встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 291496,90 грн., а саме: за накладною від 10.04.2012 року №9013976026 на придбання 13799, 00 літрів дизельного пального по ціні реалізації 10,00 грн. та 8035,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 10,70 грн.; за накладною від 24.04.2012 року №3/1-1-3/10-9014243569 на придбання 6084,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 11,10 грн. (а.с. 11, 49).

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що вказані вище висновки ДПІ у м. Івано-Франківську, викладені в акті від 16.07.2012 року за №49/09/15/22/36733468 не відповідають фактичним обставинам справи, нормам податкового та іншого законодавства України, виходячи з наступного.

Закон №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов'язані: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, відповідно до пункту 12 статті 3 цього Закону суб'єкти господарювання зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Статтею 12 Закону №265/95-ВР встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Відповідно до статті 20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до вимог статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Інструкція про порядок приймання, зберігання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року за №281/171/578/155 (надалі - Інструкція) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до пункту 10.1 Інструкції облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму.

Згідно підпункту 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Підпунктом 10.2.10 Інструкції встановлено, що на підставі товаротранспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14).

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (пункт 10.4.2 Інструкції).

Згідно пункту 10.4.3 Інструкції після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано нормами пункту 16 Інструкції.

Так, відповідно до підпункту 16.1 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Згідно підпункту 16.2 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Відповідно до підпункту 16.3 вказаного пункту Інструкції на підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки.

В судовому засіданні встановлено, що 10.04.2012 року оператором АЗС №КВ-39 обліковано у змінному звіті за формою №17-НП нафтопродукти, поставлені на автозаправну станцію, зокрема: за накладною №9013976026 - дизельне пальне в кількості 13799, 00 літрів по ціні реалізації 10,00 грн. та 8035,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 10,70 грн., а 24.04.2012 року - згідно накладної №3/1-1-3/10-9014243569 бензин марки А-95 в кількості 6084,00 літрів по ціні реалізації 11,10 грн.

Вказане підтверджується дослідженими судом оригіналами змінних звітів за 11.04.2012 року і за 25.04.2012 року, накладними від 10.04.2012 року за №9013976026, від 24.04.2012 року за №3/1-1-3/10-9014243569 та товарно-транспортними накладними від 10 і 24 квітня 2012 року на поставку пального на АЗС (а.с. 35-40, 66-67).

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставним, оскільки облік нафтопродуктів на АЗС регламентований пунктами 16.1-16.3 Інструкції, а не підпунктом 10.2.10, як зазначено в акті від 16.07.2012 року за №49/09/15/22/36733468. Вказаним в акті підпунктом 10.2.10 встановлено порядок оприбуткування нафтопродуктів, а не їх обліку. При цьому, нормами статті 20 Закону №265/95-ВР передбачені фінансові санкції саме за порушення порядку обліку, а не приймання чи оприбуткування нафтопродуктів на АЗС.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що 10 та 24 квітня 2012 року працівниками АЗС №39-КВ не зроблено необхідних записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, тобто порушено порядок оприбуткування нафтопродуктів за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки). Однак, нафтопродукти, які поступили на АЗС у вказані дати, належним чином обліковані у змінному звіті за формою №17-НП.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом в судовому засіданні не доведено фактів порушення позивачем порядку обліку нафтопродуктів на АЗС №КВ-39.

Нормами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Таким чином, судом установлено, що ТОВ «Пріам-Постач» 10 та 24 квітня 2012 року обліковано нафтопродукти, що потупили на АЗС №КВ-39 у відповідності до вимог Закону №265/95-ВР та вказаної вище Інструкції. Тому, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 30.07.2012 року за №0000202202 слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та правомірний, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому, на користь ТОВ «Пріам-Постач» необхідно стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2146,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби від 30.07.2012 року за №0000202202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36733468) судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі 15.02.2013 року.