Рішення № 301521, 23.11.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.06

Справа № 17/696-06.

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Зарічний продторг», м. Суми

до відповідачів: 1) Сумської міської ради

2) Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної

інвентаризації ”

Про визнання права власності

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Клочко К.А.

Від відповідачів: 1) Волинська І.В.

2) Євтушенко О.А.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним право власності на перебудований об‘єкт нерухомості –магазин №107 загальною площею 344,2 кв.м., розташований за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 43; виділити в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м., зобов‘язати другого відповідача зареєструвати нову площу магазину №107, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 43, у розмірі 344,2 кв.м. та виділені в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача відмовився від позовних вимог в частині виділення в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м., та зобов‘язання другого відповідача зареєструвати виділені в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м. В іншій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Перший відповідач в судовому засіданні повідомив, що питаннями здійснення будь-яких перепланувань нерухомого майна, а також видачею дозволів на це займається Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Представник другого відповідача в письмовому відзиві повідомив, що він не може бути відповідачем по даній справі, оскільки він не є співвласником спірного приміщення, тобто між сторонами не виникало спору щодо дій чи бездіяльності стосовно об‘єкту нерухомого майна, яке є предметом даної справи.

В судовому засіданні суд встановив, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, ідентичні їх оригіналам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі-продажу від 30.10.1995 року, укладеного між представництвом Фонду державного майна України в м. Суми та Товариством покупців трудового колективу магазину №107 - структурного підрозділу АТ «Зарічний продторг», позивач отримав у власність цілісний майновий комплекс - магазин №107 загальною площею 351,6 кв.м., розташований за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 43.

З пояснень представника позивача вбачається, що одразу після придбання спірного приміщення ним було здійснено перепланування приміщення без демонтажу несучих стін та конструкцій.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на даний час загальна площа нежитлового приміщення – магазину №107 – становить 344,2 кв.м.

З метою подальшого відчуження частини приміщення позивач звернувся до другого відповідача для реєстрації нової площі магазину та виділення в натурі частини приміщення - 31/100 – для її відчуження.

Однак, у зв‘язку з відсутністю у позивача дозволу на проведення переобладнання спірного приміщення другий відповідач відмовляється визнавати право власності за позивачем на нежитлове приміщення, про що зазначає у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.09.2006 року.

Відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Держкомбудівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року з послідуючими змінами, не належить до самочинного будівництва проведення поточного ремонту будівель та споруд без зміни призначення приміщень, зміна матеріалу стін будівель без збільшення розміру фундаментів чи поверхності.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що внесення до технічного паспорту позивача на спірне нежитлове приміщення, свідоцтва та витягів з реєстру та про реєстрацію прав власності відомостей щодо незаконності (дозволу не подано) будівництва спірного приміщення є неправомірним та до уваги судом не приймається.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до п. 1. 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.2002 р., обов’язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі-БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, (п. 1. 3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.2002 р.).

У відповідності до п. 5 Листа вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі - підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно, іншими позовами, пов'язаними з охороною права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актів державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків (ч. 2 ст. 48 Закону України “Про власність”).

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження оспорюваного нерухомого майна у власності позивача, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

У зв‘язку з тим, що позивач відмовився від позовних вимог щодо виділення в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м., та зобов‘язання другого відповідача зареєструвати виділені в натурі частки в розмірі 31/100 та 69/100 площами 105,5 кв.м. та 238,7 кв.м. провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до вимог п.4 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Закритим акціонерним товариством «Зарічний продторг» (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 1, код 01564259) право власності на нежитлове приміщення - магазин №107 загальною площею 344,2 кв.м., розташований за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 43.

3. Зобов‘язати Комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” (40030, м. Суми, вул. Садова, 33, код 03352478) зареєструвати право власності на нежитлове приміщення - магазин №107 загальною площею 344,2 кв.м., розташований за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 43, за Закритим акціонерним товариством «Зарічний продторг» (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 1, код 01564259).

4. В іншій частині провадження у справі №17/696-06 припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО