Постанова № 30159107, 26.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 804/3110/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою - стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1), заборгованість до бюджету всього в сумі 1 627,60 грн. по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» (р/р 31518970700344, місцевий бюджет - 50, код платежу 13050414, отримувач УК у Томаківському районі, смт. Томаківка, код отримувача 36729802, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, МФО 805012).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, СПД ФО ОСОБА_1 повинна сплатити заборгованість в розмірі 1627 грн. 60 коп.

На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, копію адміністративного позову та інформацію про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. В матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення поштового повідомлення відповідачу від 07.03.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 35 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позиву або заяви про визнання позову до суду відповідач не надав.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців фізична особа - підприємець ОСОБА_1, код НОМЕР_1 (далі за текстом - СПД ФО ОСОБА_1 або відповідач) зареєстрована фізичною особою - підприємцем (реєстраційний № 2 18 000 0000 001161) та є платником податків.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 12.03.2012р. № 1115 відповідач перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ (Томаківське відділення.), з 28.02.2012р. № 7629. Юридична адреса відповідача: 53542, Дніпропетровська обл., Томаківський район с. Зоря, вул. Аврора, буд. 48.

Згідно п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України - у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Від СПД ФО ОСОБА_1 до органу державної податкової служби не надходила інформаація щодо будь-яких змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для на облік.

Відповідно до вимог чинного законодавства СПД ФО ОСОБА_1 є платником податків, та інших обов'язкових платежів та згідно заяви про застосування спрощенної системи оподаткування (далі за текстом - Заява), поданої власноруч до Томаківського відділення Нікопольської ОДПІ (вх. 13.03.12 №751(10)) з 01.04.2012р. - здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

Відповідно п.8 Заяви СПД ФО ОСОБА_1 обрана ставка єдиного податку яка відноситься до другої групи спрощенної системи оподаткування.

Нормами абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.

Відповідно п.8 Заяви СПД ФО ОСОБА_1 обрана ставка єдиного податку яка

відноситься до другої групи спрощенної системи оподаткування - 20 відсотків розміру

мінімальної заробітної плати (абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України).

Згідно класифікації видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2005) СПД ФО ОСОБА_1 здійснює такі види діяльності:

- код 47.11. - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- код 47.19.- інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

код 47.99. - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Станом на 12.02.2013 СПД ФО ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по платежу «єдиного податку фізичних осіб» всього в сумі 1627,60 грн.

Судом встановлено, що сума податкового боргу СПД ФО ОСОБА_1 утворилась в результаті наступного.

Згідно з п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПК України єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно п.291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п.291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) , а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Згідно п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.294.2 ст. 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно п.295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно п.295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Згідно п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, борг СПД ФО ОСОБА_1 по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» складається із несплачених грошових зобов'язань (авансових внесків), які самостійно визначені СПД ФО ОСОБА_1 на підставі п. 8 Заяви відповідно п. 295.1, п.295.2 ст. 295 ПК України.

Згідно п.295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Так, щомісячний птатіж СПД ФО ОСОБА_1 по платежу «єдиний податок з фізичних осіб», складає 214,60 грн., а саме:

- 214,60 грн. за квітень 201 2 року - термін сплати 20.04.2012р.;

- 214,60 грн. за травень 20 12 року - термін сплати 20.05.2012р.;

- 214,60 грн. за червень 2012 року - термін сплати 20.06.2012р.;

- 214,60 грн. за липень 2012 року - термін сплати 20.07.2012р.;

- 214,60 грн. за серпень 2012 року - термін сплати 20.08.2012р.;

- 214,60 грн. за вересень 2011 року - термін сплати 20.09.2012р.

Так, станом на 12.02.2013 року сума податкового боргу СПД ФО ОСОБА_1 по платежу єдиний податок з фізичник осіб» за квітень - вересень 2012 року, з врахуванням суми переплати та часткової сплати, складає всього в сумі 1 287,60 грн.

Судом встановлено, що фахівцями Томаківського відділення Нікопольської ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку фізичних осіб СПД ФО ОСОБА_1, про що складено акт від 06.12.2012 № 2505, в ході якої встановлено несвоєчасність подання податкової декларації єдиного податку фізичної особи - підприємця за І та II квартали 2012 року.

На підставі вищезазначеного акту фахівцями Томаківського відділення Нікопольської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. № НОМЕР_1, яким визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку фізичних осіб у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в ромірі 340,00 грн.

Вищезазначені акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були відправлені поштою 25.12.2012 на адресу СПД ФО ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення.

Даний лист 12.01.2013 було отрмано особисто СПД ФО ОСОБА_1

На момент нарахування сум згідно даного акту переплата в КОР платника відсутня.

Таким чином, податковий борг по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» СПД ФО ОСОБА_1, згідно вищезазначеного акту складає 340,00 грн.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення Томаківського відділення Нікопольської ОДПІ СПД ФО ОСОБА_1 не оскаржувались з адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Податковий борг по сплаті з бюджет податків та зборів у СПД ФО ОСОБА_1 виник у 2012 році внаслідок несплати СПД ФО ОСОБА_1 самостійно нарахованих грошових зобов'язань та по теперішній час не погашений підприємцем у добровільному порядку.

У зв'язку з чим, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України на адресу ФОП СПД ФО ОСОБА_1 була направлена податкова вимога: перша податкова вимога від 25.11.2012р. № 16.

Дана податкова вимога була наплавлена на адресу СПД ФО ОСОБА_1 поштою - та вручено 29.12.12 року згідно з рекомендованим повідомленням про вручення.

СПД ФО ОСОБА_1 станом на 12.02.2013 р. не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, у зв'язку з чим, нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст 59 ПКУ на адресу платника не направлялися.

Таким чином, сталом на 12.02.2013 р. СПД ФО ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» всього в сумі 1 627,60 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податків та збори в строки га розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу плата податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплаче сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених і Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПКУ органи ДПС мають право стягувати бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156)).

Відповідно до вимог пп.54.3.1- пп.54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

Дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно вимог ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 14, 16, 20, 36, 49, 54, 57-59, 66, 87, 95, 291, 294-295, 300 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1), заборгованість до бюджету всього в сумі 1 627,60 грн. по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» (р/р 31518970700344, місцевий бюджет - 50, код платежу 13050414, отримувач УК у Томаківському районі, смт. Томаківка, код отримувача 36729802, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков