22.03.2013
Справа № 1203/8380/2012
Провадження № 2/434/433/13
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
/заочне/
15 березня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі: головуючого - судді Река А.С., при секретарі - Малько А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2012р. Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», від імені якого діє представник за довіреністю, пред'явило дійсний позов. Просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, що утворилась за період з 01.07.1996 року по 01.06.2012 року в сумі 9571, 69 гривень основного боргу; 4414,62 гривень - витрати від інфляційних процесів; 1502,45 гривень - 3% річних, а всього - 15488,76 гривень, мотивуючи тим, що відповідачі належним чином не виконують зобов'язання щодо оплати отриманих послуг.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направили.
У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України суд ухвалив проведення розгляду справи в заочному порядку.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 розташована у багатоповерховому будинку та забезпечується централізованим опаленням і гарячим водопостачанням, послуги з якого надаються ЛМКП «Теплокомуненерго».
З даних довідки за формою № 3, виданої МКП «Жилсервіс» від 29.05.2012 р. вбачається, що вищезазначена квартира є приватизованою і її власниками в рівних частках є ОСОБА_1, ОСОБА_2
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини в сфері комунальних послуг, в яких ЛМКП «Теплокомуненерго» є виробником послуг з централізованого опалення, що надаються до будинку, де розташована вищезазначена квартира, а споживачем - власник або мешканець квартири. Дійсні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплозабезпечення», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, нормами ЦК України.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобов'язаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифами.
Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Поняття «споживач» також надано у ч.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, згідно якої це особа, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Обов'язковість укладання договору виробника послуг і споживача вищезазначеними нормативними актами не передбачена.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі періодично здійснювали оплату за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, що підтверджується витягом з особового рахунку № НОМЕР_1, та свідчить про наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин.
Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ЦК УРСР (1963 р.) для звернення до суду з позовом було встановлено трирічний строк позовної давності, який повинен був застосовуватись судом незалежно від волі і думки сторін. Пропуск строку позовної давності був підставою для відмови у позові, за виключенням тих випадків, коли суд за клопотанням позивача визнає поважною причину пропуску строку позовної давності і знайде причини для його поновлення.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, але не є беззаперечною підставою для відмови у позові і застосовується судом лише у випадках, коли про це заявила одна із сторін. Такого клопотання у визначені судом строки і в порядку, встановленому законом, учасники процесу не заявили.
З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2004р. Підстав для стягнення боргу за період до 01.01.2004 року, суд не вбачає у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності і відсутності підстав для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.01.2004р. по 01.06.2012р. у розмірі 7298,23 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути відповідачів витрати від інфляційних процесів у розмірі - 4414 гривень, 62 копійки, та 3 % річних у розмірі -1145 гривень, 62 копійки.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 217, 360,ч.2 ст.625, 526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги", п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, холодному та гарячому водопостачанню та водовідведенню, ст.ст.10,11,60, 88, 212-215, 217, 224 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Луганського Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (м. Луганськ, вул. К.Маркса, 54, р/р 260383016130 в ФЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 24047779) заборгованість по платі за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.01.2004р. по 01.06.2012р. у розмірі 7298 (сім тисяч двісті дев'яноста вісім) гривень, 23 копійки, витрати від інфляційних процесів у розмірі - 4414 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) гривень, 62 копійки, 3 % річних у розмірі -1145 (одна тисяча сто сорок п'ять) гривень, 62 копійки, а всього 12858 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень, 23 копійки, в рівних частках по 6429 (шість тисяч чотириста двадцять дев'ять) гривень, 11 копійки, з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (м. Луганськ, вул. К.Маркса, 54, р/р 260383016130 в ФЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 24047779) судові витрати по сплаті судового збору по 107 (сто сім) гривень, 30 копійок, з кожного, а всього 214 (двісті чотирнадцять) гривень, 60 копійок.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії заочного рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана.
Суддя А.С. Река
Судове рішення № 30149994, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська) було прийнято 22.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1203/8380/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: