Рішення № 30139662, 08.02.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/5187/2012

Провадження № 2/265/70/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С. С.,

при секретарі - Ковальовій М.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Горовенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація» про стягнення належної до сплати при звільненні суми заробітку та підзвітних сум, середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, відшкодуванні моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація» про стягнення належної до сплати при звільненні суми заробітку та підзвітних сум, середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, відшкодуванні моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 29.09.2010 року він був прийнятий на посаду головного інженера ЗАТ «Приазовська екскавація». 19.08.2011 року призначений на посаду виконуючим обов'язки директора даного підприємства. 19.03.2012 року звільнений за згодою сторін з ПАТ «Приазовська екскавація». На даний час відповідач має перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати за березень в сумі 6914,49 грн. та підзвітних сум в розмірі 2092,29 грн., а всього 9006,78 грн. Крім того, діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що в наслідок невиплати йому заробітної плати у встановлені законом строки, його родина тривалий час знаходилась в скрутному матеріальному стані, він сильно переживав та нервував з цього приводу. У зв'язку з відсутністю коштів, в його родині почали виникати конфлікти. Дані обставини, а також ігнорування відповідача, добровільно виплатити йому заробітну плату, відобразились на його самопочутті, погіршилось здоров'я. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 1 000 грн. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 9006,78 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., та витрати пов'язані на правову допомогу в сумі 500 грн.

В ході розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Згідно остаточної редакції, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі та підзвітних суму в розмірі 9874,81 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., а також компенсацію за затримку в розрахунку при звільненні в сумі 13 731,46 грн. без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та доповнив, що за час розгляду цивільної справи в суді відповідачем було повністю погашена заборгованість перед ним по заробітної платі. Невідшкодованою залишається заборгованість по підзвітним коштам в розмирі 2092,29 гривень. На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги в цій частині, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., та компенсацію за затримку в розрахунку при звільненні в сумі 13 731,46 грн.

Представник відповідача Горовенко А.В., який діє на підставі довіреності, заперечуючи проти задоволення позовних вимог пояснив, що позивач тривалий час працював на підприємстві на посаді інженера та виконував обов'язки директора. На даний час підприємство знаходиться в стані банкрутства, на рахунки та на частину майна накладений арешт. У зв'язку з відсутністю коштів було звільнено ряд робітників. Позовні вимоги не визнає, оскільки у підприємства не має коштів для їх відшкодування. За час розгляду справи з позивачем було здійснено повний розрахунок по заборгованості по заробітної платі. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Допитавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідно наказу №13к від 29 вересня 2010 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного інженера ЗАТ «Приазовська екскавація», з 19 серпня 2011 року був призначений на посаду виконуючого обов'язки директора вказаного підприємства та 19 березня 2012 року був звільнений з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін, що також підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 виданої на ім'я ОСОБА_1 (а.с.5,6)

Статтею 43 Конституції встановлено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітнику регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через термін часу, що не перевищує шістнадцяті календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається з довідки виданої головним бухгалтером ПАТ «Приазовська екскавація», ОСОБА_1 працював на посаді виконуючого обов'язки директора та сума невиплаченої заробітної плати складає 9782,52 грн., а саме: січень 2012 року - 1785,43 грн., лютий 2012 року - 1082,60 грн., березень 2012 року - 6914,49 грн.; заборгованість за підзвітними сумами на користь ОСОБА_1 складає 2092,29 грн., а всього на суму 11 874,81 грн.

Відповідно до довідки від 02 липня 2012 виданої за підписами директора та головного бухгалтера ПАТ «Приазовська екскавація», сума заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 02.07.2012 року складає 4916,12 грн. Має місце часткове погашення заробітної плати за березень 2012 року в сумі 2 000 грн., яка була виплачена 24 травня 2012 року.

Згідно довідки від 28 серпня 2012 року за №133 виданої за підписами директора та головного бухгалтера ПАТ «Приазовська екскавація», ОСОБА_1 виплачена заробітна: 03.04.2012 року - за січень 2012 року в розмірі 1785,43 грн., 11.04.2012 року - за лютий 2012 року в розмірі 1082,60 грн., 24.05.2012 року - за березень 2012 року в розмірі 2 000 грн. та 08.08.2012 року - за березень 2012 року в сумі 4916,12 грн.

Вказані в довідці доводи також підтверджені реєстрами перерахування на рахунки отримувачей згідно угоди №3483241 за №13 від 03.04.2012 р, №15 від 11.04.2012 року, №29 від 24.05.2012 року та №56 від 08.08.2012 року, відповідно.

Сторони в судовому засіданні не оспорювали той факт, що остаточний розрахунок з позивачем ОСОБА_1 по заробітної платі було здійснено 08 серпня 2012 року.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що представник відповідача в судовому засіданні не довів будь-якими належними та допустимими доказами відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 по підзвітним сумам в розмірі 2092,29 гривень, доводи позивача, з цього приводу відповідачем не спростовані.

З огляду на викладене належна до сплати при звільненні підзвітна сума у розмірі 2092,29 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Відповідно до статті 117 КЗпП України вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Обчислена у відповідності із чинним законодавством середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 108,98 гривень (із розрахунку нарахованої заробітної плати, обчисленої позивачем (а.с.30) і неоспорювана відповідачем в ході судового розгляду справи, з березня 2012 року по серпень 2012 року (95 робочих днів) - становить сумарно 10353,10 гривень).

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні:

березень (з 20 числа) 2012р. - 9 х 108,98 = 980,82грн.

квітень 2012р. - 20 х 108,98 = 2179,60грн.

травень 2012р. - 20 х 108,98 = 2179,60грн.

червень 2012р. - 19 х 108,98 = 2070,62грн.

липень 2012р. - 22 х 108,98 = 2397,56грн.

серпень 2012р. - 5 х 108,98 = 544,90грн.

всього: 10353 гривні 10 копійок, яку суд стягує на користь позивача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків та потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки його протягом тривалого часу практично було позбавлено джерела існування його родини. Дані обставини призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків позивача, погіршення самопочуття й заподіяли йому моральні страждання.

З урахуванням характеру неправомірних дій відповідача, їх тривалості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 200 гривень.

Відповідно до ст.ст. 79, 84 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати по оплаті правової допомоги в повному обсязі у сумі 500 гривень, що не перевищує суми, розрахованої на підставі Постанови КМУ від 27.04.2006р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави".

На підставі ст. ст. 115, 116 Кодексу Законів про Працю України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація» про стягнення належної до сплати при звільненні суми заробітку та підзвітних сум, середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація» (юридична адреса місто Маріуполь, проспект 1 Травня, 108а), р/р26009962492451 у філії Першого Українського Міжнародного банку МФО 334851 ЄДРПОУ 01241361 на користь ОСОБА_1 належну до виплати при звільненні підзвітну суму у розмирі 2092 (дві тисячі дев'яносто дві) гривні 29 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2012 року по 07 серпня 2012 року у сумі 10353 (десять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 10 копійок, 200 (двісті) гривень у відшкодування моральної шкоди, витрати по оплаті правової допомоги в сумі 500 (п'ятсот) гривень, а всього 13145 (тринадцять тисяч сто сорок п'ять) гривень 39 копійок.

В задоволені решти частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______