Рішення № 301542, 05.12.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "05" грудня 2006 р. по справі № 4/146-38

за позовом Луцька райдержадміністрація в особі Прокурор Луцького району

до відповідача Сільськогосподарське приватне підприємство "Садів"

про стягнення 4175,57 грн.

Суддя Слободян П.Р.

Представники:

Від позивача: Левчук Г. В. - спеціаліст відділу земельних ресурсів

Від відповідача: Фещук Л. В. - директор

Суть спору: прокурор Луцького району Волинської області в інтересах держави в особі Луцької райдержадміністрації, м. Луцьк просить стягнути з відповідача - сільськогосподарського приватного підприємства "Садів", с. Садів, Луцького району 4175,57грн. в т. ч. 3846,00грн. основного боргу, 226,91грн. інфляції, 61,60грн. річних, 41,06грн. пені.

Відповідач у відзиві від 05.12.2006 року та представник в судовому засіданні борг визнав повністю, просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, яке виникло внаслідок недобору врожаю по причині складних кліматичних умов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

27.02.2006р. між Луцькою райдержадміністрацією, м. Луцьк та СГПП "Садів" було укладено договір № 82 оренди земельних ділянок, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 27.02.2006р. за № 3, відповідно до умов якого позивачем було передано в оренду відповідачу земельні ділянки площею 121,85га., у тому числі: землі природоохороного призначення - 25,00га., землі що знаходяться під господарськими дворами та спорудами - 20,00га. та незатребувані частки (паї) - 78,85га.

Згідно п. 9 договору орендна плата становить 7698,00грн, яку відповідач повинен був щомісячно перераховувати на рахунок позивача, рівними частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця..

Відповідач повинен був розрахуватись проте, в порушення умов договору відповідач оплату провів частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3846,00грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідачу за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів, позивачем була нарахована пеня, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 41,06грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час прострочки платежів, становить 61,60грн. та 226,91грн. - суми інфляції.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що до задоволення підлягає 3846,00грн. основного боргу, 226,91грн. інфляції, 61,60грн. річних, 41,06грн. пені.

У своєму відзиві від 05.12.06р. відповідач позов визнав повністю, просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, яке виникло внаслідок недобору врожаю по причині складних кліматичних умов.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розглянувши відзив - клопотання відповідача від 05.12.2006р. про розстрочку виконання рішення, суд вважає за можливе його задоволити.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства "Садів", (с. Садів, Луцького району, код 03737379) в користь Луцької райдержадміністрації, (м. Луцьк, вул. Ковельска, 53, код 04051425) 3846,00грн. основного боргу, 226,91грн. інфляції, 61,60грн. річних, 41,06грн. пені, всього 4175,57грн.

2. Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства "Садів", (с. Садів, Луцького району, код 03737379) в дохід Державного бюджету України 102грн. державного мита.

3. Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства "Садів", (с. Садів, Луцького району, код 03737379) на користь ДП "Судовий інформаційний центр", (м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Виконання п. 1 даного рішення в частині стягнення 4175,57грн. розстрочити, рівними частинами до 30.05.2007 року, здійснивши стягнення (сплату) згідно графіка:

- до 30.12.2006р. - 695,92грн.;

- до 30.01.2007р. - 695,92грн.;

- до 30.02.2007р. - 695,92грн.;

- до 30.03.2007р. - 695,92грн.;

- до 30.04.2007р. - 695,92грн.;

- до 30.05.2007р. - 695,97грн.;

Суддя Слободян П. Р.