Рішення № 30154930, 07.03.2013, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/47/13-ц

2/441/178/2013р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.03.2013 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

з участю секретаряЦап І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в :

08.01.2013р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7 000 грн. заборгованості по заробітній платі, мотивуючи тим, що з жовтня 2008р. по листопад 2011р. працював на посаді коваля у ФОП ОСОБА_2, при цьому не отримував щомісячної виплати заробітної плати, у звязку з чим утворилась заборгованість по такій в сумі 7 000 грн., яку відповідач зобовязався погасити до 30.09.2012р., однак ухиляється від виконання взятого на себе зобовязання, належний розрахунок у визначений термін не провів, на вимоги добровільно виплатити зазначену суму не реагує.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, просить про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період жовтень 2008р. листопад 2011р. в сумі 7 000 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся, 06.03.2013р. подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить розглядати справу за його відсутності (а.с.-33).

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд задоволює позов.

Відповідно до положень ст.24 КЗпП України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно з ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З пояснень в суді ОСОБА_1, долучених до справи розписки ОСОБА_2 від 17.05.2012р. та заяви від 06.03.2013р. (а.с.-4,33) вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, за домовленістю між сторонами заробітна плата нараховувалась в розмірі, залежно від виконаної роботи, така не була фіксованою і щоразу узгоджувалась між ними, розмір заборгованості становить 7000 грн., яку відповідач зобовязався виплати позивачу до 30.09.2012р.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи Городоцького районного суду Львівської обл. №1/1305/77/2012р. видно, що вироком суду від 26.06.2012р. встановлено, що ОСОБА_2 в порушення ст.ст. 43, 45, 46 Коституції України, ст.ст. 2, 5-1, 21, 22, 24, 29, 57, 253 КЗпП України, ст.ст. 1, 5, 12, 30 Закону України «Про оплату праці», у період жовтень 2008р. листопад 2011р., без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин використовував найману працю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким провадив виплату заробітної плати без сплати податків та інших загальнообовязкових платежів, повязаних із зайнятістю вказаних осіб, що призвело до позбавлення їх соціальних гарантій, передбачених законодавством про працю, та соціального забезпечення, за що засуджений по ч.1 ст.172 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с.-218-219).

За положенням ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи те, що вироком суду, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у грубому порушенні законодавства про працю при використанні найманої праці ОСОБА_1, такий є обовязковим при розгляді даної справи в частині цивільно-правових наслідків дій засудженого, розпискою відповідача від 17.05.2012р. та заявою від 06.03.2013р. підтверджено укладення трудового договору з позивачем без видачі наказу чи розпорядження, невиплату з вини відповідача заробітної плати в сумі 7 000 грн. до 30.09.2012р., суд вбачає підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 7 000 грн. заборгованості по заробітній платі.

Оскільки заробітна плата позивача не була фіксованою, нараховувалась та виплачувалась в залежності від виконаної роботи, позивачем не вказано періоду, протягом якого така не виплачувалась, а іншим чином встановити такий не вдається можливим, судом не встановлено середнього розміру заробітної плати позивача за один місяць роботи. Однак, виходячи з того, що трудовий договір між сторонами був розірваний в листопаді 2011 року, а на цей час мінімальний розмір заробітної плати становив 985 грн., суд виходячи з вимог ст. 367 ЦПК України, допускає до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в мінімальному розмірі, який діяв на час припинення трудових відносин.

Так як обовязок нарахування і сплати прибуткового податку при виплаті заробітної плати покладено відповідно на роботодавця і працівника, судом стягується заборгованість по такій без утримання цього податку та інших обовязкових платежів.

З огляду на вимоги ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р., суд стягує з відповідача в користь УДКСУ у Городоцькому р-ні Львівської обл. 229 грн. 40 коп. судового збору за звернення до суду з позовом майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 159, 212-215, 217, 367 ЦПК України, ст.ст. 24, 116, 117 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в :

стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), 7 000 (сім тисяч) грн. заборгованості по заробітній платі без врахування податку та інших обовязкових платежів.

Рішення в частині стягнення з відповідача 985 (девятсот вісімдесят пять) грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь УДКСУ у Городоцькому р-ні Львівської обл. (банк одержувача ГУ ДКСУ у Львівській обл., поточний рахунок 31217206700076, ЄДРПОУ 37965536, МФО банку 825014, код класифікації доходів бюджету 22030001) 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів.

СуддяОСОБА_7