Рішення № 30164306, 19.03.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/306/13-ц

Провадження № 2/188/200/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я у сумі 5 500 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) на його користь спричинену в результаті отриманого ним професійного захворювання моральну шкоду у розмірі 149 110,00 грн. ( сто сорок дев'ять тисяч сто десять)грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29.08.1983 року по 20.05.2007 року він працював на посадах підземного гірника, підземного прохідника і машиніста гірничих виймальних машин підземної ділянки виробничого структурного підрозділу «шахти «Степова» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

20.05.2007 року його було звільнено з виробничого структурного підрозділу «шахта «Степова» ПАТ «ДТЕК « Павлоградвугілля» за п. 2 ст. 40 КЗпП України так як стан його здоров'я перешкоджав подальшому продовженню трудових відносин.

В зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, в зв'язку з впливом комплексу виробничих шкідливостей (фізичні перенагрузки, вимушена робоча поза, неблагоприємний мікроклімат) на підприємстві вугільної промисловості він отримав професійне захворювання. Йому було встановлено третю групу інвалідності та діагноз радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної дископатії з вираженим (3ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичними нейросудинними синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового пері артрозу ( ПФ другого ступеню), де формівного артрозу ліктьових (ПФ другого ступеню) і колінних суглобів (ПФ другого ступеню), хронічне обструктивне захворювання легень першого ступеню (пиловий бронхіт першого ступеню, емфізема легень першого ступеню), легенева недостатність першого-другого ступенів. Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 03.05.2007 року вищенаведені захворювання ним отримано в результаті трудових відносин із відповідачем.

Відповідно до довідки МСЕК від 27.06.2007 року серії МСЕ-ДНА-02 № 019978 та додатку до неї серії МСЕ-ДНА-01 № 560982 під час первинного огляду йому встановлено 65% втрати професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності, зроблена робота в підземних умовах, важка фізична праця, неблагоприємний мікроклімат, рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування. Відповідно до висновку МСЕК втрату професійної працездатності йому встановлено безстроково.

Після встановлення йому МСЕК втрати професійної працездатності відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Петропавлівка в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області призначило страхову виплату у вигляді одноразової допомоги та щомісячні виплати.

Отже на цей час він стоїть на обліку в медичних органах по профзахворюванню, постійно звертається зі скаргами на погіршення стану його здоров'я. Після постійних лікувань в загальному стані його здоров'я настають незначні поліпшення на короткі строки, а через деякий час хвороби знову прогресують, а отже його повне видужання неможливе. В результаті отриманого професійного захворювання він систематично вимушений проходити курси стаціонарного, амбулаторного, відновлювального та санаторного лікування, які на дуже короткий термін поліпшують стан його здоров'я, але не повертають його в первинний стан.

Вважає , що внаслідок професійного захворювання йому завдано моральної шкоди, яка виражається у тому, що він втратив професійну працездатність, змушений постійно лікуватись, хоча полегшення настає не надовго. Він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому важко займатись домашніми справами, не має змоги допомагати сім'ї по господарству. Він постійно відчуває болі у всьому тілі. Через це у нього порушено сон, з'явилась нервовість, хвороба пов'язана з професійним захворюванням порушила та змінила його звичайний спосіб життя.

В судове засідання позивач не з'явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якій просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього моральної шкоди. Крім того, відповідач посилається на те, що укладаючи трудовий договір з позивачем, йому було роз'яснено його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці з підвищеною небезпекою. Відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому, як вважає відповідач, протиправних дій відносно позивача не вчиняв і не може нести відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за цієї підстави. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів про хворобу, пов'язану зі стресом, якого він зазнав в результаті трудового каліцтва, професійного захворювання чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви свого стану. Відповідач наголошує на тому, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачу сплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати в зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності, згідно довідки МСЕК. Відшкодування моральної шкоди (за її наявності) також було покладено на обов'язки Фонду. Задоволення позову за рахунок Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» буде суперечити вимогам Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також нормам Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29.08.1983 року по 20.05.2007 року він працював на посадах підземного гірника, підземного прохідника і машиніста гірничих виймальних машин підземної ділянки виробничого структурного підрозділу «шахти «Степова» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

20.05.2007 року його було звільнено з виробничого структурного підрозділу «шахта «Степова» ПАТ «ДТЕК « Павлоградвугілля» за п. 2 ст. 40 КЗпП України так як стан його здоров'я перешкоджав подальшому продовженню трудових відносин. В зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, в зв'язку з впливом комплексу виробничих шкідливостей (фізичні перенагрузки, вимушена робоча поза, неблагоприємний мікроклімат) на підприємстві вугільної промисловості він отримав професійне захворювання. Йому було встановлено третю групу інвалідності та діагноз радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної дископатії з вираженим (3ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичними нейросудинними синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового пері артрозу ( ПФ другого ступеню), де формівного артрозу ліктьових (ПФ другого ступеню) і колінних суглобів (ПФ другого ступеню), хронічне обструктивне захворювання легень першого ступеню (пиловий бронхіт першого ступеню, емфізема легень першого ступеню), легенева недостатність першого-другого ступенів. Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 03.05.2007 року вищенаведені захворювання ним отримано в результаті трудових відносин із відповідачем.

Причину захворювання встановила комісія з участю представників роботодавця - відповідача по справі.

В цьому ж акті директору шахти «Степова» Васильєву Віталію Євгеновичу було запропоновано не допускати виконання робіт в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища без засобів індивідуального та колективного захисту.

Зазначений термін - постійно.

Відповідно до висновку МСЕК від 27.06.2007 року позивачеві було встановлено 65% стійкої втрати професійної працездатності, 3-тю групу інвалідності безстроково.

Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.

Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою йому 65% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, не підлягає сумніву.

Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.

Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не було нарахована та не була сплачена.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.

Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.

Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, його часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 6500, 00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральну шкоду в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот ) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь держави судовий збір в сумі 114(сто чотирнадцять ) грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Пелипенко