Рішення № 30139432, 13.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.Справа № 5023/1341/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Денисюк Т.С.

судді: Доленчук Д. О. , Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом НТУ "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Харківській області, м. Харків; до Державного інституту з проектування учбових закладів "Укрдіпроуз", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 106410,00 грн. за участю представників:

позивача - Барчук А.В. дов. №66-01-16/594 від 28.12.12р.;

відповідача - Хомякова А.Л. дов. №11 від 17.01.13р.;

третьої особи - не з'явився.

За відсутності відповідного клопотання учасників судового процесу техніна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Національний технічний універсітет "Харківський Політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного інституту з проектування учбових закладів "Укрдіпроуз" про відшкодування збитків у сумі 106410,00 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов"язань за договором на розробку проектно-вишукувальної продукції №9468 від 15.07.2008р., що підтверджується вимогою Контрольно-ревізійного управліня в Харківській області про усунення виявлених ревізією від 11.06.2010р. №032-21/4760 порушень законодавства з фінансових питань.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2012 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. було здійснено заміну Державного інституту з проектування учбових закладів УкрДІПРОУЗ на Державне підприємство „Виробниче будівельне об'єднання", в особі Харківської філії Державного інституту з проектування учбових закладів "ДІПРОУЗ".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.12р. по справі №5023/1341/12 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі.

09.01.13р. через канцелярію господарського суду Харківської області від Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса з супровідним листом №5626 від 28.12.12р. надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.12р. та матеріали справи №5023/1341/12, у зв"язку з чим ухвалою господарського суду від 15.01.13р. провадження у справі було поновлено та призначено її розгляд на 21.01.13р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.13р. для розгляду справи №5023/1341/11 було призначено колегію суддів.

Розпорядженням виконуючого обов"язки голови господарського суду Харківської області № 80 від 21.01.13 року було призначено колегію у складі: головуючий суддя Денисюк Т.С., суддя Доленчук Д.О., суддя Шарко Л.В.

В процесі розгляду справи відповідач надав до суду відзив (вх.№8779 від 24.04.12) та відзив (вх.№ 4596 від 06.02.13) на позовну заяву, в яких відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, вказуючи в обгрунтування своїх заперечень, зокрема, на те, що при розрахунку вартості робіт за Договором №9468 на розробку проектної документації від 15.07.2008р., Українським державним інститутом по проектуванню учбових закладів (УкрДІПРОУЗ) було правомірно застосовано метод розрахунку вартості проектно-вишукувальних робіт згідно ДБН Д.1.1-7-2000 з використанням таблиці 7 збірника №39 „Житлові та громадські будинки" і тим самим правильно та обгрунтовано визначена кошторисна вартість проектних робіт.", позивач та відповідач повністю усвідомлювали свої дії при вчиненні вищезазначених правочинів, виконали свої зобов'язання по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. та не заявляли про порушення будь-яких зобов 'язань по ньому, а відтак - у позивача немає правових підстав для звернення до суду з даним позовом, а посилання позивача на ст.611 та ч.2 ст.891 ЦК України, згідно яких у разі порушення зобов 'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, й відшкодування збитків.

Розгляд справи відкладено на 13.03.2013 року.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області від 13.03.13р., враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2013р. та беручи до уваги навчання судді Шарко Л.М., змінено склад колегії суддів у справі №5023/1341/12 та призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Денисюк Т.С., суддя Доленчук Д.О. та суддя Аріт К.В.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.13 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.13 проти позовних вимог заперечував, з підстав, зазначених у відзивах наданих до суду 24.04.12 та 06.02.13.

Третя особа свого повноважного представника в судове засідання 13.03.13 не направила, але 12.03.13 надала до суду додаткові пояснення (вх.№9436), в яких зазначає, що Держфінінспекція не погоджується з висновками судової будівельно - технічної експертизи № 5626 від 26.12.2012 року по господарській справі №5023/1341/12 стосовно включення до вартості проектних робіт по капітальному ремонту гуртожитку №2 Національного технічного університету „ХПІ" по вул. Тимурівців 9А у м. Харкові роботи на загальну суму 56804,33 грн. з ПДВ за рахунок зміни обсягів робіт та коефіцієнтів, з підстав викладених у додаткових поясненнях, зокрема посилаючись на те, що норми на табл. З п 2-2-6, п.2-2-7 "Зйомка з натури системи опалення та п. 2-6-9 "Проектування центрального опалення в будівлях об'ємом до 20тис мЗ" та п. 2-6-10 „Проектування центрального опалення" застосовані необґрунтовано, перерахунок виконано по розцінці табл.З п. 2- 6-3 «Проектування центрального опалення в будівлях площею до 1тис. мЗ», тобто вартість робіт на загальну суму 1171,09 грн включена до кошторису необґрунтовано; згідно Табл.З п. 1-19-1 «Стіни, плани, розрізи, фасади, деталі» в кількості 12 місць, складом робіт за цією нормою передбачено «надати технічне рішення схеми кріплення або перекладки, виконати розрахунки. Конструювання (плани, розрізи, деталі (в відповідних масштабах M 1:100 - 1:50, деталі M 1:20 и 1:10) Специфікація , та пояснювальна записка», - вказані креслення в проекті відсутні, а відтак - вартість робіт на суму 10185,72 грн включено до кошторису необгрунтовано; в Технічному висновку відсутня пояснювальна записка стосовно обстеження перекриття та відомості про його технічний стан, виходячи з чого висновок про технічний стан перекриття гуртожитку УкрГіПРОУЗ не виконувався, отже вартість робіт на суму 5016,42грн включена до кошторису необгрунтовано. Крім того, у додаткових поясненнях третя особа просить суд розглянути справу без участі представника Держфінінспекції.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.07.2008 року між НТУ «ХПІ» (Замовник) та Державним інститутом проектуванню учбових закладів «УкрДІПРОУЗ» (Виконавець) було укладено договір № 9468 на розробку проектно - вишукувальної продукції, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе розробку проектно - вишукувальної продукції: робоча документація капітального ремонту гуртожитку № 2 Національного технічного університету «ХПІ» по вул. Тимуровців, буд. 9 А у місті Харкові, із переплануванням та можливістю поселення іноземних туристів під час проведення «ЄВРО 2012».

Згідно кошторису на проектні (вишукувальні) роботи №1-9468, який є невід'ємною частиною договору № 9468 від 15.07.2008 р. сторони визначили загальну площу - 6296, З кв.м., вартість одного кв.м. 4030,00 грн., та кошторисна вартість проектних робіт в сумі 244 145, 00 грн. Загальна сума договору складає 292 974, 00 грн. Кошторис був складений на підставі ДБН - Д. 1.1-7-2000, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.04.2008 року № 185 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.03.2008 року № 144.

Додатковою угодою № 5 від 09.02.2010 року до даного договору за підписами обох сторін та кошторисом № 1 на проектні (вишукувальні) роботи була встановлена загальна вартість робіт за договором у сумі 293 276, 47 грн.

За змістом пункту 3.2. договору по завершенню робіт Виконавець надає Замовнику акт прийому -передачі встановленої форми.

Акти здачі- приймання робіт за 2008 - 2009 роки підписані з боку Замовника проректором НТУ «ХПІ» О.Г. Романовським та завізовані начальником технічного відділу Клімовим В.К., провідним інженером BP і ПР Шателен Н.П., з боку Виконавця - УкрДІПРОУЗ головним архітектором проекту Буніною H.H.

Таким чином, за договором № 9468 від 15.07.2008 року на розробку проектно- вишукувальної продукції відповідач по справі розробив проект капітального ремонту гуртожитку № 2 НТУ «ХПІ» по вул. Тимурівців, буд. 9 А у місті Харкові, за виконані проектно - вишукувальні роботи позивач повністю розрахувався, згідно платіжного доручення № 4001 від 31.07.2008 р. в сумі 8 784,00 грн., № 471 від 08.02.2010 р. в сумі 184 578,00 грн., № 6013 від 23.10.2008 р. в сумі 20 508, 00 грн. та № 6012 від 23.10.2008 р. в сумі 79 104, 00 грн. (том 1-ий, а.с. 41-43).

У 2010 році КРУ у Харківській області була проведена ревізія фінансово - господарської діяльності НТУ «ХПІ» за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року. Під час даної ревізії проводилася перевірка також використання коштів на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт, що проводилися Відповідачем у справі і в ході проведення ревізії було встановлено завищення вартості проектних робіт на суму 106410,00 грн., про що складено Акт контрольно - ревізійного управління в Харківській області № 032-12/48 від 05.05.2010 року (том 1-ий, а.с. 45-57), з зазначенням про невірне застосування норм ДБН по договору № 9468 від 15.07.2008 року на розробку проектно-вишукувальної продукції, а саме порушення ДБН Д1.1-7-2000 «Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд» (1990 року випуску).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ч.2 ст. 891 ЦК України, згідно з якими у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати збитки, якщо інше не встановлене законом або договором, та ст. 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, й відшкодування збитків і вказує на те, що законність та обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення надмірно сплачених коштів підтверджується вимогою КРУ про усунення виявлених ревізією від 11.06.2010 року № 032-21/4760 (том 1-ий, а.с. 58-59).

Надаючи правову кваліфікацію позовним вимогам та запереченням проти них, ураховуючи те, що за загальним правилом рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, суд керується наступним.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Як вже зазначалось вище, 15.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №9468 на розробку проектно- вишукувальної продукції. Вартість робіт за цим Договором, відповідно до Кошторису №1-9468 на проектні (вишукувальні) роботи, який є додатком до Договору №9468 від 15.07.2008р., склала 292 974,00 гривень з урахуванням ПДВ.

08.10.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. якою сторонами підписано календарний план робіт №1, згідно якого передбачено виконання робіт по даному Договору в три етапи: перший етап - візуальне обстеження з технічним висновком про стан гуртожитку; другий етап - робоча документація - планувальні рішення; третій етап - робоча документація - повне закінчення.

09.02.2010р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №5 до Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. якою сторонами було встановлено об'єм та вартість робіт (кошторис №1) та уточнено вартість виконаних проектних робіт, яка склала 293 276,47 гривень з урахуванням ПДВ.

Під час укладання Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх умов даного договору.

Вартість робіт за цим Договором, відповідно до Кошторису №1 на проектні (вишукувальні) роботи, який є додатком до Договору, склала 293 276,47 гривень з урахуванням ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, даний кошторис підписаний позивачем та відповідачем, заперечень щодо вартості робіт по даному кошторису від позивача на адресу відповідача не надходило, що дає підстави дійти висновку про визнання позивачем суми даного договору обґрунтованою.

Результат робіт по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. був переданий відповідачем та прийнятий позивачем, що підтверджується актом здачі- приймання проектно-вишукувальної продукції до Договору №9468 від 15.07.2008р. по першому етапу, актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції до Договору №9468 від 15.07.2008р по другому етапу та актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції по Договору №9468 від 15.07.2008р. по третьому етапу, які підписані позивачем та відповідачем.

Згідно даних актів позивачем та відповідачем засвідчено, що проектно-вишукувальна продукція задовольняє умовам Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. та підлягає оплаті, чим позивач та відповідач засвідчили той факт, що їх задовольняє об'єм, зміст, обсяг виконаних робіт по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р.

Згідно платіжного доручення №4001 від 31.07.2008р., платіжного доручення №6012 від 23.10.2008р., платіжного доручення №6013 від 23.10.2008р. та платіжного доручення №471 від 08.02.2010р. позивач оплатив вартість робіт по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. перерахувавши грошові кошти у розмірі 292 974,00 гривень на поточний рахунок відповідача.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. Правочин - це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 837, 853 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Виходячи з принципу свободи договору, передбаченого статтями 3, 627 Цивільного кодексу України, лише сторони мають право визначити умови договору.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін: зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як свідчать матеріали справи, станом на момент розгляду справи від позивача до відповідача не надходило жодних зауважень стосовно якості виконаних робіт по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р., виявлених допущених у роботі відступів від умов даного Договору або інших недоліків.

Зобов'язання позивачем та відповідачем по Договору №9468 на розробку проектно- вишукувальної продукції від 15.07.2008р. виконані в повному обсязі та належним чином. Згідно п.6.1 Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. станом на поточну дату строк дії даного Договору закінчився.

Тобто, всі вищевикладені обставини свідчать про той факт, що позивач та відповідач повністю усвідомлювали свої дії при вчиненні вищезазначених правочинів, належним чином виконали свої зобов'язання по Договору №9468 на розробку проектно-вишукувальної продукції від 15.07.2008р. та не заявляли про порушення будь-яких зобов'язань по ньому.

Що стосується заявленої до стягнення з відповідача суми у розмірі 106410,00грн. в якості збитків, суд зазначає, що за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність будь-якого із зазначених елементів цивільного правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Таким чином, ураховуючи недоведеність наявності протиправної поведінки відповідача, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками та вини (елементів складу цивільного правопорушення), - є неможливим, оскільки матеріали справи свідчать про належне виконання сторонами умов договору та відсутність будь-яких зауважень щодо ціни договору з боку позивача.

Разом з цим, ураховуючи приписи ч.5 ст. 42 ГПК України, згідно яких висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, суд критично ставиться до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 5626 від 26.12.2012 року у даній справі стосовно включення до вартості проектних робіт по капітальному ремонту гуртожитку №2 Національного технічного університету „ХПІ" по вул. Тимурівців 9А у м. Харкові, роботи на загальну суму 56804,33 грн з ПДВ. за рахунок зміни обсягів робіт та коефіцієнтів, і не може прийняти вказаний висновок, як належний доказ, і суд погоджується з обставинами, викладеними у додаткових поясненнях, наданих до суду третьою особою 12.03.13, відносно наступних протиріч.

В проекті капітального ремонту гуртожитку №2 Том 1, книга 1", що надано було замовником до ревізії інші креслення , а саме: Лист №23 „Інтер'єри"; Лист № 24 „Інтер'єри ; Лист № 24 „ Фото фіксація та візуалізація; Лист „27 „Аксонометрія", - Листи з № 28 по №31 відсутні в проекті, тобто під час експертизи розглядались креслення , що відсутні в проекті.

Робоча документація на капітальний ремонт гуртожитку №2 на час проведення ревізії експертизу не проходила в порушення п.3 «Порядку затвердження інвестиційних проектів та проведення їх державної експертизи» затвердженого наказом КМУ від 31 жовтня 2007 року № 1269 та не затверджена Замовником в порушення п.9.19 ДБН А.2.2-3-2004. Крім того експертами розглядались креслення виконані на стадії Робоча документація (Р) (сторінка 11 висновку), які не відповідають за своїм складом кресленням проекту розробленого стадії РД ( Робоча документація), що розроблялась виконавцем за умовами договору № 9468. Зазначене є порушенням п.7.1 ДБН Д 2.2.-3-2004 „ Склад , порядок розроблення , погодження та затвердження проектної документації в будівництві", згідно якого стадія (Р) розробляється на підставі попередньої затвердженої стадії.

Висновок о технічному стані перекриття ( розрахунок по табл. 1,п1-10-1) на суму 1509грн. та ( розрахунок по табл. 1,п 1-10-2) на суму 3507,42грн.: В складі проекту на капітальний ремонт гуртожитку №2 НТУ «ХПІ» по вул.. Тимурівців, 9А в м Харкові ( стадія Робоча документація), виконаного - УкрГіПРОУЗ згідно договору № 9468, є Технічний висновок про стан будівлі гуртожитку №2 ( том 1 книга 1). , що виконаний в 2008році. Як визначив сам УкрГіПРОУЗ, технічний висновок виконано на основі візуального дослідження, проведеного в липні 2008року, тобто оцінка технічного стану будівлі та конструкцій, виконувалась без розкриття конструкцій, а тільки візуально.

Для того щоб зробити висновок о технічному стані перекриття , згідно табл.. 1,п пІ-10-1, 1-10-2 необхідно виконати обстеження перекриття знизу та зверху, виконати огляд розкриттів, вивчити умови експлуатації, скласти пояснювальну записку з описом конструкції перекриття та його технічного стану. Виконати статичний розрахунок несущих елементів перекриття.( обстеження перекриття без виконання розрахунку нормується к коефіцієнтом 0,8), однак в Технічному висновку відсутня пояснювальна записка стосовно обстеження перекриття та відомості про його технічний стан.

Виходячи з вищенаведеного, висновок про технічний стан перекриття гуртожитку УкрГіПРОУЗ не виконувався, - отже вартість робіт на суму 5016,42грн включена до кошторису необгрунтовано.

Вимір прогинів в 16 прольотах розрахованих по табл. 1 п. 2-4-1 на суму 3898,24грн. Складом робіт за цією нормою передбачається «Підготовка для проведення робіт, виміри, записи результатів в відомість»

Технічний висновок по обстеженню температури та вологості 11- ти приміщень розрахованого по таблиці 1 2-6-1 на суму 4288,00грн. Складом робіт за цією нормою передбачається : «Виміри температури та вологості приміщень. Обробка та аналіз досліджень та замірів. Складання технічного висновку». Оцінка повітрообміну в приміщенні 11-ти квартир розрахованого по табл.. 1 п. 2-7-1 на суму 3227.28грн.

Складом робіт за цією нормою передбачається : «Дослідження приміщень Вимір швидкості повітряного потоку, який проходе через вентиляційну решітку. Аналіз результатів, розрахунки. Складання висновку» Однак записи результатів замірів, аналіз досліджень , розрахунки та висновки стосовно вимірів прогинів, обстеження температури та вологості, оцінки повітрообміну відсутні в Технічному висновку. Підтвердження виконання зазначених робіт відсутні. Виходячи з вищенаведеного, вартість виконання зазначених робіт включена до кошторису УкрГіПРОУЗ необґрунтовано.

Згідно Табл.З п. 1-19-1 «Стіни, плани, розрізи, фасади, деталі» в кількості 12 місць. Складом робіт за цією нормою передбачено « надати технічне рішення схеми кріплення або перекладки, виконати розрахунки. Конструювання (плани, розрізи, деталі (в відповідних масштабах M 1:100 - 1:50, детали M 1:20 и 1:10) Специфікація , та пояснювальна записка». Вказані креслення в проекті відсутні. Тобто вартість робіт на суму 10185,72 грн включено до кошторису необгрунтовано.

Згідно Табл. З п. 1-25-6, «Розробка індивідуальних заповнень віконних та дверних прорізів» та п. 1-27-1 «Розробка індивідуальних заповнень тамбуру». Складом робіт за вказаними нормами передбачено виконати «Креслення планів, розрізів, з посиланням на стандартні деталі або виконати креслення нестандартних деталей та специфікацію нестандартних деталей».

Слід зазначити, що проектом передбачається вікна та конструкції тамбуру виконати із металопастику. Згідно ДБН Д А 2.2-3-2004 п.7.7 «Розроблення конструкторської документації на обладнання та конструкції індивідуального виготовлення, виконує завод - виготовлювач», тобто вартість розробки металопласткикових конструкцій , включається виконавцем в вартість виробу, - виходячи з вищенаведеного, вартість розробки індивідуальних заповнень віконних, дверних прорізів та тамбуру на загальну суму 11482,52грн включена до кошторису необґрунтовано.

Також слід зазначити, що наданим проектом (Том 1 книга 1) передбачено існуючу систему опалення будівлі не ремонтувати. По завданню замовника тільки в приміщеннях тренажерної зали, перукарні, пральні та кімнати електрозв'язку виконати заміну стояків та приборів опалення. Виходячи з цього норми на табл..З п 2-2-6, п.2-2-7 « Зйомка з натури системи опалення та п. 2-6-9 « Проектування центрального опалення в будівлях об'ємом до 20тис мЗ» та п. 2-6-10 „Проектування центрального опалення" застосовані необґрунтовано. Перерахунок виконано по розцінці табл..З п. 2- 6-3 «Проектування центрального опалення в будівлях площею до Ітис. мЗ». Тобто вартість робіт на загальну суму 1171,09 грн включена до кошторису необґрунтовано;

Крім того в кошторисній документації відсутні кошториси на вузол вводу, колектори прямої та зворотної води та розширювальний бак. Та грязевідстійник або жироулавлювач. Проектом передбачено виконувати роботи від існуючого вузлу вводу. Тому розцінки по табл..З п 2-11-1, п.2-11- 2, та п.2-11-3, п 2-22-4 застосовані необґрунтовано, - отже вартість робіт на суму 1178,90 грн. включено до кошторису необґрунтовано.

В гуртожитку №2 існує два сміттєпроводи з сміттєкамерами, тому застосування норми по табл..3. п. 1-31-2 « Проектування сміттепровода » в кількості 2шт. на суму 1141,00грн необґрунтовано.

В контексті вищевказаного вбачається, що неможна погодитися з висновком експерта про включення до вартості проектних робіт по капітальному ремонту гуртожитку №2 Національного технічного університету „ХПІ" по вул. Тимурівців 9А у м. Харкові, роботи на загальну суму 56804,33 грн з ПДВ. за рахунок зміни обсягів робіт та коефіцієнтів.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Всупереч норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.

Ураховуючи вищевказане, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю, як у необгрунтованих, не доведених матеріалами справи та заявлених безпідставно.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 21.01.13 у справі №5027/169/2012, від 17.12.12 у справі №5027/26/2012, від 26.12.12 у справі №5005/4276/12 та від 11.12.12 у справі № 5019/1521/11.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (приписи Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відтак судові витрати у даній справі - судовий збір у розмірі 2128,20грн. та 8107,00грн. вартості виконання експертного дослідження №5626, у зв'язку з відмовою в позові, покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Денисюк Т.С. Доленчук Д. О. Аріт К.В.