Рішення № 30145682, 27.02.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/940/13-ц

2/201/678/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІЦПК України/

27 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічно акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк «Демарк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позивач в своєму позові посилається на те, що 31 січня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір № 5-056 згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит на суму 10000,00 грн. з кінцевим строком повернення 29 січня 2010 року, а відповідач прийняла на себе зобов'язання сплачувати 24% та щомісячну комісію в розмірі 50,00 грн. річних.

Позичальником в свою чергу умови договору було виконано частково: ОСОБА_1 сплатила відсотки в сумі 1457,65 грн.; в рахунок погашення основного боргу по кредиту сплачено 4146,35 грн.; частково сплатила щомісячну комісію в сумі 500,00 грн.. Станом на 06 вересня 2012 року загальна сума заборгованості по кредитному договору № 5-056 від 31 січня 2008 року становить 19 175,09 грн., а саме: заборгованість за кредитом 5853,65 грн.; заборгованість за відсотками 5484,59 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 1662,17 грн.; пеня за порушення строків користування кредитом 2474,68 грн.; штраф за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом 1350,00 грн.; не сплачена щомісячна комісія 2350,00 грн.., тому позивач просить суд стягнути вказану суму з відповідача, а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 214,60 грн. та судові витрати в розмірі 150 грн..

В судове зсідання представник позивача не з'явилася, просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ «Банк «Демарк» та відповідачем ОСОБА_1 договору № 5-056 від 31 січня 2008 року відповідачу надано кошти в сумі 10 000 грн.. Кредит було отримано відповідачем, що підтверджується заявою на видачу готівки від 31 січня 2008 року /а.с. 10/.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Відповідно до п. 6.4. кредитного договору у разі порушення сплати відсотків за кредитом на строк до двох днів, позичальник сплачує за таке порушення штраф у розмірі 30 гривень за кожний факт порушення строку сплати процентів.

Згідно п. 3.7.1. даного договору погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за цим договором здійснюється щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту в сумі 578,00 грн., при цьому з суми, яка надійшла на погашення заборгованості, в першу чергу здійснюється погашення штрафу за порушення строків сплати процентів, нарахованих відсотків, комісії, а потім заборгованості за кредитом.

Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, перестала своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість. На вимогу позивача погасити вказану заборгованість в добровільному порядку, відповідач відповіла відмовою.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 повинна довести, що її дiями не було порушено її права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мала можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробила.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'влення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиконанням умов договору, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідача.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Банк «Демарк» заборгованість за кредитним договором № 5-056 від 31 січня 2008 року в сумі 19 175 грн. 09 коп., а саме: заборгованість за кредитом 5853,65 грн., заборгованість за відсотками 5484, 59 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 1662,17 грн., пеня за порушення строків користування кредитом 2474,68 грн., штраф за несвоєчасну споату відсотків за кредитом 1350,00 грн., не сплачена щомісячна комісія 2350,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справ.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 150,00 грн., які були пов'язані з наданням оголошення в газету про виклик до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічно акціонерного товариства «Банк «Демарк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (р/р 290958007, МФО 353575, код ЄДРПОУ 19357516) заборгованість за кредитним договором № 5-056 від 31 січня 2008 року в сумі 19 175 грн. 09 коп., а саме:

5853 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом;

5484 грн. 59 коп. - заборгованість за відсотками;

1662 грн. 17 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом;

2474 грн. 68 коп. - пеня за порушення строків користування кредитом;

1350 грн. 00 коп. - штраф за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом;

2350 грн. 00 коп. - не сплачена щомісячна комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (р/р 290958007, МФО 353575, код ЄДРПОУ 19357516) сплачений судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (р/р 290958007, МФО 353575, код ЄДРПОУ 19357516) судові витрати в розмірі 150 грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова