Рішення № 30163206, 26.03.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

2/359/965/2013 359/1707/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 березня 2013 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кабанячий Ю.В.,

при секретарях Тоцькій К.О., Кравцовій Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення злочину суд,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 р. позивач звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 25696 грн. 80 коп. (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок) - майнової шкоди; стягнути із ОСОБА_3 на її користь 160 000 ( сто шістдесят тисяч) гривень 00 коп. - моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 19 листопада 2007 року близько 19 години 30 хвилин в темну пору доби на 46 км.+477м. автодороги «Київ - Харків», на території населеного пункту с. Іванків Бориспільського району Київської області, водій ОСОБА_3, керуючи власним технічно справним легковим автомобілем марки «HYUNDAI GRANDEUR», реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який стояв на розділовій смузі транспортних потоків зустрічних напрямків.

Внаслідок дорожньо-транспортпої пригоди пішохід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 5/334 від 29.12.07, отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна, множинні лінійні поверхневі ранки тім'яної та лівої лобної області голови, крововиливи і м'яких тканинах волосистої частини голови, повний розрив хребта на рівні між 1 та 2 шийними хребцями з переломом зубоподібного відростку 2 шийного хребця, із повним відривом основи черепу від 1 хребця, зруйнування оболонок та речовини спинного мозку; множинні садна, синці, забійні рани тулуба та кінцівок; множинні переломи ребер, розрив грудини, розрив грудного відділу хребта; перелом середньої третини правого плеча; ампутація правої ноги на рівні верхньої третини гомілки; перелом верхньої третини лівої гомілки; крововилив у прикореневих та міжчасткових відділах легень з розривами легеневої плеври, крововиливи у зв'язках печінки; які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

28 листопада 2007 року СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області за фактом ДТП в результаті якої настала смерть пішохода ОСОБА_4 порушено кримінальну справу № 05-5859 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

07 грудня 2007 року в рамках вказаної кримінальної справи, згідно вимог ст.49 КПК України її визнано потерпілою.

28 липня 2011 року відділом розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління ГУ МВС України в Київській області щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та пред'явлено обвинувачення у вчиненні вказаного злочину по даній кримінальній справі.

В результаті даного злочину, їй було завдано матеріального збитку, який виразився у витратах пов'язаних з похованням її батька ОСОБА_4, а саме витрати на поминальні обіди: продукти харчування, оренда приміщень та

обслуговування поминок, всього на загальну суму - 25696 грн. 80 коп. (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок).

Крім вказаного матеріального збитку, злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 їй заподіяна і моральна шкода, яка проявилася в тому, що батько трагічно загинув у віці 67 років. Не звертаючи уваги на похилий вік, останній був життєрадісний, сповнений оптимізму на подальше своє життя, ставив перед собою багато цілей, які завжди виконував, ніколи не скаржився на своє здоров'я. Його загибель ввергла її у тяжкий стрес, який триває і по цей день. Крім того після трагічної загибелі батька відразу захворіла її мама, яка не змогла пережити втрату свого чоловіка і пішла з життя. Біль утрати посилювалась цинічною байдужістю ОСОБА_3 до наслідків вчиненого ним злочину. Більш того, після ДТП він здійснював активні дії, спрямовані на уникнення відповідальності. Він жодного разу не зустрівся нею, щоб виразити співчуття та вибачитись за вчинене. Біль утрати батька переслідує її до цього часу.

Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести їй та її родині. Витрати, пов'язані з відновленням її психічного стану. Моральна шкода нею оцінена в 160 000 ( сто шістдесят тисяч) гривень 00 коп.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. До страхової компанії «Просто страхування» позовні вимоги не пред'являли, так як нею вони були відшкодовані.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди не визнала, а щодо моральної шкоди визнала частково на суму 10000 грн. з врахуванням виплати 2500 грн. страховою компанією. В обґрунтування своєї позиції вказала на наступне. При задоволенні позовних вимог заочним рішенням позивачки в частині відшкодування матеріальної шкоди суд послався на ст.1166 ЦК України, яка не поширюється на правовідносини між позивачем i відповідачем, i навпаки, не було застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати необхідні витрати на поховання ocoби, яка зробила ці витрати. У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992, також закріплений обов'язок організації або громадянина, відповідальних за заподіяння шкоди, у випадку смерті потерпілого відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги i обряди) ocoбi, яка понесла ці витрати.

Законом України «Про поховання та похоронну справу» (ст. 2) встановлено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Таким чином, церемонію поминання не віднесено до поховання, що випливає також зi змісту абз. 8-10 ст. 2 наведеного Закону. Така ж точка зору відображена i в судовій практиці (ухвала Верховного суду України від 29.09.2010 по cnpaвi № 6-35316св10).

Позивачем не доведено суму моральної шкоди. Залишено поза увагою той факт, що ДТП сталося не тільки внаслідок порушення Правил дорожнього руху з боку відповідача - батько позивачки, нехтуючи правилами дорожнього руху, переходив проїжджу частину дороги в неустановленому для переходу місці, що є грубою необережністю i також в значній мipi посприяло ДТП. У п. 2 Постанови № 6 роз'яснено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли інше не встановлено законом, розмір відшкодування, належного з володільця джерела підвищеної небезпеки, має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Також просить врахувати, що на утриманні відповідача є малолітня дитина та в нього на даний час скрутне матеріальне становище.

Суд дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази в їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються Цивільним кодексом України (надалі -ЦК України).

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 19 листопада 2007 року близько 19 години 30 хвилин в темну пору доби на 46 км.+477м. автодороги «Київ - Харків», на території населеного пункту с. Іванків Бориспільського району Київської області, водій ОСОБА_3, керуючи власним технічно справним легковим автомобілем марки «HYUNDAI GRANDEUR», реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який стояв на розділовій смузі транспортних потоків зустрічних напрямків. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких як небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, який був обвинувачений за ч.2 ст.286 КК України, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2011 р. було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 р.», відповідно до п. «в» ст.1,6 вказаного Закону (а.с.9-10). В мотивувальній частині вказаної постанови суд встановив, що в наслідок ДТП за участю водія ОСОБА_3 та з його вини, пішоходу ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження які мають ознаки тяжких як небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Дана постанова суду вступила в законну силу. Факт заподіяння смерті ОСОБА_4 також підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.19).

В ч 4 ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України надано право пред'явити позов у порядку цивільного судочинства особам, які не пред'явили цивільного позову в кримінальній справі по будь-яким причинам.

Частина 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Дану норму закону роз'яснив Пленуму ВСУ в абз.1 п.2 постанови №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.440, 450 ЦК (ст.ст.1166, 1187 ЦК України) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки -незалежно від наявності вини, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок не переробної сили або умислу потерпілого. Під володільцями цих джерел розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності або з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Визнано, що власником джерела підвищеної небезпеки легковим автомобілем марки «HYUNDAI GRANDEUR», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3 (а.с18.), відповідач по справі, вина якого встановлена вищевказаною постановою Бориспільського міськрайонного суду.

Подані квитанції та рахунки на загальну суму 25696,80 грн., що підтверджують витрати позивача за поминальні обіди. Дані докази суд приймає до уваги та вважає їх такими, що є належними. Поминальні обіди є невідємною частиною обряду поховання відповідно до звичаїв нашого народу. Таким чином дані витрати буди вимушені і є пов'язаними безпосередньо зі смертю рідної людини. Посилання представника відповідача на норми Закону України «Про поховання та похоронну справу» є не вірним, так як даний закон врегульовує лише процес поховання, а не правовідносини, які виникли в зв'язку з цим похованням.

Посилання представника відповідача на зменшення суми збитків в результаті грубої необережності потерпілого суперечить ч.3 ст.1193 ЦК України.

В даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд прийшов до переконання про задоволення даної вимоги частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4: суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин».

Моральну шкоду повинна відшкодовувати особа, яка винна у її заподіянні (ст. 1167 ЦК України, п. 7 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995р. № 4, розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, за яких обставин і якими діями вони завдані, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.Таким чином дані правовідносини регулюються чинним Цивільним кодексом України, є передбачена відповідальність за заподіяння моральної (немайнової) шкоди.

Згідно роз'яснень, даних у п.9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у даному конкретному випадку, суд враховує моральні страждання позивача, внаслідок скоєного відносно її батька злочину, що призвело до його загибелі. Суд погоджується з думкою позивача, що смерть близької людини не вираховується матеріальними чинниками, але хоч якимсь чином може компенсувати душевний біль та страждання.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає можливим стягнути з відповідача в рахунок заподіяної позивачу моральної шкоди в розмірі 45 000 гривень. При визначенні суми моральної (немайнової) шкоди, суд виходив з принципів розумності, доцільності і справедливості з тим, щоб рішення було таким, що може бути реально виконане.

При визначенні суми моральної (немайнової ) шкоди суд врахував наявність на утриманні відповідача малолітнього сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, що і послужило підставою для застосування відносно ОСОБА_3 Закону України «Про амністію». Наявеність скрутного матеріального становища представником відповідача не доведено жодним доказом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 р., позивачі за подання позову про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення злочину, від сплати судового збору звільняються. Тому судовий збір на користь держави в розмірі 188,20 грн. необхідно стягнути з відповідача.

Тому, керуючись ст.ст.23, 1166-1167, 1187 ЦК України, ст.ст.10,60,88, 213-215, 218,224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, код. НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 25696 (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, код. НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди кошти в сумі 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, код. НОМЕР_2 на користь держави Україна судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В.Кабанячий