Рішення № 30155054, 20.03.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/2831/2012

Провадження № 2/654/25/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів купівлі продажу від 15 липня 2009 року, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів купівлі продажу від 15 липня 2009 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 підтримали вимоги, зазначені у позовній заяві, у заяві про зміну та уточнення вимог наполягали на їх задоволенні, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва на право власності від 09.04.2008 року ОСОБА_3 на праві власності належало домоволодіння, що розташоване по вул. Морська №25-Ш в с. Залізній Порт, Голопристанського району, Херсонської області, а на підставі Державного акту від 04.08.2005 року належала земельна ділянка площею 0,0493 га, кадастровий номер №6522384300:02:044:0018, яка розташована за вищевказаною адресою. 15 липня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться по вул. Морська 25-Ш в с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області. В цей же день, між вказаними сторонами було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,0493 га за кадастровим номером № 6522384300:02:044:0018, що знаходиться по вул. Морська 25-Ш в с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області. Дані договори були посвідчені приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстровані в реєстрі за №1095 та відповідно за №1097. Починаючи з травня 2009 р. по жовтень 2009 р. ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному центрі «INTO - SANO» м. Одеса. У зв'язку з хворобою позивача договори відчуження домоволодіння та земельної ділянки було посвідчено нотаріусом з виїздом по місцю знаходження продавця за адресою: с. Залізний Порт, вул. Морська, буд. 25-Ш. Посилаючись на ст.ст.203, 215, 230 ЦК України просить визнати вказані договори купівлі-продажу недійсними.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги та уточненні вимоги не визнали, до суду надали письмові заперечення, відповідно до яких вказали, що під час посвідчення спірних договорів відчуження приватним нотаріусом було належним чином перевірені обставини справи, дійсні наміри сторін, встановлено факт належності найма на праві власності позивачу, а також перевірено чи дана угода не порушує права інших (третіх) осіб. Лише після перевірки вказаних факті договори купівлі-продажу були нотаріально посвідчені. Крім того, під час укладення вищевказаних договорів від дружини позивача ОСОБА_8 було отримано нотаріально посвідчену заяву на згоду на відчуження оспорюваних обєктів нерухомості шляхом продажу. Тобто, дружин не заперечувала проти відчуження житлового будинку та земельної ділянки саме шляхом відчуження, а не обміну чи укладення зустрічних договорів відчуження. Сторонами було укладено саме договори продажу нерухомого майна, продавець отримав грошові кошти та будь-яких претензій не виказував. Вказане підтверджується також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 03.04.2012 року, відповідно до якої він діючи добровільно без будь-якого тиску, обману, помилки, примусу, тощо розуміючи та усвідомлюючи значення своїх дій, повідомляв, що не має та мати не буде відносно відповідача будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру щодо спірних договорів, грошові кошти за вказаними договорами отримав в повному обсязі. Таким чином, вимоги позивача вважають надуманими та в їх задоволенні просили відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення зобовязання є договір або інший правочин (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно із ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Ст.657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: село Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1095.

Одночасно, 15 липня 2009 року між вказаними сторонами було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,0493 га за кадастровим номер 6522384300:02:044:0018, що знаходиться за адресою: село Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1097.

Відповідно до наданих суду позивачем документів, які свідчать про незадовільний стан здоровя позивача (витяги з медичної картки, епікризи), останній з травня 2009 року по жовтень 2009 рік знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному центрі «INTO - SANO» м. Одеса.

При цьому, як свідчать лікарняні листи позивача, останній знаходився на стаціонарному лікуванні двічі протягом півроку, що свідчить про тяжкість та прогресивний характер захворювання.

Згідно виписки з медичної картки №С1763, 04 травня 2009р. позивач поступив на стаціонар до медичного центру «INTO - SANO» м. Одеса із діагнозом: «Множественные хронические абсцессы подкожной жировой клетчатки обеих паховых областей, обеих подмышечных областей, сепсис, гипертоническая болезнь II cm, 2 ст., высокого риска, гипертензивное сердце (ГЛЖ по ЭКГ). Дисциркуляторная энцефалопатия II cm, смешанного генеза, ст. декомпенсации. Экзогенный депрессивный синдром. Нервная булимия. Сахарный диабет 2 тип, средней тяжести, декомпенсация. Язвенная болезнь 12-перстной кишки, ст. ремиссии. Остеохондроз 2-3 степени..».

Після перенесених двох складних операцій 15 травня 2009р. та 20 травня 2009р. позивача 25 травня 2009р. було виписано з лікарні на реабілітацію в домашніх умовах.

Незважаючи на пройдений курс лікування стан здоров'я позивача погіршувався у супроводі больовими приступами та постійною депресією, в наслідок чого відбувалися нервові зриви.

Саме під час знаходження позивача на першому в 2009р. (з 15.05.2012р. по 25.05.2012р.) стаціонарному лікуванні, відповідач звернувся до дружини позивача ОСОБА_8, з пропозицією здійснити обмін належними сторонам по справі житловими спорудами: належним позивачу на праві особистої власності будинку, який знаходиться за адресою с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, та земельною ділянкою площею - 0,05га за тією ж й самою адресою, на який знаходиться домоволодіння, та належним відповідачу на праві особистої власності будинку, який знаходиться за адресою с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, та земельною ділянкою площею - 0,05га за тією ж самою адресою, на який знаходиться домоволодіння.

Крім того, він запевнив дружину позивача - ОСОБА_8Ю, що належний відповідачу будинок буде оформлено не на позивача, а на його сина ОСОБА_9

З метою реалізації запропонованого обміну та з урахуванням незадовільного стану здоровя позивача, відповідач умовив дружину позивача ОСОБА_8 для здійснення обмінної операції терміново оформити нотаріально засвідчену письмову згоду на розпорядження нерухомим майном та земельною ділянкою на імя позивача. Вказана письмова згода була оформлена на імя позивача в 2009 року.

Відповідача запропонував укладати не один договір обміну, а замість нього - зустрічні договори купівлі-продажу будинків та земельних ділянок, на яких останні знаходяться. При цьому, він умовив дружину позивача починати операцію обміну з оформлення угоди стосовно будинку позивача, на який на той час були оформлені всі необхідні документи, а потім (після дооформлення відповідачем необхідних документів на свій власний будинок) він запевнив позивача та його дружину в тому, що з оформленням другої частині угоди договору про продаж його будинку на користь позивач затримки не буде.

Таким чином, відповідно до домовленості сторін по справі, для здійснення обміну належним сторонам будинками повинно бути укладено не один договір договір міни відповідно до умов ст.715 ЦК України, а фактично два договори купівлі - продажу обєктів нерухомого майна та земельних ділянок, на яких вони знаходяться відповідно до умов ст.655 ЦК України. Вказані два зустрічні договори купівлі продажу домоволодіння та земельних ділянок повинні були прикрити дійсний намір сторін про укладення одного договору договору обміну житловим будинками, належними сторонам по справі. Необхідність оформлення вказаних договорів відповідач мотивував зменшенням суми витрат по оформленню та відповідної плати до бюджету, які він обіцяв взяти на себе.

Однак, після повернення позивача зі стаціонарного лікування (після першої госпіталізації), під час короткої перерви між стаціонарним лікуванням, саме в період, коли позивач знаходився в депресивному стані з нервовими зривами та постійними больовими приступами і не до кінця усвідомлював значення своїх дій, відповідач умовив позивача 15 липня 2009р. приступити до реалізації пропозиції відповідача стосовно обміну належними сторонам по справі будинками та земельними ділянками, а саме оформити спірні договори купівлі-продажу зазначеного домоволодіння та земельної ділянки. При цьому відповідач обіцяв позивачу компенсувати грішми різницю вартості двох будинків, так як будинок позивача був дорожчим, у звязку із тим, що він був більший за площею ніж будинок запропонований відповідачем для обміну.

Під час оформлення спірних договорів позивач був хворий, з урахуванням чого нотаріальне оформлення спірних договорів купівлі - продажу нерухомого майна та земельної ділянки проводилося за місцем фактичного проживання позивача за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області.

За звичайних умов позивач не укладав би цього договору, з урахуванням того, що він йому був не вигідний з огляду на те, що вказаний будинок із відповідною інфраструктурою був необхідний позивачу для обслуговування відпочиваючих. Але із збігом тяжких обставин, викликаних різким погіршенням здоровя у звязую із загостренням хвороби, відповідачу по справі вдалося умовити позивача укласти дані договори купівлі продажу домоволодіння та земельної ділянки на вкрай невигідних умовах для себе, так як його будинок був більше за розмірами та відповідно дорожче за будинок відповідача, в договорах купівлі - продажу вказана договірна ціна реалізації будинку та земельної ділянки, яка значно нижче реальної ціни навіть на момент укладення даних договорів. При цьому в засіданні суду було встановлено факт того, що дружина позивача ОСОБА_8 після оформлення письмового дозволу на чоловіка ОСОБА_3 здійснити обмін нерухомим майном з відповідачем, почала сумніватися в чистоті намірів відповідача і звернулася до нотаріуса з проханням відмінити наданий письмовий дозвіл. Нотаріус відмовив ОСОБА_8 і пояснив, що вона повинна сама відібрати даний документ у свого чоловіка. Однак, за збігом обставин (находження ОСОБА_3 в дуже хворобливому стані, та постійне проживання та знаходження ОСОБА_8 в м. Одеса), остання віддала нотаріально засвідчений дозвіл не своєму чоловіку , а відповідачу ОСОБА_4, який не повертав документ, однак, завірив ОСОБА_8 в тому, що він без підтвердження волі на здійснення обміну з боку ОСОБА_8 не буде використовувати даний документ. Фактично відповідач ОСОБА_4 ввів в оману ОСОБА_8, так як він умовив позивача здійснити купівлю продаж будинку та земельної ділянки на користь відповідача будучи обізнаним про факт того, що дружина продавця ОСОБА_8 фактично відмовилася надати згоду своєму чоловіку на продаж нерухомості та земельної ділянки.

У звязку із запланованою сторонами обмінною операцією будинками та земельними ділянками, фактичного розрахунку, про який йдеться в спірних договорах купівлі-продажу, сторонами по справі не проводилося. Таким чином, на момент укладання договорів про продаж домоволодіння та земельної ділянки позивач поніс збитки в сумі 265 268,00грн. (вартість земельної ділянки 40 801,00грн., вартість домоволодіння 224 467,00грн.).

Під час підписання договорів (15 липня 2009р. і протягом декількох місяців після цього) у позивача різко погіршилося самопочуття, його вдруге госпіталізували і другу частину договорів (зустрічні договори) сторони по справі вирішили підписати після покращення самопочуття.

Проте, після чергового больового шоку, та різкого погіршення здоровя 23липня 2009 року, позивач знову потрапив до вищезазначеної медичної установи, де знову були проведені складні операції (виписка з медичної картки №С2876 від 05.08.2009р. додається). Відповідач знав та був присутній при госпіталізації позивача. Вказана госпіталізація на невизначений термін відтягнула оформлення сторонами по справі оформлення другої частини обмінної операції (зустрічного продажу на користь позивача будинку та земельної ділянки належних відповідачу), про які знали численні свідки, що дали покази в судовому засіданні, якими підтвердили намір сторін провести обмін нерухомості разом із земельними ділянками, на яких вона розташована шляхом укладання проведення зустрічних угод купівлі-продажу.

Практично до кінця 2009 року позивач знаходився у дуже хворобливому стані. На той час відповідач не відмовлявся проводити оформлення продажу власного будинку та земельної ділянки, на який він розташований, на користь позивача.

Протягом 2010, 2011, 2012 років позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями про доведення до логічного кінця операції з нерухомістю націленої на завершення обмінної операції будинками та земельними ділянками сторін по справі або проведення реального розрахунку за незаконно привласнені домоволодіння та земельну ділянку. Однак, відповідач неодноразово (кожний рік) перед началом щорічного сезону прийому відпочиваючих (бізнес, яким займається відповідач), обіцяв розрахуватися за привласнені без оплати будинок та земельну ділянку з отриманої в осені суми доходу від комерційної діяльності. Але протягом 2009, 2010, 2011 років в нього виникали непередбачувані на його погляд події, які позбавляли його повністю заробленого за літній сезон. При цьому, в осені 2011 року позивач в черговий раз домовився з відповідачем, що останній переоформить своє домоволодіння та земельну ділянку на сина позивача.

У звязку з тим, що син позивача ОСОБА_10 відїздив на роботу до м. Києва, для складення вищевказаних договорів, він оформив довіреність на матір ОСОБА_8 ( копія довіреності - в справі). Але ж, знову відповідач почав переносити час оформлення даних договорів. Зимою 2011-2012рр. відповідач запропонував переоформити домоволодінні та земельну ділянку за умови відчуження частини кафе «Козацька мрія» на користь відповідача, до речі, вказане кафе належить братові позивача ОСОБА_11, що безперечно було неможливе в звязку з відсутністю на це згоди власника кафе.

На весні 2012 року були досягнуті домовленості і 03 квітня 2012 року сторони по справі повинні були підписати вищевказані договори у нотаріуса. Проте, до нотаріуса приїхав позивач і син відповідача. Так як син відповідача не мав права підписувати, дату оформлення даних договорів знову перенесли з вини відповідача на невизначений строк. В той же час, у присутності нотаріуса, син відповідача, передав частину грошової різниці у вартості спірного будинку та будинку відповідача, який останній повинен був оформити у власність позивача, а на іншу частину написав розписку. У свою чергу позивач написав розписку про те, що він не має ніяких претензій до договорів підписаних 15 липня 2009 року, в надії на те що два інші договори будуть укладені з відповідачем належним чином з доплатою. Але після пожежі, яка сталася на початку травня 2012 року і яка ніякого відношення до укладання обумовлених сторонами угод не мала, відповідач взагалі відмовився складати вищевказані договори та робити доплату, при цьому посилаючись на те, що у нього є розписка від позивача, що претензій до відповідача ніяких не має.

Ухилення відповідача від укладання зустрічних договорів купівлі - продажу належного останньому будинку та земельної ділянки на користь позивача свідчить про те, що відповідач з самого початку проведення обмінної операції навіть не планував і фактично не збирався добросовісно будувати відносини в операції з нерухомістю.

Про все вище викладене свідчать факти та події, які відбулися між сторонами по справі протягом останніх двох років: умовляння відповідачем дружини позивача та його самого замість прямого обміну обєктів нерухомого майна належного сторонам, укласти два удавані правочини зустрічні договори купівлі - продажу належних сторонам будинків та земельних ділянок; постійне затягування з укладанням другого договору продажу будинку та земельної ділянки відповідача на користь позивача; зміна умов досягнутої сторонами угоди заміна зустрічного договорів продажу власного будинку та земельної ділянки - умовою про фактичну сплату позивачу вартості придбаного в нього будинку та земельної ділянки; подальша відмова від укладання зустрічного договору відчуження власного будинку та земельної ділянки на користь позивача, а також відмова від сплати позивачу фактичної вартості придбаного в нього будинку та земельної ділянки; Ухилення від досудового врегулювання конфліктної ситуації, яка виникла з вини відповідача у вирішенні питання з нерухомим майном та земельними ділянками сторін. Відносини, яки склалися між сторонами по справі на даний час свідчать про наступне:

Між сторонами повинен було бути укладений два договори - обміну належних сторонам будинків та земельних ділянок, в тому числі належними позивачу на праві особистої власності будинку, який знаходиться за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області та земельної ділянки площею 0,0493 га за тією ж адресою, належними відповідачу на праві особистої власності будинку, який знаходиться за адресою: село Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області та земельної ділянки площею 0,05 га за тією ж адресою.

Замість двох договорів обміну обєктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належать сторонам по справі, відповідач умовив хворого позивача в 2009 році укласти два удаваних правочини - два зустрічних договори купівлі-продажу будинків та два удаваних правочини - два зустрічних договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,05 га кожна.

Фактично, в супереч запланованому, сторонами 15 липня 2009 року було укладено тільки один договір купівлі-продажу належного на праві власності позивачу будинку за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області на користь відповідача, а також тільки один договір купівлі-продажу належної на праві власності позивачу земельної ділянки площею 0,05га за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області на користь відповідача.

На підтвердження вищевказаних обставин в судовому засіданні було допитано свідків.

Так, Свідок ОСОБА_8 (дружина позивача) дала в суді слідуючи покази. В 2009 році її чоловік ОСОБА_3 дуже сильно захворів. В період з весни по осінь 2009 року ОСОБА_12 зробили в лікарні м. Одеса декілька складних операцій. Стан його здоровя був тяжкий, був час, коли вони сумнівалися, що ОСОБА_3 одужає. Тому весною 2009 року відповідач ОСОБА_4 умовив її переговорити з чоловіком стосовно обміну будинками, так як він хоче відокремити свій бізнес і передати його своєму сину. Його будинок знаходиться між забудовами ОСОБА_3, тому він запропонував віддати свій будинок ОСОБА_3, а їхній будинок, який був крайнім, забере собі. У звязку з хворобою чоловіка вона терміново оформила у нотаріуса згоду на продаж будинку на користь ОСОБА_4, який запропонував замість прямого обміну здійснити зустрічний продаж будинків та земельних ділянок. Оформлену письмову згоду вона віддала не своєму чоловіку, який на той час був дуже хворий і часом не усвідомлював власних поступків, а відповідачу ОСОБА_4 Крім того, власне ОСОБА_4 запропонував власний будинок оформити на сина свідка та позивача, посилаючись на хворобу позивача. Однак, через короткий проміжок часу, побачив, що позивач знаходиться в дуже хворобливому стані і може здійснити непередбачувані дії, вона звернулася до нотаріуса, який засвідчував її згоду на відчуження їх будинку з проханням відмінити даний дозвіл. Нотаріус відмовився це зробити і запропонував їй самій забрати свою письмову згоду. В той час вона телефоном неодноразово попереджала і свого чоловіка ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_4Г про те, що вона передумала давати згоду на відчуження будинку. Але ж і позивач і відповідач телефоном запевнили свідка в тому, що без її участі ніякої угоди не буде оформлятися. Проте в липні 2009 року вона дізналася про те, що її чоловік ОСОБА_3 оформив будинок та земельну ділянку на користь відповідача ОСОБА_4, розрахунок за які сторони по угоді не проводили, тобто здійснив першу частину обмінну будинками за схемою, яку їм запропонував ОСОБА_4 І це зроблено було всупереч наданому нею попередженню про те, що вона фактично відмовилася від наданої нею раніше згоди на відчуження майна. Тобто, своїми діями позивач і відповідач уклали фактично протиправні угоди, так як предметом угод було спільне свідка та позивача по справі майно, яким позивач не мав права розпорядитися без фактичної згоди свідка.

Свідок ОСОБА_13 дав в суді слідуючи покази. В 2009 році свідок був священиком місцевої церкви і часто зустрічався з позивачем ОСОБА_3 Він провідував позивача в лікарні (м. Одеса) в післяопераційний період і по суті соборував останнього, так як позивач був в дуже тяжкому стані. Після повернення позивача зі стаціонарного лікування (після першої госпіталізації), під час короткої перерви між стаціонарним лікуванням, позивач знаходився в депресивному стані з постійними больовими приступами, тому він міг не до кінця усвідомлювати значення своїх дій. Про те, що між сторонами по справі укладено договір купівлі продажу належного позивачу будинку та земельної ділянки на користь відповідача, свідок знав від позивача та його дружини, він також знав від них про те, що відповідач повинен відписати позивачу свій будинок взамін отриманого будинку позивача. З цього приводу декілька разів протягом двох-трьох років між їхніми сімями відбувалися зустрічі.

Свідок ОСОБА_14, показала, що вона є близькою подругою дружини позивача ОСОБА_8, протягом 2009-2011 років вона на власному автомобілі підвозила ОСОБА_8 в с. З.Порт в Херсонській області або в кафе в м. Одеса, де проходили зустрічі позивача та відповідача. Вона не була присутня на даних зустрічах, однак її подруга обговорювала з нею інформацію про результати даних переговорів. Також, вона підвозила ОСОБА_8 до нотаріуса на оформлення письмового дозволу на позивача на розпорядження їх будинком та землею і вона була в курсі подій у нотаріуса. Вона також підтвердила факт звернення ОСОБА_8 до нотаріуса з метою відзиву наданий позивачу дозвіл на продаж будинку та земельної ділянки на користь відповідача, нотаріус відмовився зробити це. Тому вона рахує, що відповідач ОСОБА_4 грубо порушив власні обіцянка та обовязки стосовно зустрічної передачі власного будинку та земельної ділянки на користь сімї позивача.

Свідок ОСОБА_11 (брат позивача) показав в суді, що він разом із сторонами по справі займався спільним бізнесом в с. З.Порт, який пов'язаний з наданням послуг відпочиваючим. Він повністю був в курсі домовленості між сторонами по справі обмінятися будинками та земельними ділянками. Вказаний обмін був ініційований відповідачем ОСОБА_4, який під час хвороби позивача, результат якої був не передбачуваним, умовив дружину позивача ОСОБА_8 на вказаний обмін. При цьому він показав, що саме відповідач умовив дружину позивача будинок ОСОБА_4 оформити на сина позивача ОСОБА_9, так як позивач на той час був дуже хворий. Вказані домовленості між відповідачем та позивачем та його дружиною обговорювались декілька разів під час зустрічей в с. З.Порт та м. Одесі (вже після продажу будинку позивача на користь відповідача), результатом чого в 2011 році було досягнуто згоди на продаж будинку відповідача, але не на позивача, а на його сина ОСОБА_10, для вказаного було організовано оформлення довіреності від сина позивача на його дружина на оформлення купівлі - продажу будинку відповідача на користь сина позивача ОСОБА_10 В 2012 році відповідач обіцяв після закінчення сезону відпочинку за рахунок прибутку розрахуватися з позивачем за проданий відповідачу будинок та земельну ділянку грішми. Однак, дана домовленість сторонами реалізована сторонами не була, так як відповідач знову відмовився від виконання раніше обіцяного. Потім він виставив додаткову вимогу передати йому частку земельної ділянки під кафе «Казацька мрія», що було неприйнятно для позивача, дана земля належала саме йому і він згоди переоформити її на відповідача не давав.

Свідок ОСОБА_15 працювала нотаріусом, оформлювала спірні угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пояснила, що вона засвідчувала укладені між сторонами по справі угоди: договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15 липня 2009 р.; договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0493 га за адресою: село Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15 липня 2009 р. У зв'язку з хворобою позивача (продавець) договори купівлі продажу домоволодіння та земельної ділянки було посвідчено нею з виїздом по місцю знаходження позивача за адресою: с. Залізний Порт, вул. Морська, буд. 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області. Під час оформлення спірних угод за місцем фактичного проживання позивача ОСОБА_3 останній був хворий, однак, повністю розумів значення і наслідки власних дій. При проведенні розрахунків по даних угодах вона не була присутня.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. Тобто воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Таким чином, визнання договору удаваним законодавець пов'язує з необхідністю вирішення спору, що виник між сторонами у зв'язку з реалізацією прав та обов'язків за договором, який насправді вчинили сторони, та застосування відповідних наслідків.

Мотиви укладення таких правочинів (угод) можуть бути різноманітними.

У даній ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою нібито прикриває реальний правочин.

Закон прямо не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Між тим у судовій практиці висловлюється і інша правова позиція.

Ознакою фактичних відносин, які виникли між сторонами по справі, є той факт що замість укладання двох зустрічних договорів купівлі продажу будинків та відповідно двох договорів на купівлю - продаж земельних ділянок, належних сторонам, з вини відповідача фактично було укладено тільки один договір продажу будинку позивача та один договір купівлі продажу земельної ділянки на користь відповідача. При цьому, даний договір був з моменту його укладення фактично фіктивним, тому що сторони не провели повний розрахунок обумовлений в договорі продажу будинку. Вказане було повязано з тим, що даний договір про продаж будинку був часткою удаваної угоди, яка повинна була складатися з двох зустрічних договорів купівлі продажу належних сторонам на праві власності будинків і дана удавана угода в цілому повинна була прикрити реальний договір про обмін будинками. Крім того, продане нерухоме майно належало подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_8. ОСОБА_8 на початку 2009 року належним чином оформили дозвіл на продаж нерухомого майна та земельної ділянки власному чоловіку, однак передала на зберігання майбутньому покупцю відповідачу ОСОБА_4 Перед оформленням спірних угод ОСОБА_8Ю телефоном попереджала позивача та відповідача про те, що вона зверталася до нотаріуса з проханням відкликати її дозвіл на продаж. Сторони по справі запевнили її, про те, що без її фактичної згоди укладати угоди вони не будуть. Однак, всупереч вищенаведеному, сторони по справі уклали спірні угоди на користь відповідача по справі.

Внаслідок фактично вчиненого відповідачем стосовно позивача обману, останній був позбавлений права власності на належний йому будинок та земельну ділянку за адресою: село Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, ринковою вартістю, яка значно перевищує суми, яки були вказані сторонами в договорах купівлі - продажу і від сплати яких відповідач навмисно та злісно ухиляється.

Вказане свідчить, що між сторонами виникли відносини побудовані з вини відповідача на обмані.

Відповідно до вимог ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в обману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Як було встановлено під час судового слідства, відповідач умовив позивача в супереч вимогам ст.65 Сімейного кодексу України, оформити купівлю-продаж нерухомого майна всупереч фактичної волі дружини позивача по справі.

Наведені позивачем докази свідчать, що укладені сторонами угоди купівлі продажу забудов та земельної ділянки передані продавцем позивачем покупцю - відповідачу без грошової компенсації вартості проданого майна з боку покупця.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі-його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом слід розуміти передбачені законом вид і міру можливого або обов'язкового впливу на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів перелічені в ч.2 вказаної статті, одним з яких є визнання правочину недійсним.

У судовій практиці також виникало питання, яким чином вирішувати справи, якщо правочин, вчинений насправді, також не відповідає закону. Є підстави вважати, що такий правочин може визнаватися недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України як такий, що суперечить вимогам закону.

Суд вважає, що до удаваних правочинів правові наслідки недійсності, передбачені ст.216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки тоді, коли правочин, який сторони дійсно мали на увазі, є нікчемним або суд визнає його недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача є всі підстави рахувати, що укладений сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 р. договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: с. Залізний Порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області (зареєстрований в реєстрі за №1095) та договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,0493га за тією ж самою адресою (зареєстрований в реєстрі за №1097), та посвідчені приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області є недійсними з зобовязанням відповідача, покупця по спірних угодах, повернути придбане у власність на підставі вказаних угод нерухоме майно та земельну ділянку позивачу по справі, який виступав продавцем по вказаних угодах, без повернення вартості придбаного майна, так як фактичні розрахунки сторонами не проводились.

На підставі вищенаведеного та у відповідності до ст.ст.10, 60, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_16 про визнання договорів купівлі продажу будівлі та земельної ділянки недійсними задовольнити.

Визнати недійсним укладені між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_16 угоди з моменту її укладення договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 р та посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 (зареєстрований в реєстрі за №1095).

Визнати недійсним укладені між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_16 угоди з моменту її укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0493га за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 р та посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 (зареєстрований в реєстрі за №1097).

Зобовязати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 будівлю придбану за договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 р та посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 (зареєстрований в реєстрі за №1095) та земельну ділянку придбану за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0493га за адресою: с. Залізний порт, вулиця Морська 25-Ш, Голопристанського району, Херсонської області, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 липня 2009 р. та посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 (зареєстрований в реєстрі за №1097), без сплати вартості вказаної в договорах купівлі - продажу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду протягом 10 днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя:

ОСОБА_1