Постанова № 30172059, 19.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року Справа № 812/2562/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Островерх О.М. (довіреність від 18.03.2013 р.),

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції.

18 березня 2013 року за вказаною справою було відкрито провадження.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач у позові зазначив, що 20.02.2013 р. заступником начальника відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області Плосконос Є.Ю. проведено ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 34306058, № 33686451, № 34511520 та станом їх примусового виконання, відкритих за заявами УПФУ в Старобільському районі на підставі вимог про сплату боргу № ф 54.5 від 06.08.2012 р., № ф 54-6 від 05.09.2012 р., № ф 54.4 від 05.07.2012 р., про що був складений протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 20.02.2013 року.

У ході ознайомлення з виконавчими провадженнями було встановлено, що державний виконавець своєю бездіяльністю порушив строки проведення виконавчих дій з виконання вимоги про сплату боргу № ф 54.5 від 06.08.2012 р.; вимоги про сплату боргу № ф 54-6 від 05.09.2012 р. та вимоги про сплату боргу № ф 54.4 від 05.07.2012 р. Відповідно до ст. 30 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яка була винесена 03.08.2012р. На даний час з дня відкриття виконавчого провадження минув вже 6-місячний строк, передбачений для здійснення виконавчого провадження ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження". Кошти від боржника чи примусового стягнення до управління не надходили. Ненадходження коштів до Пенсійного фонду спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно сплачуються пенсії найменш забезпеченій верстві населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. Вказані громадяни не можуть на рівних конкурувати на ринках праці і, як наслідок, державне пенсійне забезпечення є єдиним засобом їх існування.

Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського РУЮ Василенко О.О. з приводу невиконання ВП № 34306058, відкритого на підставі вимоги управління про сплату боргу від № 54.5 від 06.08.2012 р., ВП № 34511520, відкритого на підставі вимоги управління про сплату боргу від № 54.6 від 05.09.2012 р. та ВП 33686451, відкритого 03.08.2012р. на підставі вимоги управління про сплату боргу №54.4 від 05.07.2012р. про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі - незаконною. Зобов'язати державного виконавця виконати вимогу про сплату боргу № 54.5 від 06.08.2012 р., вимогу про сплату боргу № 54.6 від 05.09.2012 р. та вимоги про сплату боргу №54.4 від 05.07.2012р. про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі, в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористувався.

Враховуючи, що справа повинна бути вирішена протягом 10 днів після відкриття провадження у справі, суд вирішив закінчити розгляд справи за відсутністю не з'явившихся осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 14.09.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 34306058, 28.09.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 34511520, 03.08.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 33686451, про що були винесені відповідні постанови (а.с. 7-9).

20.02.2013 року управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області ознайомилось з матеріалами виконавчих проваджень № 34306058, № 33686451, № 34511520 та станом їх примусового виконання, про що був складений протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження (а.с. 5-6), з якого вбачається, що 09.11.2012 року боржником в погашення боргу перед управлінням було перераховано 2000 грн., 22.11.2012 року - 366,19 грн.

Вирішуючи спір суд дійшов наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677 від 04.11.2010 року (далі - Закон № 2677), який набрав чинності з 08.03.2011 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом ч. 1 ст. 181 КАС України учасник виконавчого провадження має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» № 2677.

Статтею 1 Закону № 2677 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2677 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2677 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, крім інших, виконавчі листи, які видаються судами.

Відповідно до ст. 19 Закону № 2677 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, у т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи позивача суд виходить з наступних висновків.

Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у відділі державної виконавчої служби Старобільського РУЮ від 20.02.2013 року 09.11.2012 року боржником в погашення боргу перед управлінням було перераховано 2000 грн., 22.11.2012 року - 366,19 грн. (а.с. 5-6).

Під час виконання вимог про сплату боргу № 54.5, № 54.6, № 54.4 державним виконавцем здійснено запити: 25.12.2012 року до МРЕВ, 14.01.2013 року до БТІ, на які станом на 20.02.2013 року відповіді не надійшли. 25.12.2012 року державним виконавцем здійснено запит до УПФУ, на який було отримано відповідь про те, що боржник знаходиться на обліку в управління як пенсіонер, отримує пенсію за віком та зареєстрований як приватний підприємець.

Суд зауважує, що бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкту владних повноважень, тобто не вчинення дій в межах своїх повноважень.

Таким чином, у суду відсутні підстави стверджувати, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського РУЮ не здійснені заходи, що можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи, оскільки відповідачем вжиті такі заходи.

Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції у виконавчих провадженнях № 34306058, № 33686451, № 34511520 вживалися заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про відсутність бездіяльності з боку державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Василенко О.О. та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності, яка полягає у невиконанні ВП № 34306058, № 33686451, № 34511520.

Судом в ході розгляду справи, спростовані доводи позивача щодо допущення з боку відповідача незаконної бездіяльності, у зв'язку із наведеним позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача діями відповідача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання державного виконавця виконати вимогу про сплату боргу № 54.5 від 06.08.2012 р., вимогу про сплату боргу № 54.6 від 05.09.2012 р. та вимоги про сплату боргу №54.4 від 05.07.2012р. про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки повноваження щодо вчинення виконавчих дій належать виключно державній виконавчій службі, у даному випадку відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, тому суд не може підміняти собою орган, до повноважень та компетенції якого входить вирішення питання про вчинення певних виконавчих дій, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та ст.ст.6, 7, 9, 17, 86, 94, 158, 160-163, 167, 181, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 25 березня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко