Рішення № 30164011, 18.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1806/13 18.03.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Національного університету біоресурсів і природокористування України

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення заборгованості в розмірі 5 295 676,82 грн.

за участю представників:

від позивача : Кондратюк Т.М. - представник за довіреністю № 3812 від 20.12.2012 р.від відповідача : від третьої особи:не з'явився не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Національний університет біоресурсів і природокористування України з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 272/368 від 19.10.2012 р. в розмірі 5 295 676,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору банківського вкладу № 272/368 від 19.10.2012 р. в частині своєчасного повернення суми вкладу та нарахованих відсотків, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" утворилась заборгованість в розмірі 5 295 676,82 грн.

У позові Національний університет біоресурсів і природокористування України просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" суму вкладу в розмірі 5 000 000,00 грн., нараховані відсотки в сумі 279 885,85 грн. за період з 01.11.2012 р. по 28.01.2013 р., пеню на суму вкладу в розмірі 246,58 грн., 3% річних на суму вкладу в розмірі 14 794,52 грн., пеню на суму відсотків в розмірі 23,14 грн. та 3% річних на суму відсотків в розмірі 726,73 грн., а всього - 5 295 676,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали. Позиція відповідача та третьої особи стосовно заявленого позову суду не відома.

Враховуючи ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

09.10.2012 р. між Національним університетом біоресурсів і природокористування України (вкладник) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (банк) був укладений договір банківського вкладу № 272/368.

Згідно п 1.1 договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок в АТ "Банк "Таврика" в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 23.12.2012 р.

Відповідно до п. 1.2 договору вкладник перераховує тимчасово вільні грошові кошти із спеціального реєстраційного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок кошти в сумі 5 000 000,00 грн.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що за використання коштів, розміщених на рахунку вкладника, банк щомісяця нараховує відсотки на суму вкладу з розрахунку 23% річних і щомісяця сплачує нараховані відсотки на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку надходжень, в останній робочий день місяця, за який були нараховані відсотки.

Згідно п. 3.1.6 договору банк зобов'язується при закінченні строку зберігання вкладу, повернути вкладнику суму вкладу на спеціальний реєстраційний рахунок та суму відсотків на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку надходжень.

Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань за цим договором (п. 5.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання по договору банківського вкладу № 272/368 від 19.10.2012 р. виконав в повному обсязі, перерахував на рахунок ПАТ "Банк "Таврика" грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав не в повному обсязі, а саме - не повернув суму депозиту та відсотки за користування ним, внаслідок чого у ПАТ "Банк "Таврика" станом на 28.01.2013 р. виникла заборгованість перед позивачем по поверненню вкладу в сумі 5 000 000,00 грн. та по сплаті відсотків за користування вкладом всього - 279 885,85 грн., з яких: 94 262,30 грн. за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., 69 125,68 грн. за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р., 28 278,69 грн. за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 3.1.8 договору банк зобов'язаний при виникненні обставин, які можуть перешкодити своєчасному виконанню банком умов цього договору, повідомити вкладника шляхом надіслання письмового обґрунтування затримки виконання умов договору з зазначенням терміну і причин затримки та вказанням строку та умов подальшого виконання даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 3474 від 26.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача із проханням вчасно повернути суму вкладу та нараховані проценти, як це зазначено в п. 1.1 договору.

Також 27.12.2012 р. позивач звернувся до ПАТ "Банк "Таврика" із вимогою № 3899 про повернення суми вкладу та нарахованих процентів у зв'язку із закінченням строку дії договору банківського вкладу № 272/368 від 19.10.2012 р.

Вказані вимоги були отримані відповідачем та залишена без задоволення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" № 516 від 03.12.2003 року за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Згідно вказаної Постанови (п. 3.3) банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми вкладу в сумі 5 000 000,00 грн. та нарахованих відсотків в сумі всього - 279 885,85 грн., з яких: 94 262,30 грн. за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., 69 125,68 грн. за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р., 28 278,69 грн. за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р., 88 219,18 грн. за період з 01.01.2013 р. по 28.01.2013 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 548 від 20.12.2012 р. ПАТ "Банк "Таврика" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 33 від 20.12.2012 р. розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Таврика" з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Таврика".

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що цим Законом встановлюються, зокрема, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно зі ст. 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Частиною 5 ст. 36 вищевказаного закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;

3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику.

Таким чином, суд приходить до висновку, що введення тимчасової адміністрації у банку не є підставою для невиконання ним умов договору банківського вкладу, строк дії якого закінчився, та неповернення коштів позивачу.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню на суму вкладу в розмірі 246,58 грн., 3% річних на суму вкладу в розмірі 14 794,52 грн., пеню на суму відсотків всього - 23,14 грн., з яких: пеню на суму відсотків за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. в розмірі 7,62 грн., пеню на суму відсотків за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р. в розмірі 3,41 грн., пеню на суму відсотків за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в розмірі 12,11 грн. та 3% річних на суму відсотків всього - 726,73 грн., з яких: 3% річних на суму відсотків за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. в розмірі 457,11 грн., 3% річних на суму відсотків за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р. в розмірі 204,54 грн., 3% річних на суму відсотків за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в розмірі 65,08 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і умовами цього договору.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що у випадку повернення з вини банку суми вкладу та/або суми відсотків вкладнику згідно з умовами цього договору, банк сплачує вкладнику пеню у розмірі 0,05 % річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно та, як вже зазначалось, введення рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 33 від 20.12.2012 року тимчасової адміністрації у відповідача не є підставою для невиконання зобов'язань за договорами банківського вкладу, оскільки наслідком запровадження тимчасової адміністрації, визначеним ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не встановлено обмежень щодо виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк яких закінчився, а також неустойки, матеріальних втрат, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня на суму вкладу в розмірі 246,58 грн., 3% річних на суму вкладу в розмірі 14 794,52 грн., пеня на суму відсотків всього - 23,14 грн., з яких: пеня на суму відсотків за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. в розмірі 7,62 грн., пеня на суму відсотків за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р. в розмірі 3,41 грн., пеня на суму відсотків за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в розмірі 12,11 грн. та 3% річних на суму відсотків всього - 726,73 грн., з яких: 3% річних на суму відсотків за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. в розмірі 457,11 грн., 3% річних на суму відсотків за період з 01.12.2012 р. по 22.12.2012 р. в розмірі 204,54 грн., 3% річних на суму відсотків за період з 23.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в розмірі 65,08 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національного університету біоресурсів і природокористування України до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 272/368 від 19.10.2012 р. в розмірі 5 295 676,82 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, ідентифікаційний код 19454139) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, ідентифікаційний код 00493706) суму вкладу в розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп., нараховані відсотки в сумі 279 885 (двісті сімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 85 коп. за період з 01.11.2012 р. по 28.01.2013 р., пеню на суму вкладу в розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 58 коп., 3% річних на суму вкладу в розмірі 14 794 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 52 коп., пеню на суму відсотків в розмірі 23 (двадцять три) грн. 14 коп. та 3% річних на суму відсотків в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 73 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, ідентифікаційний код 19454139) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, ідентифікаційний код 00493706) витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 березня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 22 березня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна