Ухвала суду № 30155435, 02.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.

справа № 2а-2590/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: – не з’явився,

відповідача: – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року

у справі № 1170/2а-2590/11

за позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

до приватного підприємства «Алтіма», товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт»

про визнання правочину недійсним та стягнення коштів за нікчемним правочином, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулась у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до приватного підприємства «Алтіма», товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт», в якому просить визнати недійсним (оспорюваним) вчинений приватним підприємством «Алтіма»з товариством з обмеженою відповідальністю «Євросвіт»правочин, стягнути на користь держави 398322,31 грн. з приватного підприємства «Алтіма», товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція зазначає, що проведеною перевіркою встановлено такі порушення: неможливість фактичного здійснення приватним підприємством «Алтіма»господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв’язку з відсутністю складських приміщень, транспортних засобів; відсутність об’єктів, які підпадають під визначення підпункту а) пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України; порушення частини 1 статті 203, частини 1, статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених приватним підприємством «Алтіма»з постачальниками та покупцями.

Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі-продажу приватного підприємства «Алтіма»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним по ланцюгу до «вигодонабувача».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31 травня 2011 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Алтіма»з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якого складено довідку від 31 травня 2011 року № 464/15-20/37096730 (а.с. 30-34).

У зазначеній довідці позивач послався на обставини, що правочини між відповідачами, є недійсними, оскільки в порушення частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України правочини щодо придбання та продажу товарів (послуг) в момент їх вчинення не спрямовані на реальне настання наслідків, які ними обумовлені, внаслідок чого приватним підприємством «Алтіма»безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ в сумі 398322,31 грн.

Разом з тим, як вбачається зі змісту розділу 3 довідки документи, на підставі яких встановлено факт вчинення між відповідачами правочину та його правомірність, під час перевірки не досліджувалися, а тому є незрозумілим, який саме правочин вчинений відповідачами є недійсним (оспорюваним).

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є неконкретизованими, оскільки не дають можливості ідентифікувати, який саме правочин є недійсним (оспорюваним).

У позовній заяві позивач як на одну з юридичних підстав звернення до суду визначає статтю 228 Цивільного кодексу України та просить суд застосувати юридичні наслідки абсолютної недійсності правочину з підстав недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Подібні положення містять стаття 207 і частина 1 статті 208 Господарського кодексу України, згідно яких господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсний повністю або в частині.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що звернувшись із зазначеним позовом Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція не змогла надати належні докази на підставі яких позивач прийшов висновку про вчинення правочину без наміру створення правових наслідків; що невстановленим правочином порушено публічний порядок, і, що він суперечить інтересам держави і суспільства, а також, докази умислу посадових осіб відповідачів на вчинення невстановленого правочину. А отже, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим