Постанова № 30172111, 14.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 березня 2013 р. Справа № 802/620/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

13 лютого 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся заступник прокурора м. Вінниці в особі управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 4225 грн. 01 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник прокурора м. Вінниці зазначив, що відповідач своєчасно не сплатила суму єдиного внеску до Пенсійного фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 4225 грн. 01 коп. Оскільки заборгованість в добровільному порядку не сплачена, тому заступник прокурора м. Вінниці в особі управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернувся до суду з позовом про її стягнення.

В судове засідання заступник прокурора м. Вінниці та представник позивача не з'явилися, натомість надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, хоча судом направлялась повістка за адресою її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1. Проте, 09 березня 2013 року до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення - "за закінченням терміну зберігання".

Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.

З урахуванням положень частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як видно із матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Внаслідок несплати єдиного внеску за відповідачем рахується заборгованість по його сплаті в загальному розмірі 4225 грн.01 коп.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати єдиного внеску (а.с. 5), довідкою управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 29 жовтня 2012 року (а.с. 6), а також карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 9-13).

07 грудня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці сформована вимога №Ф-85 про сплату боргу (а.с.7 ).

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості або оскарження вимоги про сплату боргу або її скасування у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фіичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, р/р 25607323420103 ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37979905) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 4225 грн. 01 коп. (чотири тисячі двісті двадцять п'ять гривень одна копійка).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович