Постанова № 30172016, 18.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Справа № 803/239/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Дзюрило А.Р.,

представників відповідача Березної Т.О., Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Євроферма» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Євроферма» (далі - ДП «Євроферма») звернулося в суд із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) від 30 січня 2013 року за №0000652201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту №489/22.1/34572339 від 25 січня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Євроферма» з питань, що становлять предмет заперечення за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року». Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на зальну суму 332 400 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 332 400 грн.; частини першої статті 203, частини першої статті 207, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по договорах №234 КП від 20 серпня 2010 року, №16/08/10 від 16 серпня 2010 року, №02 ПК від 2 серпня 2010 року, б/н від 30 липня 2010 року, б/н від 30 серпня 2010 року ДП «Євроферма» з товариством з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (далі - ТзОВ «Медео-Захід»), зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним - в силу закону. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочинів, укладених з ТзОВ «Медео-Захід», оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: актами виконаних робіт. Отримання послуг від ТзОВ «Медео-Захід» також підтверджується тим, що позивачем здійснено оплату наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Медео-Захід» у сумі 159 522 грн. 99 коп. та виставленням простих векселів на загальну суму 1 834 848 грн. Крім того, вважає, що відсутність даних у Луцької ОДПІ про власні та орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби не означає,що їх не існує, відповідачу необхідно було провести комплекс заходів по розшуку майна ТзОВ «Медео-Захід».

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснила, що юридична особа незалежно від організаційно-правової форми має право здійснювати будь-який вид діяльності незалежно від його зазначення в реєстраційних документах, тому, вважає твердження відповідача про те, що укладення договорів про надання послуг між ТзОВ «Медео-Захід» та ДП «Євроферма» суперечить видам діяльності згідно КВЕД ТзОВ «Медео-Захід» та свідчить про те, що їх вчинено без наміру створення правових наслідків необґрунтованими та безпідставними. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року за №0000652201.

Відповідач в поданому письмовому запереченні №294/10/10-007 від 6 березня 2013 року та представники відповідача в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що правочини, укладені між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід» є нікчемними, оскільки в ході проведення Луцькою ОДПІ перевірки ТзОВ «Медео-Захід» з питань формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за серпень, листопад, грудень 2010 року, березень, липень 2011 року про що складено акт №339/23-3/35594018 від 20 січня 2012 року, встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Крім того, зазначає, що видами діяльності згідно КВЕД ТзОВ «Медео-Захід» є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля м'ясом, розведення свиней, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, що також є свідченням того, що укладені між ТзОВ «Медео-Захід» та ДП «Євроферма» договори про надання послуг є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Луцькою ОДПІ з 18 січня 2013 року по 24 січня 2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Євроферма» з питань, що становлять предмет заперечення за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт за №489/22.1/34572339 від 25 січня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на зальну суму 332 400 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 332 400 грн.; частини першої статті 203, частини першої статті 207, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по договорах №234 КП від 20 серпня 2010 року, №16/08/10 від 16 серпня 2010 року, №02 ПК від 2 серпня 2010 року, б/н від 30 липня 2010 року, б/н від 30 серпня 2010 року ДП «Євроферма» з ТзОВ «Медео-Захід», зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним - в силу закону.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року за №0000652201, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 415 500 грн., в тому числі 332 400 грн. - основний платіж, 83 100 грн. - фінансова санкція.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що в ході перевірки неможливо підтвердити реальне настання правових наслідків по договорах №234 КП від 20 серпня 2010 року, №16/08/10 від 16 серпня 2010 року, №02 ПК від 2 серпня 2010 року, б/н від 30 липня 2010 року, б/н від 30 серпня 2010 року ДП «Євроферма» з ТзОВ «Медео-Захід», оскільки з врахуванням висновків акту перевірки ТзОВ «Медео-Захід» №339/23-3/35594018 від 20 січня 2012 року товариство не мало необхідного технічного персоналу, основних фондів та виробничих активів, отже не могло здійснювати зазначені операції.

Як вбачається із матеріалів справи, у липні - серпні 2010 року між ТзОВ «Медео-Захід» (Виконавець) та ДП «Євроферма» (Замовник) укладено договори про надання послуг:

20 серпня 2010 року договір №234 КП про надання інформаційних послуг з питань застосування податкового законодавства, обліку, звітності та нормативно-методичного забезпечення господарської діяльності;

16 серпня 2010 року договір №16/08/10 про надання в термін до 30 листопада 2010 року аналітичних послуг, а саме: здійснення оцінки бізнесу Замовника, недоліків, перспектив, ризиків з урахуванням економічної, політичної ситуації в країні та змін у законодавстві, яким регулюється здійснення господарської діяльності Замовником;

2 серпня 2010 року договір №02 ПК про надання послуг по пошуку потенційного клієнта на купівлю в Замовника нерухомого майна, що становить комплекс, з наступним описом об'єкта;

30 липня 2010 року договір б/н про надання в період з 1 серпня 2010 року по 1 листопада 2010 року юридичних послуг;

30 серпня 2010 року договір б/н про надання консультацій(моніторингу) ринку сільськогосподарської продукції (зерна пшениці, зерна ячменю, гречки, ріпаку та зерна гірчиці), надання інформації про покупців, інформації про ціни, інформації про тенденції ризику сільськогосподарської продукції.

Відповідно до актів виконаних робіт ТзОВ «Медео-Захід» надало послуги ДП «Євроферма» згідно договорів про надання послуг за 2010 рік на загальну суму 1 994 400 грн., в тому числі ПДВ - 332 400 грн.

На підтвердження факту отримання послуг від ТзОВ «Медео-Захід» позивачем надано суду копії актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжне доручення №2839 від 22 грудня 2010 року, акти приймання-передачі векселів про здійснені розрахунки за надані послуги.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97 ВР (із змінами і доповненнями) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 пункту 1 і підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з підпунктами 2.4, 2.13 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Однак, з досліджених в судовому засіданні актів виконаних робіт вбачається, що вони містять лише назву послуг та їх вартість, а інших документів, де зазначено інформацію про проведені заходи щодо надання вищевказаних послуг (суть виконаних робіт) не надано і, відповідно, документально не підтверджено, що понесені витрати по послугах пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Видами діяльності згідно до КВЕД ТзОВ «Медео-Захід» є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля м`ясом та м`ясопродуктами, розведення свиней, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, що також є свідченням того, що укладені між ТзОВ «Медео-Захід» та ДП «Євроферма» договори про надання послуг є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки №489/22.1/34572339 від 25 січня 2013 року про відсутність реального настання правових наслідків по договорах №234 КП від 20 серпня 2010 року, №16/08/10 від 16 серпня 2010 року, №02 ПК від 2 серпня 2010 року, б/н від 30 липня 2010 року, б/н від 30 серпня 2010 року ДП «Євроферма» з ТзОВ «Медео-Захід» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача актів виконаних робіт і податкових накладних, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо надання послуг від ТзОВ «Медео-Захід», а тому у задоволенні адміністративного позову ДП «Євроферма» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк