Постанова № 30142806, 18.03.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Справа № 919/200/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Сотула В.В.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача Зінченко Сніжана Ігорівна, довіреність № 8 від 25.01.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс";

відповідача не з'явився, фізична особа-підприємець Піменова (Капустьянова) Вікторія Олександрівна;

третьої особи Чеботарьова Наталя Олегівна, довіреність № 125/11.5.2 від 13.03.13, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк";

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя І.А. Харченко) від 18 лютого 2013 року у справі № 919/200/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (вул. Очаківців, буд. 26 кв. 1, м. Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни (вул. Михайлівська, 5, кв.161, м. Севастополь, 99002)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004)

про зобов'язання звільнити та повернути приміщення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни про зобов'язання звільнити та повернути нежитлові приміщення, що належить йому на праві приватної власності.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 лютого 2013 року у справі № 919/200/13-г позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" задоволені.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця Піменову (Капустьянову) Вікторію Олександрівну у триденний строк з дня набрання рішенням законної сили звільнити комплекс гостевих номерів з приміщеннями обслуговування, а саме: нежитлові приміщення № IV-1, № IV-2, №IV-3, №IV-3а першого поверху, з №IV-4 по №IV-9, з №IV-11 по №ІV-34 другого поверху, з №ІV-35 по №IV-66 третього поверху, з №IV-67 по №IV-87 четвертого поверху, загальною площею - 923,00 кв.м, в літ. „А" суспільно-торговельного комплексу обслуговування, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44 та повернути шляхом передачі даного майна за актом приймання-передачі товариству з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС".

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договори оренди від 04 січня 2010 року є припиненими, отже Орендодавець зобов'язаний звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі. Одночасно місцевим господарським судом вказано й на те, що договір оренди від 29 червня 2012 року є неукладеним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою для скасування рішення суду заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, а також що рішення винесено з неповним з'ясуванням обставин справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку щодо неукладеності договору оренди від 29 червня 2012 року.

Від публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу, у яких публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

До Севастопольського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" дійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи заперечували проти апеляційної скарги.

Фізична особа-підприємець Піменова (Капустьянова) Вікторія Олександрівна в судове засідання не з'явилась та свого представника не направила, про місце і час розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином.

18 березня 2013 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни та її представника надійшли телеграми з клопотанням про відкладення розгляду справи. Клопотання аналогічного змісту 18 березня 2013 року було нарочно здано фізичною особою-підприємцем Піменовою (Капустьяновою) Вікторією Олександрівною до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду.

Розглянувши вказані клопотання, суд апеляційної інстанції залишив їх без задоволення, оскільки, звертаючись до Севастопольського апеляційного господарського суду з вказаними клопотаннями, фізична особа-підприємець Піменова (Капустьянова) Вікторія Олександрівна послалась лише на неможливість її прибуття на судове засідання та її представника, не надавши при цьому ніяких доказів неможливості взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, а також беручи до уваги те, що фізичною особою-підприємцем Піменовою (Капустьяновою) Вікторією Олександрівною не надано ніяких доказів неможливості взяти участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 18 березня 2013 року за відсутності фізичної особи-підприємця Піменової (Капустьянової) Вікторії Олександрівни та її представника.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

04 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" і фізичною особою-підприємцем Капустьяновою Вікторією Олександрівною був укладений договір оренди комплексу гостевих номерів з приміщеннями обслуговування загальною площею - 845,80 кв. м у літ. „А" суспільно-торговельного комплексу обслуговування, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44 (а.с. 11 - 15) та договір оренди приміщень загальною площею 77,60 кв.м, розташованих на другому поверсі у літ. „А" суспільно-торговельного комплексу обслуговування, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44 (а.с. 18-21).

Пунктом 1.1 договору (а.с. 11 - 15) передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" передає, а фізична особа-підприємець Капустьянова В.О. приймає у термінове платне користування комплекс гостевих номерів з приміщеннями обслуговування: № IV-1, № IV-2, №IV-3, №IV-3а на першому поверсі, з №IV-4 по №IV-8, з №IV-18 по №ІV-34 на другому поверсі, з №ІV-35 по №IV-66 на третьому поверсі, з №IV-67 по №IV-87 на четвертому поверсі, загальною площею - 845,80 кв.м, у літ. „А" суспільно-торговельного комплексу обслуговування, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44, для надання готельних і супутніх послуг.

Предметом договору (а.с. 18 - 21) є передача в термінове платне користування приміщень №IV-9, с №ІV-11 по №ІV-17, загальною площею 77,60 кв.м, розташованих на другому поверсі у літ. „А" суспільно-торговельного комплексу обслуговування, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44, для курсів іноземних мов (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 2.1 зазначених договорів строк оренди встановлюється з 04 січня 2010 року по 03 січня 2013 року.

04 січня 2010 року між сторонами були підписані акти прийому-передачі приміщень, згідно яких товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" передало, а фізична особа-підприємець Капустьянова В.О. прийняла приміщення за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44, а також комплекти ключів від вхідних дверей (а.с.17, 24).

Пунктом 6.3 договорів передбачено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку оренди. У разі закінчення терміну дії договору, розірвання або припинення договору, відповідач зобов'язаний в триденний строк провести остаточний розрахунок по орендній платні та іншим зобов'язанням з позивачем і в цей же термін звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі (п.п. 3.3.10, 7.4 договорів).

04 січня 2010 року до договорів від 04 січня 2010 року були укладені додаткові угоди, якими встановлені розміри орендної плати у сумі 6000,00 грн. та 2000,00 грн. відповідно (а.с. 15, 22).

Пунктом 1 цих додаткових угод передбачено, що відповідач повинен вносити орендну плату щомісяця не пізніше 20-го числа.

Орендна плата виплачується щомісячно (за місяць вперед), починаючи з моменту підписання акта приймання - передачі. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності відповідача (п. 2 додаткових угод).

За кожний день прострочення платежу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (п. 3 додаткових угод).

30 червня 2010 року до договорів від 04 січня 2010 року були укладені додаткові угоди №2, якими п. 7.1, п. 7.2 договорів викладені в наступній редакції:

„п. 7.1. В момент підписання цього договору відповідач повідомлений про те, що об'єкт оренди переданий в іпотеку ВАТ „ВТБ Банк" (далі - Іпотекодержатель), згідно з договором іпотеки № 1183 від 02 липня 2008 р. Відповідач повністю усвідомлює можливі правові наслідки щодо прав Іпотекодержателя на об'єкт оренди, які передбачені договором іпотеки.

п. 7.2. У разі звернення стягнення на майно, яке є предметом застави (об'єкт оренди) згідно з умовами договору іпотеки № 1183 від 02 липня 2008 р. та переходу права власності на предмет застави (об'єкт оренди) до третіх осіб, договір оренди припиняє свою дію".

Пункти 7.3 договорів доповнено абзацом такого змісту:

„Всі зміни в договір оренди сторони вправі вносити за умови їх погодження з юридичною службою і кредитним підрозділом відділення „Севастопольська регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк".

Відповідно до відомостей, що містяться у свідоцтві про шлюб від 28 вересня 2012 року серія І-АС № 035265 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08 лютого 2013 року Капустьянова Вікторія Олександрівна змінила прізвище на Піменову (а.с.54, 57-58).

Повідомленням №2 від 24 січня 2013 року за договором №1 та повідомленням №3 за договором №2 від 25 січня 13 року позивачем були надіслані кур'єрською службою доставки на адресу відповідача листи щодо припинення договорів оренди від 04 січня 2010 року у зв'язку із закінченням строку та зобов'язання повернути майно за актами приймання-передачі.

29 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" і фізичною особою-підприємцем Капустьяновою Вікторією Олександрівною був укладений договір оренди нежилих приміщень під офіси і готельні номери, що розташовані за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44 загальною площею 845,80 кв. м (а.с. 43-47).

Строк оренди майна за цим договором триває по 01.06.2015 р. (включно), починаючи з дати фактичного прийняття майна (п. 1.5 договору).

01 липня 2012 року між сторонами був підписаний акт прийому-передачі приміщень, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" передало, а фізична особа-підприємець Капустьянова В.О. прийняла приміщення за адресою: м.Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44, загальною площею 845,80 кв. м та комплекти ключів від вхідних дверей (а.с. 48).

01 липня 2012 року до договору від 29 червня 2012 року була укладена додаткова угода, якою встановлений розмір орендної плати у сумі 6000,00 грн. (а.с. 15, 22).

Пунктом 2 додаткової угоди від 01.07.2012 р. внесений пункт 1.6 до договору оренди від 29.06.2012 р. у наступній редакції:

„п. 1.6 Орендоване приміщення знаходиться в іпотеці у ВАТ „ВТБ „Банк". Договір оренди об'єкта нерухомості від 29 червня 2012 року підлягає достроковому розірванню у разі звернення стягнення на об'єкт оренди ВАТ „ВТБ „Банк"", який є іпотеко держателем об'єкта оренди".

Вказуючи на те, що незважаючи на припинення договорів оренди від 04 січня 2010 року, відповідачем обов'язок щодо повернення майна за актами приймання-передачі не виконаний, товариство з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" звернулось до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 2 статті 175 Господарського кодексу України є укладений сторонами договір.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення терміну, на який він був укладений.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були укладені договори оренди нежитлових приміщень від 04 січня 2010 року (а.с.11-14, 18-21).

Згідно з пунктом 2.1 зазначених договорів строк оренди був встановлений з 04 січня 2010 року по 03 січня 2013 року.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 червня 2008 року у справі №2-11/9948-2007 та від 18 серпня 2009 року у справі №2/385.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про відмову позивача від продовження договорів оренди.

Так, 24 січня 2013 року та 25 січня 2013 року позивачем були надіслані кур'єрською службою доставки на адресу відповідача повідомлення №2 та повідомлення №3 щодо припинення договорів оренди від 04 січня 2010 року у зв'язку із закінченням строку та зобов'язання повернути майно за актами приймання-передачі (зворотній бік а.с. 38, 39).

Повідомлення були отримані відповідачем 24 січня 2013 року та 25 січня 2013 року, що підтверджується актами виконаних робіт та квитанціями (а.с.38-40) та не заперечується фізичною особою-підприємцем Піменовою (Капустьяновою) Вікторією Олександрівною.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що строк дії укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" та фізичною особою-підприємцем Піменовою (Капустьяновою) В.О. договору оренди приміщень площею 77,60 кв. м від 04 січня 2010 року закінчився, отже договір оренди від 04 січня 2010 року є припиненим.

Термін дії договору оренди приміщень площею 845,80 кв. м від 04.01.2010 р. з 04.01.2010 р. по 03.01.2013 р.

Але, 29 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" і фізичною особою-підприємцем Капустьяновою Вікторією Олександрівною був укладений договір оренди нежилих приміщень під офіси і готельні номери, що розташовані за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 44 загальною площею 845,80 кв. м (а.с. 43-47).

Пунктом 1.5 цього договору встановлений строк оренди майна до 01.06.2015 р.

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 845,80 кв. м від 04.01.2010 р. припинив свою дію, у зв'язку з укладенням договору від 29.06.2012 р.

25 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, згідно з якою сторонами було розірвано договір оренди нерухомого майна від 29 червня 2012 року (а.с. 130-131).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.4. договору оренди від 04 січня 2010 року закріплено, що у разі закінчення терміну дії договору, розірвання або припинення договору, відповідач зобов'язаний в триденний строк провести остаточний розрахунок по орендній платні та іншим зобов'язанням з позивачем і в цей же термін звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам чинного процесуального законодавства відповідачем доказів повернення орендованого майна у встановлений договором строк за актом прийому-передачі надано не було, на підставі чого місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути одержане від позивача в оренду майно за актом приймання-передачі підлягають задоволенню.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що спірні нежитлові приміщення знаходяться у його користуванні на законних підставах, а саме відповідно до договору оренди від 29 червня 2012 року, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною (а.с.43-47), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в термінове платне користування Орендаря передані нежитлові приміщення під офіси і готельні номери, які розташовані за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 44, загальною площею - 845,80 кв.м.

Строк оренди майна за цим договором триває до 01 червня 2015 року (п. 1.5 договору).

01 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною був підписаний акт прийому-передачі майна до договору оренди нерухомого майна від 29 червня 2012 року (а.с. 48).

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною (Орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, згідно з якою сторонами було розірвано договір оренди нерухомого майна від 29 червня 2012 року (а.с. 130-131).

02 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" та фізичною особою-підприємцем Капустьяновою (Піменовою) Вікторією Олександрівною був підписаний акт прийому-передачі (повернення) майна загальною площею 923,00 кв. м у зв'язку з припиненням договорів від 04 січня 2010 року та розірванням договору оренди нерухомого майна від 29 червня 2012 року.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що 02 липня 2008 року між публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк" (Іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір.

У зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, банк звернув стягнення на вищевказане майно ТОВ „ТОНУС ПЛЮС", що є предметом іпотеки для задоволення грошових вимог банку. В даний час здійснюються необхідні дії по зверненню стягнення на комплекс гостьових номерів в рамках виконавчого провадження від 20.08.2012р. № 33946436. Незаконне перебування третьої особи за місцезнаходженням предмету іпотеки впливає на права та інтереси банку, як іпотекодержателя вказаного майна, та може перешкоджати здійсненню виконавчих дій, зокрема, реалізації предмета іпотеки в виконавчому провадженні (а.с. 35).

Але комплекс гостьових номерів загальною площею 923,00 кв. м переданий фізичною особою-підприємцем Капустьяновій (Піменовій) В.О. - товариству з обмеженою відповідальністю „ТОНУС ПЛЮС" за актом приймання - передачі (повернення) майна від 02 березня 2013 року, а тому судова колегія вважає, що інтереси банку не порушені.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди від 29.06.2012 є неукладеним, проте цей висновок не ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги правильно задоволені судом першої інстанції через їх обґрунтованість, але з невірним посиланням на обставини справи, норми процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні в повному обсязі, а резолютивна частина рішення залишенню без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Капустьяновій (Піменовій) В.О. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18 лютого 2013 року у справі № 919/200/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.В.Сотула

В.С. Голик

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (вул. Очаковців, буд. 26 кв. 1, м. Севастополь, 99011)

2. Фізична особа-підприємець Піменова (Капустьянова) Вікторія Олександрівна (вул. Михайлівська, буд. 5 кв. 161, м.Севастополь, 99002)

3. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бульвар Тараса Шевченко / вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004)

4. Господарський суд м. Севастополя