Рішення № 30138183, 19.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа № 909/95/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Мартиненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький",

вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29016

до відповідача: Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ромб"

с. Королівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78030

про стягнення заборгованості в сумі 3 538 грн. 55 коп. , з яких

2 993 грн. 95 коп. - основного боргу,

454 грн. 54 коп. пені,

90 грн. 06 коп. - 3 % річних.

за участю представників сторін:

від позивача: Клюба В.М. - представник (довіреність №17 від 02 січня 2013р.);

від відповідача: представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" (далі позивач) подано позовну заяву за вх.№ 365/13 від 29.01.2013р. до Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ромб" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 538 грн. 55 коп. , з яких 2 993 грн. 95 коп. - основного боргу, 454 грн. 54 коп. пені, 90 грн. 06 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3386 від 10.10.2011р. в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 3 538 грн. 55 коп.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач як на докази посилається на Договір №3386 від 10.10.2011р., рахунок №03169 від 25.11.2011р., накладну №05942/03 від 25.11.2011р., податкову накладну №217/003 від 25.11.2011р., розрахунок заборгованості, акти звірки розрахунків станом на 19.02.2013р., на 19.03.2013р. підписані сторонами.

Ухвалою суду від 30.01.2013р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 19.02.2013 року.

19.02.2013 року розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Соботник В.В. у відрядженні.

Ухвалою суду від 25.02.2013р. розгляд справи призначено на 19.03.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2013р. заявлені вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім цього, на адресу суду повернулась кореспонденція з адреси відповідача зазначеної у позовній заяві (78030, с.Королівка, Тлумацький район, Івано - Франківська область) з відмітною відділу пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Як вбачається з інформації отриманої 19.03.2013р. на вебсайті Єдиного державного реєстру, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.08.2011 року, технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" Приватне виробничо - комерційне підприємство "Ромб" в статусі юридичної особи включено до ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи є адреса, зазначена в позовній заяві (78030, с.Королівка, Тлумацький район, Івано - Франківська область).

Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Про це Вищим господарським судом України зазначалось і в постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом з'ясовано наступне:

10 жовтня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" та Приватним виробничо - комерційним підприємством "Ромб" укладено договір поставки № 3386 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті, кількості й за ціною, визначеними у рахунках та/або накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється Постачальник пропонує Покупцю рахунок і накладну на продукцію, в якій вказується найменування, асортимент, кількість і ціна продукції. Вся продукція, яка поставляється Постачальником Покупцю на період дії даного Договору, і/або оплачена Покупцем у період дії даного Договору, рахується продукцією, поставленою/оплаченою в порядку і на умовах, визначеним цим Договором.

Термін поставки партії продукції - не пізніше для виписки накладної. Датою поставки продукції являється дата виписки Постачальником товарної накладної. Накладна також являється специфікацією до діючого Договору (п. 2.4. Договору).

У відповідності до умов Договору, на підставі накладної №05942/03 від 25.11.2011р., постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 2 993 грн. 95 коп.

При дослідженні вищезазначеної накладної судом встановлено, що вона засвідчена підписами позивача та відповідача, скріплена печатками підприємств та містить всі необхідні реквізити.

Товар отриманий уповноваженою особою - Сітником Михайлом Андрієвичем на підставі довіреності №6 від 25.11.2011р.

Відповідно до Інформаційного листа Вищим господарським судом України від 17.07.2012 за №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім цього, в якості доказу отримання відповідачем продукції, до матеріалів справи додана податкова накладна №217/003 від 25.11.2011., яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість, відповідно до наявної в матеріалах справи накладної.

У відповідності до норми Закону України "Про податок на додану вартість", продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що отримання відповідачем продукції відбулося в рамках договору № 3386 від 10.10.2011р.

Порядок здійснення оплати визначений у розділі 3 Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 14 днів з дати поставки партії продукції.

Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання не виконав.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 ЦК України встановлюються загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2 993 грн. 95 коп. за отриманий товар на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнана відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2 993 грн. 95 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строку оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючий в період прострочки) від простроченої суми, за кожен день прострочки. Пеня може бути нарахована за весь період прострочки оплати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїх постановах у справах № 10/065-11 від 11.12.2012, № 17/034-11 від 04.12.2012, № 13/110-11 від 27.04.2012, Вищий господарський суд України у справі №5011-33/6568-2012 від 11.02.2013р.

Відтак, з огляду на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором, а п. 5.3. Договору передбачено, що пеня може бути нарахована за весь період прострочки оплати, то за таких обставин суд приходить до висновку про правомірність нарахування пені, нарахованої поза межами зазначеного шестимісячного строку.

Крім цього, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України закріплено перелік вимог до яких застосовується спеціальна позовна давність, зокрема п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Наслідки спливу позовної давності визначені в ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частина 3 ст. 267 Цивільного кодексу України містить імперативний припис, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За таких обставин, враховуючи відсутність клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності на день винесення рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Таким чином, поставка товару відбулась 25.11.2011 р., початок перебігу строку на оплату розпочинається з 26.11.11р. + 14 днів наданих Договором (п. 3.1.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 09.12.2011 р. до 24 год. 00 хв., а відтак 10.12.2011р. - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до розрахунку позовних вимог позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.12.2011 р. по 11.12.2012 р. на суму 454 грн. 54 коп.

Суд перевірив правильність їх нарахування та встановив, що розрахунок є арифметично вірним та підлягає до задоволення.

При здійсненні розрахунку приймаються до уваги наступні значення:

- розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ;

- формула розрахунку пені - сума прострочення *2*облікова ставка НБУ:365* кількість днів прострочення;

- строк нарахування пені - по ставці НБУ 7,75% - 103 дні (з 11.12.2011 по 22.03.2012р.)

по ставці НБУ 7,50% - 263 дні (з 23.03.2012 по 11.12.2012р.)

Розмір пені = 2 993,95*2*7,75:365*103 = 130,95

Розмір пені = 2 993,95*2*7,50:365*262 =323,59

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування трьох відсотків річних на суму 90 грн. 06 коп. за формулою: сума прострочення *3%:365* кількість днів прострочення.

Суд перевірив правильність їх нарахування та встановив, що розрахунок є арифметично вірним (2 993,95*3%:365*366=90,06) та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

За наведених обставин та правових норм позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" до Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ромб" про стягнення заборгованості в сумі 3 538 грн. 55 коп. , з яких 2 993 грн. 95 коп. - основного боргу, 454 грн. 54 коп. пені, 90 грн. 06 коп. - 3 % річних задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ромб" (с. Королівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78030, ідентифікаційний код 20535602) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" (вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29016, ідентифікаційний код 23838102) - 2 993 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 95 коп. основного боргу, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 54 коп. пені, 90 (дев'яносто) грн. 06 коп. три відсотки річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.03.13

Суддя Соботник В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Лоза В.В. 22.03.13