Ухвала суду № 30147539, 25.03.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/18457/12

Провадження № 2/521/1436/13

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання представника Південної митниці про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди у зв'язку з незаконними діями, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за означеним позовом.

До суду звернувся представник Південної митниці із клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

07.06.2012 Малиновський районний суд м. Одеси своїм рішенням задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Південної митниці, інспектора митного поста ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 69338,31 грн. у справі № 2-6240/11 (головуючий суддя: Михайлюк О.А.), а саме стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9475 грн. 31 коп., в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. 10.10.2012 Апеляційний суд Одеської області скасував рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2012 року у справі №2-6240/11 та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, набувше силу рішення по справі № 2-6240/11, є рішенням щодо тих самих позовних вимог, з тих самих підстав, між тими самими сторонами, відносно справи № 1519/18457/2012. В порядку ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.10.2012 законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

В порядку п.1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мали право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Колегія суддів Апеляційного суду Одеської області у справі №22ц/1590/8106/2012 скасувала рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2012 року у справі №2-6240/11 та ухвалила нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з тим, що до справи у якості співвідповідача судом першої інстанції не було залучено Державна казначейська служба України. При цьому під час безпосереднього розгляду справи № 2-6240/11 - усно та через канцелярію Малиновського районного суду м. Одеси було заявлено клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономної Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів Державною казначейською службою України на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Рахунки з яких виплачується саме завдана шкода, в Південній митниці відсутні.

Проте ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3 заперечували проти клопотання, посилаючись на те, що Південна митниця має свої власні рахунки, та наполягали на стягнення коштів саме з них. Факт існування власних рахунків Південної митниці, з яких можливо стягувати матеріальну та моральну шкоди, нічим не підтверджувався. Не зважаючи на доводи представника Південної митниці та прийнявши заперечення позивача щодо задоволення клопотання суд відмовив в задоволені клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

Сторони в судове засідання з'явилися, представники Південної митниці та Державної казначейської служби України підтримали клопотання.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки сторона позивача лише виконала вимоги рішення суду апеляційної інстанції і подала позов до належного відповідача.

Розглянувши клопотання, матеріали справи суд вважає, що у закритті провадження у справі має бути відмовлено з таких причин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

07.06.2012 Малиновський районний суд м. Одеси своїм рішенням задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Південної митниці, інспектора митного поста ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 69338,31 грн. у справі № 2-6240/11 (головуючий суддя: Михайлюк О.А.), а саме стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9475 грн. 31 коп., в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

10.10.2012 Апеляційний суд Одеської області скасував рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2012 року у справі №2-6240/11 та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову - відмовлено.

В рішенні Апеляційного суду Одеської області зазначається, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені дії спричинили позивачу як матеріальну так і моральну шкоду, але колегія суддів не може погодитися з висновком суду, що зазначену шкоду повинен відшкодовувати саме ОСОБА_2, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездітністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як встановлено в суді та не оспорюється сторонами під час складання протоколу про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 ОСОБА_2 виконував свої службові обов'язки інспектора Ягорлицької митниці.

У п. 10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України, у даному випадку це Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Враховуючи те, що позовні вимоги заявлені у зв'язку з виконанням інспектором Ягорлицької митниці ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки суд повинен був притягнути до участі у справі Державне казначейство України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, як відповідача по даній справі. Таким чином, оскільки законодавець, виключивши можливість суду апеляційної інстанції у такому випадку направити справу на новий розгляд, та не наділив його правом залучити до розгляду у справі співвідповідача та вирішити спір, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, с ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 5 ст. 205 ЦПК України, СУД -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника Південної митниці про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди у зв'язку з незаконними діями - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з моменту проголошення ухвали, особам, які не були присутні в судовому засіданні - в той же строк з часу отримання копії цієї ухвали.

Суддя: В.К.Гуревський