Рішення № 30161670, 25.03.2013, Волноваський районний суд Донецької області

Справа №2/221/324/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха 25 березня 2013року

Волноваський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Гальченко І.В.

при секретарі - Сєрих І.С.

за участю позивачки, її представника -адвоката ОСОБА_1, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу по позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за просрочення сплати аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з цим позовом, яким просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 29.849грв.33коп. за просрочку уплати аліментів за період з листопада 2010року по 01.02.2013року, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням райсуду з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1., але відповідач це рішення суду не виконує і станом на 23.Х1.2012року його заборгованість по аліментах складає 7.608грв.05коп., оскільки він не регулярно платить їй аліменти, має заборгованість, вона має право отримати неустойку 1% від суми заборгованості по аліментах за кожен день, тому загальна сума пені за вказаний період складає 29.849грв.33коп., яку вона просить стягнути з відповідача.

Позивачка в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги не визнав, показав суду, що він дійсно з листопада 2010року не працював, тому аліменти платив не регулярно, але платив фактично кожного місяця, інколи не в повній мірі, оскільки не мав можливості, проте від сплати аліментів не ухилявся, не міг знайти роботу, а коли працевлаштувався то одразу подав заяву про стягнення заборгованості і тепер з нього стягують 50% - 25% аліменти на дитину і 25% заборгованості. Просив також врахувати те, що у нього вагітна дружина, яка працює на легкій праці і тому має незначний заробіток, також він утримує бабусю своєї дружини, яка живе з ними, лежача, 1929р.н., потребує стороннього догляду, що вони з дружиною і роблять, а також його мати інвалід 3 групи, не працює, він також і їй допомагає. Просив врахувати його сімейний та матеріальний стан, тим більше, що він часто купував дочці одяг і речі (крім грошей, яки посилав позивачці коли не працював). Тому його вини у заборгованості немає і платити пеню не згоден..

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні, сторони були одружені, відповідач є батьком дитини, яка живе з позивачкою і рішенням Волноваського райсуду від 02.10.2006року з нього стягнуті алісменти в розмірі 1/4 частини заробітку і усіх доходів на утримання дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1. до її повноліття (це сторони визнали в судовому засіданні, хоча позивачкою на доказ своїх вимог не надано суду ні копії рішення райсуду про стягнення аліментів, ні копію свідоцтва про народження дитини ні того, шо дитина живе з нею).

Відповідач аліменти на утримання дитини з листопада 2010року по 31.12.2012року платив не регулярно і станом на 23.Х1.2012року має заборгованість в сумі 7608грв.05коп. (а.с.5).

На доказ цього позивачка надала суду довідку-розрахунок, яка ніким не завірена (на ксерокопії печатки взагалі немає (а.с.5), а оригінал цієї довідки ні позивачка, ні її представник суду не надали.

При цьому саме з цієї суми позивачка надала суду розрахунок пені (а.с.27-28).

Відповідач із сумою заборгованості не згоден, на доказ своїх заперечень подав суду суду належним чином оформлену довідку-розрахунок ВДВС, в якій вказано, що його заборгованість станом на 01.01.2013р. становить 6644грв.05коп. (а.с.41).

Тому суд вважає, що сума заборгованості відповідача по аліментам на утримання доньки станом на 01.01.2013року складає саме 6644грв.05коп., і доводи позивачки в цій частині не бере до уваги.

Відповідно до вимог ст.196 СК України при виникненні заборгованості по аліментам за рішенням суду з вини особи, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.

Таким чином суд вважає, що хоча дійсно у відповідача станом на 01.01.2013року (з січня 2013року він працевлаштувався і одразу подав у бухгалтерію за місцем праці заяву про відрахування на користь позивачки аліментів в розмірі 25% на утримання дитини і 25% на погашення заборгованості) є заборгованість по аліментам з листопада 2010року в сумі 6644грв.05коп.

Але суд вважає, що вказана заборгованість виникла не з вини відповідача. Оскільки, по-перше, з листопада 2010року він ніде не працював, працевлаштуватися не міг, але при цьому він не ухилявся від сплати аліментів на дитину за рішенням суду, оскільки практично щомісяця він направлял позивачці гроші (а.с.41, 4-5, 16-21). По-друге, відповідач надавав іншу допомогу на утримання дитини - а саме купував їй речі, одяг, брав дитину до себе, возив на оздоровлення - це позивачка визнала під час першого судового засідання.

Позивачка просить у своїх позовних вимогах (і так само заявила і в судовому засіданні) стягнути пеню з відповідача за період з листопада 2010року по 01.01.2013року (а.с.26-28).

Але при цьому відповідач вже мав заборгованість по аліментам станом на 01.Х1.2010року в сумі 3989грв.25коп. (згідно довідки-розрахунку державного виконавця - а.с.41).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за період з листопада 2010року по 01.02.2013року (той період, за який позивачка просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів) складає - 2654грв.80коп. (6644грв.05коп. Мінус 3989грв.25коп. =2654грв.80коп.).

Тобто позивачка мала привести розрахунок пені саме з цієї суми, а не із суми 7.608грв.05коп.. як вона просила у позові.

Крім того позивачкою наданий суду неправильний розрахунок, тобто вона не надала суду докази своїх вимог.

Крім того, оскільки згідно з вимогами ст.196 СК України і п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», пеня за прострочення сплати аліментів стягується лише в тому випадку, коли заборгованість виникла з вини особи, яка має платити аліменти.

Як було встановлено в судовому засіданні, вина відповідача не встановлена - він з листопада 2010р. не працював, намагався знайти роботи і при цьому він аліменти на утимання дитини платив (йому було нараховано за вказаний період з листопада 2010року по 01.01.2013року 6064грв.80коп., а сплатив він 3410грв. -а.с.41, тобто більше половини). Також надавав іншу допомогу в утриманні дитини, хоча у нього на утриманні дружина (вагітна, знаходиться на легкій праці), бабуся (1929р.н., яка нерухома та потребує стороннього догляду), мати -інвалід 3 групи.

І одразу після працевлаштування відповідач добровільно почав платити аліменти і погашати заборгованість по ним.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивачки необгрунтованими і не доведеними перед судом і тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з позивачки, якій у задоволенні позовних вимог відмовляється, слід стягнути судові витрати: судовий збір - 229грв.40коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.84, 180,183, 196 СК України, п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст.ст.15,208-209, 212-215, 88 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за просрочення сплати аліментів на утримання дитини - ВІДМОВИТИ у зв*язку з необгрунтованістю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 229грв.40коп. на розрахунковий рахунок №31213206700179 у банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, код ЄДРПОУ (банку) 37980308, код ЄДРПОУ (суду) 02895840 до державного бюджету Волноваського району 22030001, код класифікації і доходів бюджету -22030001 (Державна судова адміністрація України, 050).

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна і резолютивна частини в судовому засіданні 25.03.2013року без присутності сторін.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано суддею 25.03.2013року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: