Ухвала суду № 30145220, 21.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Ухвала

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 березня 2013 рокуСправа №827/772/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Кайро І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання визнання наказу № 95 протизаконним,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Кайро І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання визнання наказу № 95 протизаконним. Вказує, що суддею Ялтинського міського суду АР Крим Кайро І.А. було відкрито провадження за трудовим спором у цивільній справі № 2/0124/1160 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Лівадія». За результатами розгляду вказаної цивільної справи суддею Ялтинського міського суду АР Крим Кайро І.А. не було виконано своїх прямих обов'язків, а саме: не було визнано наказ № 95 протизаконним, тим самим проігнорував Постанову Пленуму Верховного Суду України; проігнорував та порушив обов'язки, що покладені на суди України.

Просить визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати визнати наказ № 95 протизаконним.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.п. 1, 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, 1) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; 7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; 9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу положень ст.2, п.п. 1, 7, 9 ст. 3, ст. 17, ч. 3 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції і не можуть бути, відповідно, відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, наведених у пункті 4.2 мотивувальної частини Рішення від 23.05.2001 №6-рп/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України 1963), за якими визначено, що правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду та вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Отже, скарги на дії, бездіяльність та рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідним процесуальним законодавством, зокрема, в порядку апеляційного та касаційного провадження. Адже, законність або правомірність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Також рішення встановлено, що не розглядаються скарги громадян на акти та дії суддів, пов'язані зі здійсненням правосуддя, порядок оскарження яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством України. Тобто, лише акти, дії або бездіяльність посадових чи службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності, можуть бути оскаржені громадянами в судовому порядку.

Крім того, аналогічні роз'яснення надані Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів та суддів».

Відповідно до ч.2 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином відповідач - Суддя Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Кайро І.А. не є суб'єктом владних повноважень в розумінні вимог статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно підпункту 1 пункту 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №827/772/13-а за позовом ОСОБА_1 до Судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Кайро І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання визнання наказу № 95 протизаконним.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.І. Майсак