Рішення № 30154781, 19.03.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Попова О.М.

Доповідач - Пригорнєва Л.І.

Справа № 22ц/1290/6201/12

Провадження № 22ц/1290/6201/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2013 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Пригорнєвої Л.І.

суддів - Максюта І.О., Авалян Н.М.,

за участю секретаря - Ільченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 08 лютого 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Луганського РУ ВАТКБ «Надра», ОСОБА_3, третя особа Луганська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства України про виключення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИЛА :

26.05.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зняти арешт, накладений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального другу ОСОБА_4 на належну позивачу на праві приватної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виключити із реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, пояснивши, що арешт був накладений на квартиру, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24 січня 2009 року ,посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 67, право власності зареєстровано Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська ,що він придбав вказану квартиру на незаборонених законом підставах на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири і є добросовісним набувачем вищезазначеної квартири та у встановленому законом порядку була проведена його державна реєстрація, вважає, що обтяження у вигляді арешту на належну йому на праві приватної власності квартиру на теперішній час накладено безпідставно і з порушенням нори законодавства, що регулює питання права власності, є перешкодою для здійснене ним , як власником, права розпорядження майном.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 08 лютого 2012 р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду не згоден, посилається, що воно не відповідає вимогам закону та обставинам справи, просить його скасувати та задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно зі ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставив, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що судом вказані вимоги закону у повному обсязі не дотримано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд послався на те, що маючи заборгованість за кредитним договором, порушуючи договірні зобов'язання та чинного законодавства, без отримання згоди ВАТ КБ «Надра», 04 січня 2009 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який до цього часу є предметом застави, що станом на 03.08.2011 р. заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «Надра» за наданим кредитом не погашена і складає 237 018,20 долл.США (або 1889035 грн.. 05 коп. ) ,що на час укладення позивачем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири 04.01.2009 року, вказана квартира була предметом застави та на її відчуження було накладено заборону.

Таких висновків суд дійшов помилково.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.01.2009 р . ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Луганська за № 22000286 від 26.02.2009 р. за № 55771/21 в книзі 786 . В п 1.4 вказаного Договору вказано, що відсутність заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, підтверджується витягом № 22379078, виданим з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави 24.01.2009 р. та витягом № 22379158, наданим з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21.01.2009 р.

Як вбачається з листа Філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» ,Луганське регіональне управління , від 22.01.2009 року на ім'я приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4, громадянином ОСОБА_3 за кредитним договором № ПК 404/07-00 від 14.11.2007 року зобов'язання за кредитним договором були достроково в повному обсязі погашені, і що у зв'язку з цим вони просили зняти заборону на відчуження спірної квартири.

Відмовляя в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд не прийняв до уваги, що спірна квартира належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, що правочин за яким ОСОБА_2 здобув право власності на вищезазначену квартиру ніким не оскаржувався і не визнаний недійсним .

Як вбачається з матеріалів справи, на момент придбання спірної квартири ОСОБА_2 заборони на відчуження не існувало.

Судом не встановлений факт, що квартира є об'єктом злочинного посягання, не встановлено в судовому порядку також факту, що спірна квартира вибула з володіння власника незаконним шляхом та не встановлена незаконність набуття права власності на вищезазначену квартиру .

Однак, як вбачається з Витягу за № 31590453 з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна , 03.03.2009 р. за № 8514622 реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_4 була зареєстрована заборона на нерухоме майно (АДРЕСА_1) на підставі заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна , 7/0-343, 26.02.2009, ВАТ КБ „Надра".

Відповідно до вимог ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ч. ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тобто право власності ОСОБА_2 на вищезазначену квартиру вважається набутим правомірно, так як незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд уваги на зазначені обставини не звернув, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору

За таких обставин у суду не було підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відповідності зі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;змінити рішення;постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

Як встановлено ст. 309 ЦПК Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;невідповідність висновків суду обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення про задоволення позовних вимог позивача .

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України судова колегія ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 08 лютого 2012 р.- скасувати.

Позовні вимоги позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Луганського РУ ВАТКБ «Надра», ОСОБА_3, третя особа Луганська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства України про виключення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт № 7/0-343 , накладений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на належну ОСОБА_2 на праві приватної власності квартиру, розташовану за адресою - АДРЕСА_1.

Виключити із реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 8514622 .

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після проголошення.

Головуючий :

Судді :