Рішення № 30160739, 20.03.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/78/13 р.

0529/7599/2012

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м. Красноармійськ

у складі: головуючого-судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника ДП «ВК «Краснолиманська» Попова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «ВК «Краснолиманська» про скасування безпідставних наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання відповідача вчинити пенні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП «ВК «Краснолиманська» про скасування безпідставних наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання відповідача вчинити пенні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з 17 лютого 1992 року по 17 жовтня 2012 року він працював на ДП «ВК «Краснолиманська» , в т.ч. - з 14 лютого 2001 року і до звільнення - гірничим робітником з ремонту гірничих виробок 4-го розряду дільниці РГВ-1. Роботодавець протиправними наказами від 09 липня 2012 року і 21 серпня 2012 року двічі оголосив йому догану за недотримання вимог нормативних актів з і питань охорони праці, - не зважаючи на те, що саме ці акти не були доведені до відома підземних робітників діл. РГВ-1 у встановленому законом порядку. Позивач звертає увагу на те, що у вересні ц.р. на ДП «ВК «Краснолиманська» сталося два випадки смертельного травмування робітників під час виконання робіт у підземних умовах. 14.10.12 електронною поштою, а 15.10.12 - безпосередньо через особу, уповноважену на приймання кореспонденції, він повідомив роботодавця про порушення адміністрацією ДП «ВК «Краснолиманська» вимог нормативних актів, що стосуються питань безпеки праці, зажадав забезпечення умов, що виключають недбалість службових осіб, неналежні підготовку і проведення гірничих робіт на ДП «ВК «Краснолиманська». Проте, керівник останнього, ОСОБА_3, проігнорував його звернення, не надав на нього відповіді, не здійснив жодного заходу щодо його розгляду (див. ст.212-3 КУпАП, ч.2 ст.245 КЗпП України). У той самий день, саме 15.10.12, начальником діл. РГВ-1 ОСОБА_4 йому було надано для ознайомлення проект наказу №« 1224 Н», згідно якого йому оголошувалося про: нібито виявлену недбалість - порушення технологічної дисципліни; майбутнє часткове позбавлення жовтневої виробничої премії; намір адміністрації отримати згоду профкому на його звільнення. Оскільки вказаний документ не було належним чином оформлено, він зробив відповідний запис на його зворотному боці - про свою незгоду з проектом, намір отримати копію Наказу №1224Н - для оскарження. У зв'язку з неможливістю надати йому запитувану копію в існуючому вигляді, на його прохання ОСОБА_4 записав номер наказу у наданому йому «Повідомленні» ОСОБА_3 (запрошення адміністрації на засідання профкому ДП «ВК «Краснолиманська» з питань його, не члена профспілки, звільнення!), пообіцяв надати документ після остаточного оформлення. 16.10.12 він пересвідчився у заступника голови профкому ОСОБА_5 про існування відповідного подання адміністрації профкому, отримав ствердну відповідь. З якою метою його було запрошено на профком залишилося нез'ясованим, у всякому випадку він не міг потрапити 17.10.12 на засідання виборного профоргану, оскільки його не було звільнено від виконання трудових обов'язків у вказаний день (зазвичай засідання відбуваються у час, коли він працює у шахті). Саме 17.10.12, після виїзду на-гора і миття в лазні (близько 15:15) він зайшов у нарядну діл. РГВ-1, де перебував заст. начальника дільниці ОСОБА_6. На його прохання надати йому копію Наказу №1224Н, вказана службова особа лише на відстані продемонструвала йому вказаний документ, з посмішкою відмовилася виконати обіцянку начальника дільниці. Оскільки ОСОБА_4 в цей час був відсутній, йому не залишалося нічого іншого, як звернутися у юрвідділ підприємства з аналогічним проханням до керівника юридичної служби ОСОБА_7. Остання, в присутності своїх колег, юрконсультів ОСОБА_8 і ОСОБА_2, відмовилася надати йому Наказ №1224Н, з тієї підстави, що нібито відповідної копії у неї немає. Безпорадний, принижений, обурений протиправними діями адміністрації, він, приблизно о 15:40, був вимушений залишити територію підприємства. На наступний день, як і напередодні, приблизно о 6:00, він прибув на ДП «ВК «Краснолиманська». Спроба пройти турнікет-зчитувач автоматизованої системи табельного обліку (АСТУ) залишилася марною. З невідомої йому причини його чіп-картка не спрацьовувала. Телефонні дзвінки у відділ контрольно-табельного обліку (ВКТО), гірському диспетчеру - ясності не внесли. З метою запобігти звільненню його з підстав прогулу, або звинувачень у появі на підприємстві у нетверезому стані, він був вимушений зателефонувати до Красноармійського міськвідділу міліції. Поки він очікував міліціонерів чергова ВКТО на прохідній повідомила, що його вже звільнено (тому - на територію ДП «ВК «Краснолиманська» не допустила). Згодом прибули міліціонери. Отримавши його письмові пояснення, жодним чином не пересвідчившись у адміністрації ДП «ВК «Краснолиманська» у дійсності його стверджень, не здійснивши будь-яких дій щодо захисту його прав, оперуповноважений ОСОБА_9 з своїм напарником рушили геть на службовому автомобілі з державним №1348. Далі були: принизливе очікування начальника дільниці, супровід його ОСОБА_4 і ОСОБА_6, як арештанта, до відділу кадрів, видача під розписку трудової книжки і наказу про звільнення (першої сторінки), відвідування розрахункового відділу бухгалтерії, нетривалі збори належного йому майна і остання подорож додому...

Підставою його звільнення у Наказі №« 2806К» від нібито 17.10.12 р. вказано систематичне, без поважних причин, невиконання «посадових обов'язків», покладених на нього трудовим договором та правилами ВТР. В якості доказів його провини, документ містить посилання на накази від 09.07.12 і 21.08.12 р., згідно яких: 1) посадові обов'язки він виконував, але порушував вимоги щодо безпеки виконуваних робіт; 2) йому вже оголошено стягнення (більш ніж одне стягнення за одне й те саме правопорушення не передбачене ст.ст. 147, 149 КЗпП України), до того ж, вказані накази він оскаржив, і судовий розгляд відповідної скарги ще не відбувся (справа Красноармійського міськрайсуду 2/0529/2340/2012). Що ж стосується наказу № 1224Н, він звертає увагу, що 1) - не є наказом про стягнення (АКТ-наказ «про покарання» - безглуздий винахід ОСОБА_3 і К°); 2) - не був доведений до його відома у встановленому порядку (під розписку); 3) - не має жодних посилань на відповідні докази (підстави свого створення); 4)- не ґрунтується на відповідним чином зареєстрованих і доведених до відома працівників нормативних актах ДП «ВК «Краснолиманська» (див. ч.З ст.57 Конституції; ст.ст. 13, 18, 29, 142 КЗпП; ч.ч. 9-11 ЗУ «Про колективні договори та угоди»; Положення, затверджене Постановою КМУ №225 від 05.04.94); 5) буде оскаржений в комісію з трудових спорів підприємства, після отримання належним чином оформленої копії (питання часу); 6) - незмінний з 15.10.12, завдяки його запису на зворотному боці документа (якщо вважати, що роботодавець має хоч краплину совісті).

Невиконання так званих «посадових» обов'язків, яке ставиться йому в провину, може бути визнано самостійним дисциплінарним правопорушенням, карним - на підставі ст.40 п. 3 КЗпП України, лише за умов: заподіяння шкоди підприємству; систематичного характеру порушень (тобто повторення виключно аналогічних випадків бездіяльності, чи недбалості - невиконання, або неналежного виконання робіт). Яку шкоду заподіяно ДП «ВК «Краснолиманська», внаслідок його «правопорушень», Н1224 і Н2806 - не визначено. Так само, автори усіх безглуздих актів (посилальних наказів Н2806), не зазначили в своїх опусах, який саме Закон України визначив усі нібито скоєні ним порушення - аналогічними, або спорідненими, і саме - дисциплінарними правопорушеннями. Позивач нагадує відповідачу і суду: виключно законами України визначаються діяння які є дисциплінарними правопорушеннями (див. п.22 ч.І ст.92 Конституції України).

Стосовно його «посадових обов'язків». Останні, на підставі ч.4 ст.96 КЗпП України визначаються тарифно-кваліфікаційним довідником для підприємств вугільної промисловості, що містить, стосовно його професії і розряду, характеристики робіт, що він повинен виконувати, вимоги щодо спеціальної освіти (мінімальний перелік специфічних знань). Факт бездоганного виконання мною доручених робіт, дотримання умов трудового договору підтверджено здійсненими при звільненні, і так само - у інші періоди «виявлення порушень», виплатами і їх розміром, вищим за мінімальний, обумовлений розміром моєї годинної тарифної ставки (див. ст.ст. 90, 94, 95, 96, 111, 112 КЗпП України; п.6.7 Колдоговора 2006 р. ДП «ВК «Краснолиманська»).

Стосовно «покладення» на нього інших обов'язків - так званими Правилами ВТР «ВК «Краснолиманська», - роботодавець не поквапився довести їх до його відома, зареєструвати у визначеному законодавством порядку, - разом з Колдоговором 2006 р., що по теперішній час існує у вигляді незареєстрованого тексту і не має жодного посилального додатку. Так, на думку ОСОБА_3 (згідно отриманого мною листа ДП «ВК «Краснолиманська» №01/11-2698 від 13.11.12 та доданих до нього правил ВТР), діючий внутрішній розпорядок на підприємстві розроблено, затверджено і зареєстровано у 2002 році. В той же час, з прийняттям 29.06.04 р. нового Колдоговору, дія попереднього і його додатків, у т.ч. - ВТР2002, припинилася (див. ст.9 ЗУ «Про колективні договори та угоди»). У згаданому листі самоправний роботодавець не спромігся надати відповідь на питання, які саме трудові, або інші обов'язки, покладені на нього, він порушував систематично і без поважних причин. ОСОБА_3, демонструючи безпідставну самовпевненість, юридичне неуцтво, не визнав наявність боргу підприємства щодо невиплаченої і ненарахованої йому зарплати, навіть тоді, коли факт існування такої заборгованості було ним доказано посиланням на рішення Красноармійського міськрайсуду і Територіальної інспекції праці в Донецькій області! Лише того факту, що у жовтні ц.р. йому не були сплачені відповідні суми за час вимушеного перебування на території ДП «ВК «Краснолиманська» (понад встановлений безоплатний ліміт - 1 година: див. п.6.10 Колдоговору «ВК «Краснолиманська» 2006р., п.9.6 діючої Галузевої угоди, достатньо, щоб у судовому порядку було визнано: на підставі ст.117 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача на його користь середній заробіток з моменту звільнення і до прийняття остаточного судового рішення по справі (18.10.12 йому було незаконно відсторонено від роботи, видана трудова книжка, копія першої сторінки наказу про звільнення, довідка про нараховані під час звільнення суми). Невиконання повного розрахунку з ним підтверджується також ненарахуванням середнього заробітку за час виконання державних обов'язків - участь у судовому засіданні Апеляційного суду Донецької області від 02.10.12 по справі 22ц/0590/9817/2012 (справа про незаконне звільнення гірничого робітника «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_10 на даний час перебуває у провадженні ВССУ). Наявність грошової заборгованості підприємства стосовно його випливає також із змісту Довідки №1814 від 13.11.12 про обчислення заробітку за останні 12 місяців перед звільненням. Так, у даному випадку, в порушення п.10 ПКМУ №100 від 08.02.95 (із змінами), ч.І ст.5 ЗУ «Про колективні договори та угоди», а також - п.9.5 Галузевої угоди, роботодавцем не були застосовані коригуючи коефіцієнти, що підлягають застосуванню у розрахунках середньої заробітної плати у зв'язку з підвищенням мінімальної зарплати в Україні згідно закону про держбюджет на відповідний рік. Згідно ст.13 ЗУ «Про держбюджет на 2012 рік, п.9.4.1 Галузевої угоди, таблиці 1 додатку угоди 1 до умов оплати праці працівників вугільної промисловості, його годинна тарифна ставка у жовтні 2012р. повинна дорівнювати 1118грн/167 годин х 1.2 х 4,369 = 35,10 грн /год. (не враховуючи регіональний коефіцієнт підвищення, що дорівнює, на підставі Регіональної угоди, 1, 15). З табуляграми нарахувань за жовтень судові не важко буде встановити, що роботодавець розрахував здійснені йому виплати з тарифу 26,30 грн/год. Таким чином існування заборгованості підприємства по виплатам його зарплати, у всякому випадку - за жовтень ц.р., факт - безспірний.

Виходячи з наведеного позивач у справі просить суд ухвалити рішення яким поновити його на роботі у якості гірничого робітника з ремонту гірничих виробок 4-го розряду діл. РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська»; визнати протиправними і скасувати ДП «ВК «Краснолиманська» накази №1224Н і №2806К; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни у записи в його трудовій книжці; а також сплатити йому: а) винагороду за вислугу років, час вимушеного перебування на підприємстві і безпідставно утриману частину премії за жовтень 2012 р.; б) середній заробіток за час виконання держобов`язків 02.10.12; в) за час вимушеного прогулу і затримки повного розрахунку із звільненням (з 18.10.12 і до поновлення на роботі і погашення заборгованості по зарплаті).

У зв'язку з існуванням безспірної заборгованості відповідача з не нарахованої несплаченої йому зарплати (незалежно від судового рішення, що буде прийнято про поновлення або відмову у поновленні на роботі), прошу суд врахувати, що з вини відповідача він, на протязі календарного місяця не отримував зарплату (суми несплаченого боргу), - виділити в окреме, попереднє провадження вирішення питання про стягнення на його користь з відповідача суми його середнього місячного заробітку (з урахуванням виконаного ДП «ВК «Краснолиманська» розрахунку № 1700 від 19.10.12) - згідно санкції, передбаченої ст.116 КЗпП України за затримку виплати остаточних розрахункових сум звільненому.

На а.с. 25-29, 208-210, 218-223, 226, 239 долучаються уточнені позовні заяви, ОСОБА_1 згідно яких позивач просить суд ухвалити рішення яким поновити його на роботі у якості гірничого робітника з ремонту гірничих виробок 4-го розряду діл. РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська»; визнати протиправними і скасувати ДП «ВК «Краснолиманська» накази №1224Н і №2806К; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни у записи в його трудовій книжці; а також сплатити йому: середню заробітну плату за час вимушеного прогулу по день складення повного тексту рішення суду у сумі 42560,76 грн., заборгованість: за роботу у нічний час, вечірній час, премія, вислуга, 3-денна відпустка за сімейною обставиною у жовтні 2012 року, доплату до тарифної ставки, а всього у сумі 3978,49 грн.(згідно розрахунку на а.с. 238-239). Крім того, позивач у справі просить стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 20000 грн., оскільки неправомірними діями відповідача йому спричинені моральні страждання, він вимушений звертатися до суду за захистом своїх законних прав, він був позбавлений роботи, його сім'я залишилася без матеріального забезпечення, були втрачені нормальні життєві зв'язки.

У судовому засіданні позивач у справі на задоволенні позову наполягає, просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки позивач обґрунтовано був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і звільнений з роботи згідно вимогам трудового законодавства.

Третя особа - ОСОБА_3 просить справу розглядати в його відсутність, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 97.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, позивач у справі перебував у трудових віднесеннях з відповідачем у справі з 17 лютого 1992 року по 17 жовтня 2012 року працюючи, а з 14 лютого 2001 року і до звільнення - гірничим робітником з ремонту гірничих виробок 4-го розряду дільниці РГВ-1, що підтверджується трудовою книжкою позивача та наказами на а.с. 06-07, 100-102.

Згідно наказу ДП «ВК «Краснолиманська» № 2806К від 17 жовтня 2012 року (а.с. 09) позивач у справі за систематичне без поважних причин невиконання посадових обов'язків, відповідно до ст. 40 п. 3 КЗпП України. Згідно запису у книзі обліку трудових книжок ДП «ВК «Краснолиманська» на а.с. 103-106 трудова книжка позивачу у справі видана 18 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92 р. із змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.04.94 р., № 18 від 26.10.95 р., № 15 від 25.05.98 р. при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідальність законові. Згідно п. 23 цієї ж Постанови встановлено, що за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З наказу ДП «ВК «Краснолиманська» № 2806К від 17 жовтня 2012 року на а.с. 09 вбачається, що систематичне невиконання трудових обов'язків позивачем нібито підтверджено наказами «ВК «Краснолиманська» №769Н від 09.07.12 р., №969 від 21.08.12 р. і № 1224Н від 15.10.2012 р.

В той же час з рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2012 року на а.с.234-236 накази «ВК «Краснолиманська» №769Н від 09.07.12 р., №969 від 21.08.12 р. відносно дисциплінарних стягнень відносно ОСОБА_1 скасовані. Наказом «ВК «Краснолиманська» № 1224Н від 15 жовтня 2012 року позивач у справі не притягався до дисциплінарної відповідальності (а.с. 43).

Таким чином, підстав для звільнення ОСОБА_1 по п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України відсутні, оскільки немає систематичного невиконання позивачем трудових обов'язків, тому позивача необхідно поновити на роботі у якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду дільниці РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська» і зобов'язати ДП «ВК «Краснолиманська» внести зміни у записи у трудову книжку ОСОБА_1 про скасування наказу № 2806К від 17 жовтня 2012 року та поновлення на роботі, тобто в цій частині позовні вимоги позивача у справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час суд не може прийняти до уваги бажання позивача відносно того, що тарифну ставку за його професією необхідно розрахувати розраховувати на підставі Галузевої і Регіональної угоди, оскільки згідно наказу № 783 від 27 червня 2012 року ДП «ВК «Краснолиманська» зарахували, що з 01 червня 2012 року збільшена мінімальна заробітна плата, тому і розрахунок тарифних ставок по підприємству проведений з цього розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 111,112 ). Виходячи з наведеного тарифна ставка підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду дільниці РГВ-1 складає 26,30 грн. (а.с. 112). Таким чином, вимоги позивача про підвищення оплати його труда в нічні та вечірні часи, а також підвищення розміру премії і за 3-денну відпуску за сімейною обставиною у жовтні 2012 року безпідставні і задоволенню не підлягають.

Згідно довідки на а.с. 200 середньоденний заробіток позивача у справі на момент звільнення складає 274,81 грн. при п'ятиденної робочої неділі.

Робочої неділі вимушені прогули складають з 18 жовтня 2012 року по 20 березня 2013 року, включно, складає 107 днів: жовтень - 10 днів; листопад - 22 дня; грудень - 21 день; січень 2013 р.-21 день; лютий - 20 днів; березень 13 днів, тому за час вимушеного прогулу з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 274,81 грн. х 107 грн. = 29354 грн. 38 коп.

Оскільки судом визнано, що позивач незаконно був звільнений по п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача суми за вислугу років за 9 робочих днів жовтня 2012 року, що складає 213, 03 грн., згідно розрахунку: (26,30 грн. х 54 год.) х 0,15 = 213 грн. 03 коп.

Відносно наказу № 1224Н від 15 жовтня 2012 року суд не знаходить підстав для його скасування, з наступних підстав (а.с. 43). У судовому засіданні встановлено, що 12 жовтня 2012 року робітникам ланці ділянки РГВ-1. у тому разі і позивачу у справі був виданий наряд на виконання робіт на уклоні 1 «біс» К5 П ст. ПК 7+11м.ГР по РГВ, що підтверджується нарядом - путівкою на а.с.42. З матеріалів справи на а.с. 43-46 вбачається, що дійсно ОСОБА_1 неналежним чином виконанні трудові обов'язки, що підтверджується доповідною запискою гірничого майстра на а.с. 44 та поясненними записками робітниками дільниці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на а.с. 45-46. Ствердження позивача ОСОБА_1 відносно того, що нібито на час виготовлення наказу пояснень ОСОБА_11 і ОСОБА_12 не було, оскільки таке ствердження позивача у судовому засіданні ніякими доказами не підтверджується. До видання наказу від позивача було витребуване пояснення, тобто порушень норм законодавства при виданні даного приказу не встановлено, тому підстав для скасування наказу не має.

Згідно запису записів руху внеску позивача у справі з 01.04.2012 р. по 08.01.2013 р. на а.с. 233 на рахунок ОСОБА_1 08 листопада зараховано 336 грн. 26 коп. нарахована підприємством премія за жовтень 2012 року. Хоча зарахування вказаної суми мало місце після звільнення позивача у справі суд не може вважати дану суму несвоєчасно виплаченої заборгованістю по заробітній платі, оскільки відповідно до п. 1.9 Положення про преміювання… з 01.01.2012 р. по ДП «ВК «Краснолиманська» встановлено, що преміювання робітників підприємства провадиться за результатами роботи за місяць і згідно до п. 1.11. вказаного Положення премії нараховуються за результатами роботи бригади, дільниці, цеху і т.п. або підприємства в цілому розподіляються між робочими пропорційно нарахованої їм заробітної плати… Таким чином, підприємство, відповідач у справі, не мав змоги виплатити позивачу у справі премію у день його звільнення.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 198,73 грн. за пересування до, або з місця роботи в шахті та суми 760,64 грн. за час вимушеного перебування на шахті, суд не знаходить підстав для задоволення вказаних вимог, оскільки розрахунок позивачем вказаних сум проведений на підставі Галузевої і Регіональної угоди. В той час як такий розрахунок необхідно провадить на підставі наказу № 783 від 27 червня 2012 року ДП «ВК «Краснолиманська» (а.с. 111,112 ), що також підтверджується розрахунком відповідача на а.с. 185. Крім того, суд вважає необхідним вказати, що графік доставки робітників на підприємство узгоджений з Автоперевізником ФОП, тому змінити вказаний графік у відповідача не має можливості. В той час може сам позивач у справі має можливість обрати інший вид транспортна прибуття або ж від'їзду з шахти і не перебувати зайвий час на території підприємства.

Таким чином, з відповідача у справі, ДП «ВК «Краснолиманська», на користь позивача необхідно стягнути: винагороду за вислугу років за 9 днів жовтня 2012 року у сумі 213 грн. 03 коп. та середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2012 року по 20 березня 2013 року у сумі 29354 грн. 38 коп., а всього 29567 грн. 41 коп.

Згідно ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні з вірогідністю встановлено, що позивач був звільнений з роботи з явним порушенням норм трудового законодавства, що призвело до моральних страждань, позивачем були втрачені нормальні життєві зв'язки і йому довелося докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати роз'яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, а також суд вважає за необхідне врахувати, що на користь позивача з відповідача стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 29354 грн. 38 коп. З таких підстав суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню у сумі 5000 грн., що у повному обсязі відшкодує позивачу його моральні страждання.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 40 ч. 1 п. 3, 116, 233, 237-1, Кодексу Законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. із змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.04.1994 р., № 18 від 26.10.1995 р., № 15 від 25.05.1998 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р., зі змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р., ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 2806К від 17 жовтня 2012 року про звільнення підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток дільниці РГВ ОСОБА_1 за ст. 40 п. 3 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі у якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду дільниці РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська».

Зобов'язати ДП «ВК «Краснолиманська» внести зміни у записи у трудову книжку ОСОБА_1 про скасування наказу № 2806К від 17 жовтня 2012 року та поновлення на роботі.

Стягнути з ДП «ВК «Краснолиманська» з р/р 26003301241 МФО 394233 ЄДРПОУ 31599557 ТВБВ № 10004/0218 філія Донецьке обласне управління на користь ОСОБА_1 винагороду за вислугу років за 9 днів жовтня 2012 року у сумі 213 грн. 03 коп. та середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2012 року по 20 березня 2013 року у сумі 29354 грн. 38 коп., а всього 29567 грн. 41 коп. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 41 коп.).

Стягнути з ДП «ВК «Краснолиманська» з р/р 26003301241 МФО 394233 ЄДРПОУ 31599557 ТВБВ № 10004/0218 філія Донецьке обласне управління на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі п'ять тисяч грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду дільниці РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська» підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: