Рішення № 30169372, 21.03.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/5433/12

Провадження № 2/0603/2112/12

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2013 м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Соломянюк Л.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 26.09.2012 року позовні вимоги в частині розірвання шлюбу залишені без розгляду.

23.10.2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з нею. В позовній заяві позивачка просила об'єднати позови в одне провадження.

Ухвалою від 22 листопада 2012 року вказані справи об'єднаю в одне провадження.

ОСОБА_1 свої вимоги про визначення місця проживання дитини з ним обґрунтовує тим, що з 01 серпня 2012 року вони з відповідачкою-позивачкою разом не проживають, дочка ОСОБА_4, 2006 року народження проживає з ним та знаходиться на його утриманні. Просить залишити дитину на подальше проживання з ним.

ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовує тим, що з 28.01.2006 року перебуває з відповідачем в шлюбі. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Причиною розлучення зазначає те, що відповідач зраджував їй, матеріально не забезпечував, не приймав участі у житті сім'ї, недостатньо займався вихованням дочки, поводив себе агресивно, постійно з'ясовує стосунки, переслідує її, вчиняє сварки, вчиняє демонстративні спроби самогубства, погрожує їй фізичною розправою, а 7 серпня 2012р. побив її та вигнав з дому в присутності малолітньої дочки.

З середини серпня 2012 р. проти її волі утримує їх дочку за своїм місцем проживання в АДРЕСА_1 при цьому не займається її вихованням та не доглядає за нею належним чином. До вирішення справи про розлучення та призначення місця проживання дочки чоловік став суттєво обмежувати час їх спілкування, утримував в себе її свідоцтво про народження, часто залишає дочку на самоті. Вважає, що ОСОБА_1 не в змозі повноцінно займатись вихованням дочки оскільки ніколи цього не хотів робити та не робив. При цьому дитина ходить неохайна, на що звертають увагу сторонні люди. Вона стала пропускати заняття в гуртку з танців у районному будинку культури, який зразково відвідувала протягом двох років.

ОСОБА_4 постійно знаходиться в пригніченому стані, стала замкнутою, відмовляється від спільних екскурсій, відвідування парку, дитячих закладів. Вона втратила потяг до пізнавання нового, зневірилась у людях, втратила потяг до життя. Натомість вона зразково виконувала свої материнські обов'язки, може забезпечити дитині матеріально-побутові умови проживання, постійний догляд, регулярне та своєчасне харчування, дотримання заходів гігієни та належно її виховувати як дівчинку та майбутню матір.

Просить визначити місце проживання дитини з нею.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 свій позов підтримав, просить залишити проживати дитину з ним, зустрічний позов не визнав. Пояснив, що з серпня 2012 року дочка проживає з ним, він займається її вихованням, він відвозить її до школи, робить з нею домашні завдання. Дитина забезпечена всім необхідним, охайна, гарно одягнута. ОСОБА_4 бажає проживати з ним.

Відповідачка-позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні свій позов підтримала, позов ОСОБА_1 не визнала. Підтвердила обставини зазначені в позовній заяві. Доповнила, що протягом всього часу до того моменту, коли виник спір з приводу визначення місця проживання дочки вона була зразковою мамою, її дитина була доглянута, вона її підготувала до школи, вивчила нею літери, в садочку дитина завжди мала головні ролі, зразково відвідувала гурток танців. Просить шлюб розірвати, дитину залишити проживати з нею.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1, як свідок пояснив, що з того часу, як вони з відповідачкою проживають окремо, дитина була в матері лише кілька разів. В школу мати до дитини приходила близько 6 разів. Відповідачка-позивачка живе за рахунок свого співмешканця. Дитина не хоче йти до матері перш за все, це те що вона проживає з іншим чоловіком. Вона не буде дивитись за дитиною, так як в місті одна. В неї тут немає нікого. Взагалі не відомо, чи вона працює, так як вона не назвала адреси місця роботи. ОСОБА_2 пише всілякі заяви до міліції. Вона по п'ять разів на день телефонувала і казала щоб, він привіз дитину. Дитина не хоче спілкуватися з матір'ю. ОСОБА_2 хотіла дитину забрати, а дитина не хоче йти до неї. Відповідачка разом зі своїм співмешканцем його залякують.

Він створив і створює нормальні умови для життя дитини. Все, що він заробляє, він витрачає на потреби дитини. Він приділяє належний час і увагу дитині, робить з нею уроки. У нього гарний контакт з дитиною. Відповідачка не зможе створити нормальні умови для дитини, так як все що вона зараз має, це не її.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, ОСОБА_1 в даний час більше уваги приділяє ОСОБА_4, ніж мати. Він дитину водить, та забирає зі школи. Коли вони проживали разом, мати дивилася за дитиною. Останнім часом він ОСОБА_2 він не бачить. Дитина проживає з батьком. ОСОБА_1 від'їжджав на заробітки в Росію приблизно на місяць, півтора. В цей час вихованням дочки займалась відповідачка. Коли вони були сім'єю, вони обоє виконували свої сімейні обов'язки. Відповідачка в компанії могла вживати спиртні напої.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона член батьківського комітету в класі де навчається ОСОБА_4. Вона кожний день зустрічається з батьком дитини, її бабусею або дідусем. Мами не бачила жодного разу. Дитина вдягнута по сезону. Може курточка на дитині не та, але її на авто привозять і забирають зі школи. На вулицю діти не виходять. ОСОБА_4 грається з дітками. Першого вересня вона бачила бабусю, дідуся і тата. Мама на батьківських зборах не була жодного разу. Про батьківські збори зборах вчитель пише повідомлення дітям в зошиті.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він знаю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 десь років 5. Вони дружили сім'ями. І ОСОБА_1 і ОСОБА_2 він характеризує добре. ОСОБА_1 не вживає спиртне, ОСОБА_2 може випити в компанії при зустрічі. Негативно це на дитині не позначається. ОСОБА_2 приділяла достатньо уваги дитині.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює таксистом, ОСОБА_1 спокійна людина, не був на роботі помічений в сварках, ніколи не конфліктує. За дитиною дивиться, відвозить її в школу. Часто бачив, що ОСОБА_1 завозить дитину до дружини. Він був свідком того, як одного разу ОСОБА_1 відвозив дитину до матері, на АДРЕСА_2, однак дитина не хотіла йти до матері. Вона постояла і закрила двері авто, а ОСОБА_1 поїхав додому. Він був там тому що ОСОБА_1 попросив подивитись. ОСОБА_1 гуляє з дитиною в парку. Про це йому відомо зі слів ОСОБА_1. ОСОБА_1 працює за вільним графіком, десь після 8 ранку приступає до роботи і до 12 год. дня, потім бере перерву. Якщо в нього виходить, то він ще працює десь після трьох чи після чотирьох годин і до шести вечора. Догляд за дитиною здійснюється достатній. Хто водив дитину в дитячий садочок він не знає. Матері дитини він не знає, тому охарактеризувати її не може.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вони знайомі з ОСОБА_2 зі школи-інтернату. Їй відомо, що подружжя ОСОБА_1 розлучаються по тій причині, що вони можуть жити разом. Востаннє, коли вона приїжджала до них додому в смт. Гришківці в гості, бачила, що ОСОБА_2 плакала, вони сварились. Вона бачила, як ОСОБА_1 хотів піти в прибудову. Вона побачила в ОСОБА_1 на шиї синці. Коли вона зайшла в прибудову, то побачила, що там була мотузка з ремінцем. ОСОБА_2 його сховала. Після чого ОСОБА_1 ходив по скрізь шукав мотузку і казав, що все рівно повішається. ОСОБА_2 не зловживала спиртним. Після народження ОСОБА_4, дитина була постійно при ній. ОСОБА_1 або був в Москві, або таксував. ОСОБА_2 з дитиною відвідувала парк, кіно, купувала їй іграшки. Дитина була охайна, завжди весела. Щоб дитина була без ОСОБА_2, такого не було. Вони постійно були разом. В даний момент дитина залякана. Вона від всіх відсторонюється. Дитина залишилась з батьком, тому що дитину не давали матері. ОСОБА_2, під час подружнього життя займалась продажем косметики, мала від того заробіток.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона сім'ю ОСОБА_1 знає давно, в даний час підтримує стосунки лише з ОСОБА_1. ОСОБА_1 порядна людина та гарний батько. Він живе інтересами своєї дочки. Дитині створені гарні умови для проживання. ОСОБА_2 постійно до ОСОБА_1 телефонує, однак дитина не хоче спілкуватися з матір'ю. Вона спілкувалася з ОСОБА_4, дитина каже, що не хоче йти до мами. ОСОБА_2, як мати в сім'ї була нормальною.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює вихователем у дитячому садочку № 15, який з 2009 по 2012 рік відвідувала ОСОБА_4. За весь час відвідування, дитину в садочок переважно приводила мати. Дитина була гарно одягнута, мала гарні зачіска. Дитина була добре розвинута. Між матір'ю і дитиною був тісний контакт. Батька вона бачила рідко. Одного разу він допомагав, перевозив меблі в садочку.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює завідуючою районним будинком культури. Вона підписувала характеристику на ОСОБА_4, яку було видано матері. Вона знала про ситуацію, що склалася в сім'ї, тому спостерігала за ОСОБА_4. Характеристика відповідає дійсності. ОСОБА_2 по три рази на тиждень приходить до будинку культури, коли мають бути танці, чекає дитину.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона веде гурток танців в районному будинку культури, який відвідує ОСОБА_4. Вона готувала характеристику на дитину. З вересня місяця дитина стала дратівливою, не хоче танцювати не слухає її. Часто пропускає гурток. Мати ОСОБА_4 ОСОБА_2 щоразу приходила, коли мав бути гурток. Вона бачила, як мати намагається поспілкуватися з дитиною. Дитина уникає спілкування.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання пояснив, що він працює а районному будинку культури і був свідком того, як ОСОБА_1 приводив ОСОБА_4 на гурток з танців. Дитина з ним спілкувалася. В районному будинку культури він бачив ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання пояснила, що її дитина відвідує гурток танців в районному будинку культури. Вона бачила, як батько приводив дитину на танці, переодягав дитину. Дівчинка була охайна, на ній чистий, сучасний одяг. Вона не бачила, щоб дитина вела себе агресивно. В 2013 році вони на гуртку зустрілися лише один раз. ОСОБА_2 вона часто бачила в приміщенні будинку культури.

Відповідно до ст. 171 СК України, опитана в судовому засіданні, з участю педагога ОСОБА_16, практичних психологів зі Гришковецької гімназії ОСОБА_17 та з дитячого садочку № 15, ОСОБА_18 малолітня ОСОБА_4 пояснила, що маму любить, тата любить дуже, бажає проживати з татом, мама їх з татом покинула.

Дослідивши докази, судом встановлено наступне.

28 січня 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівськго міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 ( а.с. 3).

Від шлюбу сторони мають дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 4).

З серпня 2012 року подружжя припинило спільне проживання.

ОСОБА_4 проживає з батьком, за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с. 6).

Враховуючи, що з серпня 2012 року сторони не підтримують шлюбних стосунків, відповідачка-позивачка ОСОБА_2 не бажає зберегти з ОСОБА_1 шлюбні відносини, а останній проти цього не заперечує, про що свідчить визнання ним позову, суд вважає що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечило б інтересам сторін. А тому відповідно до ст. 112 СК України шлюб необхідно розірвати.

Вирішуючи спір з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що матеріально-побутові умови кожного з батьків добрі, в будинках створені належні умови для розвитку і виховання дитини ( а.с. 20, 167).

І ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризуються з позитивної сторони ( а.с. 26,27,40, 174).

На обліку в лікарів психіатра чи нарколога сторони не перебувають ( а.с. 25,36,37).

Позивач працює водієм таксі, розмір заробітку за 2012 рік склав 52 000 гривень (а.с. 9-12, 166).

Відповідачка працює завідуючою складом в ПП «Шляхбуд», її посадовий оклад становить 2700 гривень ( а.с. 35, 38, 165).

У висновках Бердичівської районної державної адміністрації ради, як органу опіки та піклування від 21.09.2012 та від 20.11.2012 року зазначено, що, обстеживши матеріально-побутові умови сім'ї ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з дочкою ОСОБА_4. Сім'я має добрі житлово-побутові умови, стабільний заробіток, в будинку створені нормальні умови для проживання дитини, родина ОСОБА_1 характеризується як порядні та доброзичливі люди. Дитина в розмові зазначила, що бажає проживати з батьком ( а.с. 168).

З висновку органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради від 14.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає одна в приватному будинку, який складається з чотирьох кімнат. В одній з кімнат є спальне місце для дитини та куточок для підготовки домашніх завдань. ОСОБА_2 працює в ПП Шляхбуд, позитивно характеризується. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 може забезпечити своїй дочці належні умови проживання ( а.с. 133).

Висновок Гришковецької селищної ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 не береться судом до уваги, оскільки він не є висновком органу опіки та піклування, так як висновок фактично надано Гришковецькою сільською радою, а органом опіки та піклування є виконавчий комітет Гришковецької сільської ради ( а.с. 133).

В судовому засіданні відповідачкою-позивачкою не доведено того, що починаючи з серпня 2012 року дитини ходить неохайною, незачесаною, брудною, що вона втратила потяг до життя.

Суд не бере до уваги характеристику на ОСОБА_4, видану районним будинком культури на ОСОБА_4 (а.с. 173).

Вищевказане спростовується психолого-педагогічною характеристикою на дитину зі школи (а.с. 94-96, 211-213), показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_15

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи місце проживання малолітньої ОСОБА_4 суд виходить з принципів ст. 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якій вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

В судовому засіданні не встановлено тих виключних обставин за яких малолітня дівчинка має бути розлучена з матір'ю, не встановлено, що мати своєю поведінкою створює загрозу для нормального психічного розвитку дитини.

При цьому також враховується вік дитини. На переконання суду малолітня ОСОБА_4 потребує в більшій мірі материнського догляду. Судом враховано ставлення матері до виконання своїх батьківських обов'язків.

В судовому засіданні не було встановлено, що мати неналежним чином виконувала батьківські обов'язки. Свідки ОСОБА_7,, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили, що мати належно виховувала дитину.

Той факт, що з серпня 2012 року дитина в більшій мірі прихильна до батька очевидно, оскільки дитина проживає з батьком, вона має образу на матір, за те, що мати з ними не проживає, про що дитина сама зазначила в судовому засіданні.

Дитина не бажає спілкуватися з матір'ю. Вищевказане стверджується поясненнями ОСОБА_1, допитаного як свідка, пояснень свідка ОСОБА_10

При цьому судом взято до уваги те, що протягом часу розгляду справи в суді мати намагалася налагодити контакт з дитиною, телефонувала їй, відвідувала в школі, щоразу приходила на гурток з танців, який відвідувала дочка. Про вказане пояснювали сторони, зазначали свідки ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Судом, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України судом вжито заходів для всебічного і повного з'ясування обставин справи, зокрема роз'яснено сторонам їх право клопотати перед судом про призначення судово-психіатричної експертизи, зокрема для визначення того питання хто батьків, зважаючи на їх психічний стан взмозі забезпечити кращі психологічні умови для дитини. При цьому клопотання від сторін про призначення експертизи не надійшло.

Судом, також взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ( а.с. 152-153). Відносно останнього складався протокол за вчинення насильства в сім'ї за ст.173-2 КУпАП, що вбачається з відмовних матеріалів Бердичівського МВВС № 3826 за заявою ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд вважає, що слід визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 по місцю проживання її матері, ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з ним, відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, що зареєстрований міським відділом актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 55, розірвати.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4.

Після набрання рішенням чинності, направити його копію до міського відділу реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Жит морської області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки у актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя: