Постанова № 30143401, 15.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2013 р. (14:46) Справа №801/174/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі колегії суддів:

головуючий суддя Сидоренко Д.В., суддя Гаманко Є.О., суддя Панов О.І., при секретарі Леоновій В.В.., розглянувши за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, нотаріально посвідчена дов. серії ВМХ №014841 від 14.06.2010р.,

відповідача - Курбедінова Л.Х., прокурор відділу забезпечення участі у судах, дов.№05/2-23-63 від 28.02.2013р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3,

до відповідача Генеральної прокуратури України,

про визнання неправомірними та незаконними дії та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання незаконними, протиправними, неправомірними і такими, що порушують права, свободи, інтереси громадянина ОСОБА_3 дії Генеральної прокуратури України вказані у адміністративному позові та про зобов'язання відповідача прийняти і розглянути скарги (звернення) громадянина ОСОБА_3 (вказані в адміністративному позові), які направлені на адресу відповідача представником ОСОБА_1

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України «Про звернення громадян» щодо заборони направлення скарг громадян тим органам та посадовим особам, чиї дії або рішення оскаржуються, та мотивовані не розглядом Генеральною прокуратурою України скарг від 19.09.2012р. та від 24.11.2012р.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов від 05.02.2013р. №05/2/2-9374-13 зазначив, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки наведені у скаргах доводи та вимоги можуть бути предметом вирішення лише у порядку кримінального судочинства.

В судовому засіданні 15.0.2013р. представником відповідача надані додаткові заперечення від 14.03.2013р. за №05/2/2-9374-13, згідно яких відповідач просить на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі за позовом ОСОБА_3 в частині доводів позову по розгляду скарги від 19.09.2012р. закрити, а в частині вимог про направлення скарги від 24.11.2012р. до прокуратури АР Крим відмовити, у зв'язку з тим, що направлення звернень представника ОСОБА_3 на розгляд до прокуратури АР Крим в частині вирішення питання щодо застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників прокуратури АР Крим є обґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2013р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним, протиправним неправомірним і таким, що порушує права, свободи інтереси ОСОБА_3 дій Генеральної прокуратури України щодо направлення скарг від 19.09.2012р. та від 24.11.2012р. на адресу прокуратури АР Крим в частині звернення про витребування матеріалів кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3, проведення перевірки достовірності та істотності наданих доказів для перегляду кримінальної справи та внесення подання до суду про перегляд кримінальної справи; та в частині позовних вимог про зобов'язання Генеральну прокуратуру України прийняти та розглянути скарги від 19.09.2012р. та від 24.11.2012р. в частині звернення про витребування матеріалів кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3, проведення перевірки достовірності та істотності наданих доказів для перегляду кримінальної справи та внесення подання до суду про перегляд кримінальної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Заявою від 20.07.2012р. ОСОБА_1, як представник ОСОБА_3, звернувся до Генерального прокурора України із заявою про порушення кримінальної справи за фактом притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності (а.с.38-39), згідно якої просив витребувати матеріали проведеної Прокуратурою АР Крим перевірки; провести перевірку викладених фактів і обставин, які мають відношення до обставин справи та порушити кримінальну справу за фактом притягнення завідомо невинуватого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, в результаті якої порушені права, свободи, інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Супровідним листом від 02.08.2012р. за №19-р (а.с.37) Генеральна прокуратура України направила до Прокуратури АР Крим заяву ОСОБА_1 за належністю.

Листом від 10.09.2012р. Прокуратура АР Крим вих.№9/1-11956/09 (а.с.36) повідомила ОСОБА_1 про те, що звернення щодо незгоди з судовим рішенням стосовно ОСОБА_3 розглянуто та встановлено наступне.

Вироком Сакського міськрайонного суду від 27.12.2000р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.165, ч.1 ст.172 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 3 роки. На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 11.05.2000р. його звільнено від покарання.

Ухвалою Верховного суду АР Крим від 20.03.2001р. касаційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, вирок суду - без змін.

Постановою Сакського міжрайонного прокурора від 11.01.2010р. у перегляді кримінальної справи за нововиявленими обставинами відмовлено. Повторно повідомлено, що нових обставин, які не були відомі суду не повідомлялися, тому відсутні підстави для реагування з боку прокуратури.

ОСОБА_1, як представник ОСОБА_3, звернувся до Генеральної прокуратури України із скаргою на неправомірну і незаконну відповідь Прокуратури АР Крим, неправомірну бездіяльність Прокуратури АР Крим за заявою представника ОСОБА_3 від 19.09.2012р. (а.с.5), з наступними вимогами:

§ провести перевірку викладених фактів обставин, які мають відношення до обставин справи;

§ порушити дисциплінарне провадження відносно посадових осіб Прокуратури АР Крим, які проявили відсутність компетенції при розгляді заяви представника громадянина ОСОБА_3;

§ витребувати матеріали кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3 з суду Сакського району АР Крим;

§ внеси подання в суд Сакського району АР Крим про перегляд кримінальної справи, по якій винесено остаточний вирок суду Сакського району АР Крим від 27.12.2000р.

§ рішення за скаргою направити на адресу ОСОБА_1

Вищезазначена скарга мотивована тим, що Прокуратура АР Крим, формально, проявляючи посадову халатність перевірку за заявою ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи не провела і направила на адресу представника позивача відповідь в якій підтвердила відсутність компетенції, безграмотного відношення до виконання посадових обов'язків.

Супровідним листом від 05.10.2012р. вих.№09/1-р (а.с.8) Генеральна прокуратура України направила до Прокуратури АР Крим для перевірки звернення ОСОБА_1 щодо наявності, на його дум, підстав для перегляду судових рішень у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у зв'язку з довідкою ПФУ Сакського району від 26.03.2012р., неналежний розгляд попереднього звернення працівниками прокуратури АР Крим та з інших питань.

Супровідним листом від 16.10.2012р. за вих.№04/2-11362/12 (а.с.10) Прокуратура АР Крим направила Сакському міжрайонному прокурору звернення ОСОБА_1 для розгляду і вжиття, при наявності підстав, відповідних заходів реагування.

Постановою про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами від 30.10.2012р. (а.с.31) відмовлено у перегляді судового рішення за кримінальною справою відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.165, ч.1 ст.172 КК України (1960р.) за нововиявленими обставинами у зв'язку з з відсутністю підстав.

Листом від 30.10.2012р. вих.№76/855/12/016 (а.с.30) Сакська міжрайонна прокуратура повідомила ОСОБА_1 про те, що його звернення від 19.09.2012р. розглянуто та встановлено наступне.

Вироком Сакського міськрайонного суду від 27.12.2000р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.165, ч.1 ст.172 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 3 роки. На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 11.05.2000р. його звільнено від покарання.

Ухвалою Верховного суду АР Крим від 20.03.2001р. касаційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, вирок суду - без змін. Вина ОСОБА_3 у скоєнні злочинів підтверджена сукупністю зібраних за кримінальною справою доказів, та дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст. ст. 165 ч.1, 172 ч.1 КК України (1960р.).

Додані ОСОБА_1 до заяви документи, а також довідка УПФ Цкраїни у м.Саки та Сакському районі АР Крим за вих.№1544/07-18 від 26.03.2012р. не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. В перегляді вироку Сакського міського суду від 27.12.2000р. відмовлено. Заявнику роз'яснено, що вказане рішення може бути оскаржене вищестоящому прокуророві згідно ст.400-8 КПК України.

ОСОБА_1, як представник ОСОБА_3, звернувся до Генеральної прокуратури України із скаргою на недопустимість порушення Закону України «Про звернення громадян» від 24.11.2012р. (а.с.6-7), з наступними вимогами:

§ порушити дисциплінарне провадження відносно посадових осіб Генеральної прокуратури України, а також посадових осіб Прокуратури АР Крим, які проявили відсутність компетенції при розгляді скарг представника ОСОБА_3, чим порушили дію Закону України «Про звернення громадян»;

§ У відповідно до ст.24 Закону України «Про звернення громадян» визначити ступінь вини посадових осіб в порушення Закону України «Про звернення громадян» виявлених у даній скарзі;

§ витребувати матеріали кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3 з суду Сакського району АР Крим;

§ провести перевірку достовірності та істотності наданих доказів для перегляду кримінальної справи по якій винесено остаточний вирок суду Сакського району АР Крим від 27.12.2000р. відносно ОСОБА_3

§ внеси подання в суд Сакського району АР Крим про перегляд кримінальної справи, по якій винесено остаточний вирок суду Сакського району АР Крим від 27.12.2000р.

§ рішення за скаргою направити на адресу ОСОБА_1

Вищезазначена скарга мотивована тим, що в супереч положень ст.7 Закону України «Про звернення громадян» щодо заборони направлення скарг громадян для розгляду тим органам чи посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, Генеральною прокуратурою України скарга від 19.09.2012р. направлена для розгляду до Прокуратури АР Крим.

Супровідним листом від 06.12.2012р. вих.№09/1-26229-12 (а.с.9) Генеральна прокуратура України направила до Прокуратури АР Крим для перевірки звернення ОСОБА_1 від 24.11.2012р. щодо неналежного, на думку скаржника, розгляду попередніх звернень з приводу наявності підстав для перегляду судових рішень у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 та з інших питань.

Листами від 10.01.2013р. вих.№9/1-11956/09 (а.с.43-44) Прокуратура АР Крим повідомила Генеральну прокуратуру України та ОСОБА_1 про розгляд звернення з приводу наявності підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 та з інших підстав та встановлено наступне.

Вироком Сакського міськрайонного суду від 27.12.2000р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.165, ч.1 ст.172 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 3 роки. На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 11.05.2000р. його звільнено від покарання.

Ухвалою Верховного суду АР Крим від 20.03.2001р. касаційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, вирок суду - без змін.

Додані до заяви документи, а також довідка УПФ України у м.Саки та Сакському районі АР Крим за вих.№1544/07-18 від 26.03.2012р. не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За результатами розгляду звернення Сакським міжрайонним прокурором 30.10.2012р. винесено постанову про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулюється Законом України «Про звернення громадян» (далі-Закон).

Частиною 1 ст.1 вищезазначеного Закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч.1, 4 ст.3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і

скарги. Заявою (клопотання) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Зі змісту скарг від 19.09.2012р. та від 24.11.2012р. вбачається, що це звернення (в частині дисциплінарних проваджень) є повідомленням про порушення, як на думку заявника, вимог чинного законодавства з боку посадових осіб Прокуратури АР Крим та Генеральної прокуратури України, з вимогами щодо вирішення питання про порушення дисциплінарних проваджень.

Крім того, вимоги скарги від 24.11.2012р. про порушення дисциплінарного провадження та визначення ступеню винуватості посадових осіб у порушенні вимог Закону України «Про звернення громадян» є однаковими вимогами про вчинення певних дій.

Відповідно до ст.19 Закону встановлені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

§ об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

§ у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

§ на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

§ відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

§ забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

§ письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

§ вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

§ у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

§ не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

§ особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Терміни розгляду звернень передбачені ст.20 Закону, згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Разом з тим, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

З метою забезпечення виконання вимог Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», вдосконалення правозахисної діяльності органів прокуратури щодо розгляду та вирішення заяв, скарг і пропозицій, Генеральним прокурором України прийнято наказ «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» №9гн від 21.06.2011р., яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Відповідно до п.3.11 вищезазначеної Інструкції звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються до управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.

Згідно ст.8 постанови Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Відповідно до ст.10 постанови Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.

Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.

Таким чином, враховуючи наявність повноважень у Прокурора АР Крим щодо застосування дисциплінарних стягнень відносно працівників прокуратури АР Крим, правомірним є направлення скарг від 19.09.2012р. та від 24.11.2012р. для розгляду до Прокуратури АР Крим в частині розгляду звернення відносно дисциплінарного провадження до працівників прокуратури АР Крим. Разом з тим, безпідставним є направлення скарги від 24.11.2012р. для розгляду до Прокуратури АР Крим в частині розгляду звернення відносно дисциплінарного провадження до працівників Генеральної прокуратури України, оскільки у Прокурора АР Крим відсутні повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Генеральної прокуратури України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 15.03.2013р.

У повному обсязі постанову складено 20.03.2013 року.

Керуючись ст.ст.158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним направлення скарги від 24.11.2012р. на адресу Прокуратури АР Крим в частині звернення про порушення дисциплінарного провадження відносно посадових осіб Генеральної прокуратури України.

Зобов'язати Генеральну прокуратуру України розглянути скаргу від 24.12.2012р. в частині звернення про порушення дисциплінарного провадження відносно посадових осіб Генеральної прокуратури України.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.

Суддя Панов О.І.

Суддя Гаманко Є.О.