Рішення № 3014206, 04.09.2008, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2 - 244,

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2008 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Щабельської І.В.

при секретарі - Кувіці О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Диканька цивільну справу за позовом прокурора Диканського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно без її згоди вселилися в належний ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1, постійно вчиняючи хуліганські дії та систематично зловживаючи спиртними напоями, перешкоджають реалізації її житлових прав, прокурор в інтересах ОСОБА_1, яка має похилий вік, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів виселитися з домогосподарства ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з обставин, викладених в позовній заяві та судовому засіданні. При цьому уточнив у судовому засіданні позовні вимоги і просив в примусовому порядку виселити відповідачів з домоволодіння ОСОБА_1

Особа, в інтересах якої заявлений позов, ОСОБА_1 позов прокурора підтримала в повному об'ємі, пояснивши, що з її дозволу в її житловому будинку восени 2007 року був зареєстрований її син - відповідач ОСОБА_2, хоча в той час фактично в будинку не проживав. Навесні 2008 року відповідач ОСОБА_2 за її згодою, а відповідач ОСОБА_3 проти її згоди і всупереч її запереченням вселилися в її житловий будинок і проживали у меншій кімнаті її будинку, який складається з двох житлових кімнат. Вони постійно порушували її спокій, так як провокували сварки, відповідач ОСОБА_2 постійно ображав її нецензурною лайкою, відповідачі зловживали спиртними напоями, цілодобово тримали ввімкненим телевізор, тому вона змушена була неодноразово ночувати у родичів. На її неодноразові вимоги звільнити її житловий будинок відповідачі не реагували. В травні 2008 року відповідачі перейшли проживати на квартиру, однак речей своїх з будинку не забрали. У червні 2008 року відповідачі знову проти її згоди, не зважаючи на її категоричні заперечення, вселилися у її домоволодіння, привезли особисті речі, меблі, які належать відповічачу ОСОБА_3, посуд та одяг. Вказані речі були ними розміщені на території подвір'я, а також у сараї. У вказаному сараї вони почали проживати, систематично зловживаючи спиртним, провокуючи сварки, відповідач ОСОБА_2 знову постійно ображав її нецензурною лайкою, відповідач ОСОБА_3 провокувала та підбурювала його на це. В нетверезому стані вчиняли сварки між собою. У зв'язку з цим ОСОБА_1 була змушена знову неодноразово ночувати у родичів, намагалася піти з дому в той час, коли відповідачі перебували вдома в нетверезому стані. Після звернення нею з заявою до прокуратури, відповідачі в її господарстві ночувати перестали, однак приходять вдень, вчиняють сварки, приходять в нетверезому стані. У зв'язку з цим вона змушена неодноразово викликати працівників міліції для наведення порядку, а також постійно викликати швидку допомогу, так як у неї постійно погіршується стан здоров'я, загострюється гіпертонічна хвороба. Речі відповідачів розміщені по всьому господарству, знаходяться в будинку, сараї та на подвір'ї, що заважає їй належним чином користуватися своєю власністю та навести вдома лад. Тому просила виселити відповідачів у примусовому порядку з її домоволодіння.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову заперечували, вказавши, що в даний час їм ніде проживати, так як вони не можуть знайти собі житло, в даний час в господарстві ОСОБА_1 не проживають, так як ночують у знайомих, пояснювали, що ніяких сварок вони не вчиняли, спиртними напоями не зловживали, хоча не заперечували проти того, що власник будинку ОСОБА_1 дійсно не давала згоди на їх вселення в червні 2008 року її домогосподарство, а також на залишення в її господарстві їхніх особистих речей. В подальшому проти позову не заперечували, однак просили надати їм термін для того, щоб вони могли підшукати собі житло і забрати свої речі з господарства ОСОБА_1

Вислухавши пояснення прокурора як позивача, ОСОБА_1, в інтересах якої заявлений позов, відповідачів, свідків, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, в інтересах якої заявлений позов, є пенсіонером і має похилий вік 74 роки. Житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1, належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Диканською державною нотаріальною конторою 27 жовтня 1992 року, і розташований на земельній ділянці, яка належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Диканською селищною радою 06 березня 1996 року.

У червні 2008 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 всупереч запереченням ОСОБА_1 самовільно, без її згоди, вселилися в належне їй домоволодіння, завези без її згоди туди свої речі і почали проживати в приміщенні сараю, що знаходиться на території домоволодіння.

З показів у суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що відповідачі у вказане домоволодіння у червні 2008 року вселилися, не зважаючи на категоричні заперечення ОСОБА_1 і на її неодноразові вимоги звільнити її домогосподарство, виселитись та забрати свої речі не реагували до моменту звернення з заявою в прокуратуру та з позовом до суду. Їхні речі знаходяться у будинку, господарських спорудах та у дворі ОСОБА_1 Відповідачі постійно зловживали спиртними напоями, вчиняли сварки, ображали ОСОБА_1, яка є людиною похилого віку, у зв'язку з чим вона була змушена звертатись до свідків за допомогою та захистом, часто не ночувала вдома, так як боялась відповідачів, які перебували у нетверезому стані. У зв'язку з цим ОСОБА_1 змушена була постійно викликати швидку допомогу у зв'язку з погіршенням її стану здоров'я та працівників міліції, які вживали до відповідачів передбачені законом заходи реагування.

Вказані свідчення також підтверджуються постановами Диканського районного суду від 09 червня 2008 року, 17 липня 2008 року про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за їхню неналежну поведінку у господарстві ОСОБА_1 та постановою Диканського РВ ГУМВС України у Полтавській області від 18 липня 2008 року про відмову в порушенні проти них кримінальної справи за ознаками ст. 296 КК України, так як події відбувалися на грунті особистих неприязних стосунків між ОСОБА_1 та відповідачами.

Суд не вважає переконливими пояснення відповідачів про неприязне ставлення до них з боку свідків і обмову їх свідками у судовому засіданні, так як відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування вказаних вище фактів.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цію власністю на свій розсуд.. У суді було встановлено, що відповідачі із ОСОБА_1 разом не проживали і спільного господарства не вели, тобто фактично не були членами її сім'ї, хоча відповідач ОСОБА_2 і має з ОСОБА_1 кровне споріднення, так як є її сином. При цьому відповідачі жодних обов'язків по утриманню домогосподарства, в якому проживали, не несли і вселились туди проти її згоди. Відповідно до ст. 157 та 116 ЖК України, якщо наймач , члени його сім'ї або інші особи, які проживають у житловому приміщенні, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному приміщенні, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

У судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що відповідачі своєю поведінкою систематично порушували правила співжиття і зробили неможливим проживання з ними в одному домогосподарстві ОСОБА_1, заходи запобігання, а саме притягнення їх до адміністративної відповідальності, та заходи громадського впливу, а саме - неодноразові зауваження родичів та сусідів, позитивних результатів не дали, вони самостійно вселилися в домогосподарство ОСОБА_1 та привели туди свої речі, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову. Той факт, що відповідачі останнім часом не ночують у господарстві ОСОБА_1 не є достатньою підставою у відмові в позовних вимогах, так як вони регулярно приходять у вказане домоволодіння і тримають там свої речі.

Приймаючи до уваги те, що прокурор при зверненні з позовом до суду звільнений від сплати судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд вважає необхідним вказані витрати стягти з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст.ст. 64, 116, 150, ЖК України, ст. ст. 15, 30, 45, 57, 79, 81, 88, 202-203, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Виселити із домогосподарства, що належить ОСОБА_1 і розташоване АДРЕСА_1, відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, без надання їм іншого житлового приміщення.

Стягти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно судовий збір в користь держави в сумі 8 /вісім/ грн. 50 коп.

Стягти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп, які повинні бути сплачені за наступними реквізитами :

 Одержувач: УДК у Диканському районі

Код ЄДРПОУ: 34698390

Реєстраційний рахунок: 31213259700107