Рішення № 30169151, 22.03.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Соболь О.С.

за участю представника позивача

Обласного комунального підприємства

«Донецьктеплокомуненерго» Базелюк Т.В.

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Красноармійськ цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що обласне комунальне підприємство « Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством,яке засноване на спільній власності територіальних громад і знаходиться в управлінні Донецької обласної державної адміністрації. До складу підприємства входить 14 виробничих одиниць та 7 відокремлених підрозділів, які діють на підставі Положень та довіреностей на директорів, самостійно здійснюють фінансово-економічну діяльність та являються самостійними платниками податків. ВП « Виробнича одиниця ОКП «ДТКЕ» «Димитровтепломережа» є структурним підрозділом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», основною діяльністю якої є виробництво теплової енергії та надання її споживачам. Здійснюючи свою діяльність, виробнича одиниця «Димитровтепломережа» в опалювальний період 2002-2012 рік надала теплову енергію у квартиру з опалювальною площею 44,10 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1. Згідно довідки ПП «Домінант-Сервіс» у вищевказаній квартирі зареєстрована та мешкає відповідачка ОСОБА_2 є власником вищевказаної квартири на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Димитровською держнотконторою 13.04.2002 року. Квартира боржника ОСОБА_2 знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому він є споживачем житлово-комунальних послуг, між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплової енергії на підставі відкритого особистого рахунку НОМЕР_1, оскільки позивач надавав теплову енергію, а відповідач використав надану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлявся від неї. В період з 01.05.2002 року по 01.10.2012 року відповідач не сплачував за спожиту теплову енергію, у зв»язку з чим по особовому рахунку НОМЕР_1 виникла заборгованість в розмірі 9004,89 грн. Позивач просить стягнути на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за надану теплову енергію в розмірі 9004,89 грн. за період з 01.05.2002 року по 01.10.2012 року , 3% річних в розмірі 116,27 грн., інфляційні збитки в розмірі 80,32 грн., та судові витрати в сумі 214,60 грн.

В засіданні представником позивача були уточнені позовні вимоги, зокрема посили стягнути з відповідачки заборгованість з теплопостачання в сумі 8251,49 грн. за період з 01.05.2002 року по 01.02.2012 року , позовні вимоги в частині стягнення судового збору в розмірі 214,60 грн., боргу з теплопостачання за період з 01.02.2012 року по 01.10.2012 року в сумі 753, 40 грн., інфляційних збитків в сумі 80,32 грн та 3% річних в сумі 116,27 грн. просили залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 14.03.2013 року позовні вимоги в частині стягнення судового збору в розмірі 214,60 грн., боргу з теплопостачання за період з 01.02.2012 року по 01.10.2012 року в сумі 753, 40 грн., інфляційних збитків в сумі 80,32 грн та 3% річних в сумі 116,27 грн. залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення боргу з теплопостачання в сумі 8251,49 грн. за період з 01.05.2002 року по 01.02.2012 року підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що не згодна виплачувати борг з теплопостачання, оскільки послуги з недання теплопостачання позивачем надавались неякісно, у зв»язку з чим її брат помер від холоду, а вона з 01.01.2005 року вимушена переїхати до іншого житла, розташованого по АДРЕСА_2. Однак з приводу надання відповідачем неякісних послуг вона нікуди не зверталась.Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , та значиться зареєстрована на вказаній житловій площі ( а.с. 6,7).

Згідно зі ст. 68 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також на зменшення розміру плати за надані послуги в раз їх ненадання або надання не в повному обсязі, або зниження їх якості.

Пунктом 23 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. за №630 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2007р. №1268, надалі Правила) передбачено виконання перерахунку розміру плати за фактично отриману теплову енергію у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативної. Зазначеними Правилами також визначено вимоги щодо кількісних та якісних показників комунальних послуг (в т.р. з централізованого теплопостачання), а також зазначено порядок зменшення плати у разі їх відхилення та вказано порядок проведення перерахунку плати за комунальні послуги у разі їх неякісного надання.

Таким чином, діюче законодавство передбачає лише виконання перерахунків у разі відхилення температури внутрішнього повітря від санітарної норми +18 0 С. Оплата зменшується на 5% за кожний градус відхилення від +18 до +12 град С за весь період відхилення. При температурі в квартирі нижче +120С плата за централізоване опалення не нараховується. Отже, перерахунки виконуються лише у той календарний місяць, в якому було неякісне надання вищевказаної послуги та у разі наявності належних доказів.

Судом встановлено, що на підставі актів відключення від опалення ( а. с. 47-57) відповідачці ОСОБА_2 було проведено відповідний перерахунок , що підтверджується відповідним розрахунком ( а.с. 74-78).

Заперечуючи проти позову відповідачка також посилалася на те, що послуги фактично не надаються, проте відповідно до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі відсутності житлово-комунальних послуг, неналежного їх надання споживач має право викликати представника виконавця для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця, скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача надається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Передбачених законом доказів ненадання послуг, а саме актів-претензій, які є підставою для перерахунку платежів, відповідачкою не надано, тому доводи відповідачки про несплату за надання послуг з теплопостачання у зв»язку неналежним виконанням позивачем своїх зобов»язань не заслуговують на увагу.

Доводи відповідачки про те , що вона не повинна нести витрати з теплопостачання, оскільки зареєстрована і мешкала в іншому місці, суд не приймає до уваги за наступними підставами.

Згідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. за №630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Виробники послуг з централізованого опалення несуть витрати із забезпечення нормативної температури повітря у приміщенні незалежно від факту проживання у квартирі споживачів. Тобто, оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у квартирі.

Про зобов'язання наймача (власника) житлового приміщення сплачувати житлово - комунальні послуги передбачено статтями 67,68, 162 Житлового кодексу України. Згідно з зазначеною нормою наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача (власника) та членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і четвертої статті 71 цього кодексу. Тимчасова відсутність наймача (власника) та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.

Необхідно зазначити, що відповідно до п.п. 14 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ №630 від 21.07.2005р. виконавець зобов'язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

В судовому засіданні встановлено, що, відповідної заяви до позивача від ОСОБА_2 не надходило, а тому доводи відповідача щодо не стягнення боргу за опалення на час не проживання в квартирі АДРЕСА_1 не ґрунтується на діючому законодавстві.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.12.2012 року заборгованість ОСОБА_2 за теплову енергією за період з 01.05.2002 р. по 01.02.2012 року складає 8251,49 грн. ( а.с. 19).

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. за №2633-1У споживачі теплової енергії зобов'занi щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за отриману теплову енергію. У відповідності з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. за №630, «розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим…»

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов згідно статті 525 ЦК України не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, в порушення норм діючого законодавства, не сплатив отримані послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за послуги з теплопостачання, надані в опалювальний період 2002-2012років на загальну суму 8251,49грн., яка на час розгляду справи не сплачена.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 71 - 80 ЦК УРСР 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність) встановлюється в три роки ; позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін; закінчення строкої давності до пред»явлення позову є підставою для відмови в позові.

Оскільки позивачем подано позовну заяву після спливу строків позовної давності, причини пропуску строку звернення судом не визнано поважними, суд приходить до висновку, що в частині стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання за період з 01.05.2002 року по 31.12.2003 року в сумі 661,20 грн. включно слід відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення суми боргу за надання послуг з теплопостачання за період з 01.01.2004 року по 01.02.2012 року, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Ст. 264 ЦК України визначено умови, за яких перебіг позовної давності переривається,а саме: вчиненням особою дій, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов'язку;

у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2012р. в порядку наказного провадження позивач звертався до Димитровського міського суду з вимогами про стягнення боргу з боржника ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго».( а.с.79-80).

Димитровським міським судом Донецької області був виданий наказ №2н/513/186/12 від 06.03.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» боргу за теплову енергію за період з 01.05.2002р. до 01.02.2012р. в сумі 8489,53грн. Але, не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 21.05.2012р. судовий наказ було скасовано. Після отримання позивачем Ухвали суду про скасування судового наказу позивач звернувся до суду з заявою про стягнення боргу в порядку позовного провадження .

Оскільки в судовому засіданні відповідачкою було подано заяву про застосування строків позовної давності ( а.с. 45), враховуючи вимоги ст. 118 ЦПК України, якими передбачений спеціальний порядок звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, суд вважає, що строки позовної давності необхідно враховувати із часу звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу. Згідно наданого розрахунку заборгованість за період з 01.03.2009 року по 01.02.2012 року становить 4288,66 грн. ( за останні три роки з моменту звернення із заявою до суду та в межах вимог, заявлений у первісній заяві). ( а.с. 74-78).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню заборгованість з теплопостачання за період з 01.03.2009 року по 01.02.2012 року у розмірі 4288,66 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-16, 256, 264, 525,526 ЦК України, ст. 68 ЖК України, ст.ст. 79,88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства « Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за надану теплову енергію в розмірі 4288,66 грн за період з 01.03.2009 року по 01.02.2012 року на рахунок № 260303011523 у філії ДОУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 335106 ЗКПО банку 09334702.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: