Постанова № 30141579, 18.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/624/13

Справа № 1522/17058/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування розпорядження і свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, уточненим 17.01.2013 року, до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування розпорядження і свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона, проживає у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Вказану житлову кімнату позивачка разом із ОСОБА_6 як співвласники, приватизувала на підставі розпорядження органу приватизації.

Як наслідок, АТ «УКРПРОФЗДРАВНИЦЯ» позивачу було видане Свідоцтво про право власності від 08.09.2012 року за № 012. До складу приватизованої кімнати увійшли: дві кімнати, туалет та коридор загальною площею 33.6 кв.м.

До приватизованої кімнати не було включено кухню гуртожитку, так як вона є приміщенням загального користування мешканців гуртожитку.

Мешканцями сусідніх житлових кімнат, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що проживають у кімнатах № 322, 323а, 323в, 326 у гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були приватизовані вказані кімнати гуртожитку на праві спільної часткової власності.

Однак, нещодавно, у травні 2012 року, позивачці стало відомо, що до складу та загальної площі приватизованих мешканцями сусідніх житлових кімнат № 322, 323а, 323в, 326 було включено площу кухні, що розташована у спільному блоці гуртожитку, яка є відповідно до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» допоміжним приміщенням та окремій приватизації не підлягає.

З приводу належності даної кухні на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачка не погоджується, так як дана кухня призначена для загального користування всіма мешканцями відповідного блоку гуртожитку.

На підставі викладеного, позивачка просила суд скасувати Розпорядження Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради № 215573 від 22.01.2010 року, Свідоцтво про право власності на житло від 22.01.2010 року та технічний паспорт від 13.05.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача просив суд адміністративний позов задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2, треті особи до суду не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були сповіщенні належним чином, про причин неявки суд не повідомили.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників адміністративного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2. Вказану житлову кімнату позивачка разом із ОСОБА_6 як співвласники, приватизували на підставі Розпорядження органу приватизації АТ «УКРПРОФЗДРАВНИЦЯ», від 08.09.1997 року № 12.

На підставі вказаного вище розпорядження, ОСОБА_2 було видане Свідоцтво про право власності від 08.09.2012 року за № 012. До складу приватизованої кімнати увійшли: дві кімнати, туалет та коридор загальною площею 33.6 кв.м.

Однак, до приватизованої кімнати не було включено кухню гуртожитку, так як вона є приміщенням загального користування мешканців гуртожитку. Даний висновок випливає із наступних норм:

Згідно ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (далі - Закон), допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно п.10 ч. 1 ст. 3 Закону, власники житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням гуртожитку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, власники житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку. Допоміжні приміщення у гуртожитку передаються у спільну сумісну власність безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Вимоги вищевказаної статті позивачем виконувались належним чином, що підтверджується копіями розрахункових книжок по оплаті комунальних послуг.

Мешканцями сусідніх житлових кімнат, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що проживають у кімнатах № 322, 323а, 323в, 326 у гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були приватизовані вказані кімнати гуртожитку на праві спільної часткової власності. Приватизацію було здійснено на підставі Розпорядження органу приватизації від 22.01.2010 року за № 215573 Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та було видано Свідоцтво про право спільної часткової власності на житлові кімнати № 322, 323а, 323в, 326 у рівних частках (331/1000), зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23005.

Однак, у травні 2012 року, позивачці стало відомо, що до складу та загальної площі приватизованих мешканцями сусідніх житлових кімнат № 322, 323а, 323в, 326 було включено площу кухні, що розташована в спільному блоці гуртожитку, яка є відповідно до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» допоміжним приміщенням та окремій приватизації не підлягає, так як дана кухня призначена для загального користування всіма мешканцями відповідного блоку гуртожитку.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такиим чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 не мала можливості дізнатися про порушення своїх прав з дати прийняття оскаржуваних розпорядження та видачі свідоцтва про право власності, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Підтвердженням їх права власності на вказану кухню є Свідоцтво про право власності на житлові кімнати № 322, 323а, 323в, 326 разом з технічним паспортом від 13.05.2010 року, виданих на підставі Розпорядження органу приватизації від 22.01.2010 року за №215573. У технічному паспорті, а саме у схематичному зображенні плану квартир, зазначено, що площа кухні зарахована до площ приватизованих квартир, що є незаконним та порушує права інших мешканців блоку гуртожитку.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону, співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов'язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні такими приміщеннями.

Відповідно ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. ст. 6-14, 17, 23, 59, 69-71, 99, 122, 137-139, 153-154, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування розпорядження і свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним Розпорядження Управління житлово-комунального та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради № 215573 від 22.01.2010 року, Свідоцтво про право власності на житло від 22.01.2010 року, зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23005 та технічний паспорт, виданий Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 13.05.2012 року в частині визнання спільною частковою власністю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на допоміжне приміщення (кухню) загальною площею 24,2 кв.м., відображене в технічному паспорті, виданому Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на кімнати № 322, 323а. 323в, 326 від 13.05.2012 року, під №13.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.С.Турецький

18.03.2013