Рішення № 30149956, 20.03.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2069/13-ц

Провадження №2/359/1118/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Вознюка С.М.,

за участю секретаря Айрапетян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за не використану відпустку та вихідної допомоги -

в с т а н о в и в :

11.03.2013 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зазначеним позовом, в якому пояснила, що з 10 вересня 2012 року по 06 лютого 2013 року, вона працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакмпанії «Аеросвіт» на посаді агента з організації обслуговування авіаперевезень групи реєстрації та зустрічі-посадки пасажирів Відділу пасажирського обслуговування Базової станції Комплексу наземного обслуговування. 07 лютого 2013 року вона була звільнений у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підтвердження цього є копія наказу №364-ос від 06.02.2013 року. Відповідно до наказу повинні були здійснити повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 10 (десять) календарних днів і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Тому загальна сума заборгованості відповідача становить 17 068 грн.12 коп.

Позивач не з'явилася в судове засідання, але надала заяву в якій позовні вимоги підтримала, обставини вказані у позові підтвердила та просила слухати справу у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явилися про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки не повідомили, а тому суд прийняв рішення про заочний розгляд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, та витребувані документи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 117 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 10 вересня 2012 року по 06 лютого 2013 року позивач працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакмпанії «Аеросвіт» на посаді агента з організації обслуговування авіаперевезень групи реєстрації та зустрічі-посадки пасажирів Відділу пасажирського обслуговування Базової станції Комплексу наземного обслуговування. 07 лютого 2013 року вона була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу №364-ос від 06.02.2013 року, (а.с.6).

З цього приводу позивачем доведено наявності трудових відносин постійного характеру в порядку, визначеному ст. 60 ЦПК України, в період до 07.02.2013 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.11-13). 07.02.2013 року позивач вже не працював, а тому розрахунок з ним повинен бути проведеним 08.02.2013 року, чого зроблено не було.

Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку за період з вересня місяця 2012 року по лютий місяць 2013 року, а також не проведено розрахунок при звільненні, чим відповідачем порушені вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України.

Позивачем надана довідка №455 від 11.02.2013 року , що за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року позивачу нарахована заробітна плата у сумі 11 529 грн. 12 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податку, тому така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому позивач в своєму позові сам стверджує про врегулювання спірних відносин між сторонами, серед інших законодавчих актів, в тому числі й Законом України «Про оплату праці». В даному випадку компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога на яку позивач має право, також включається до загального розміру заробітної плати працівника.

Однак у суду не має підстав, в тому числі й визначені законодавством України, для задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки останні не знайшли своє підтвердження.

З цього приводу суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 041 грн. 04 коп., до складу якої входить заробітна плата за грудень 2012 року в розмірі 2 540 грн.35 коп., січень 2013 року в розмірі 3 520 грн.64 коп. та 6 днів лютого 2013 року в розмірі 5 468 грн.13 коп., що з вирахуванням сум обов'язкових платежів та податку становить вказану вище суму.

Відповідно до частини 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 177 Кодексу законів про працю України

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 115 грн. 29 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 115, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці», керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 224-226, 218, ст. 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), - невиплачену заробітну плату за грудень 2012 року, січень 2013 року та лютий 2013 року в розмірі 11 529 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 12 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 3 030 (три тисячі тридцять)грн. 50 коп. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090), судовий збір на користь держави (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) в сумі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 29 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Київської області в загальному порядку.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк